Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів

Розглянуто засади створення і практичного використання мобільних інформаційно-вимірювальних систем моніторингу характеристик довкілля об’єктів теплоенергетики та можливості використання з цією метою безпілотних літальних апаратів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Бабак, В.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут технічної теплофізики НАН України 2017
Назва видання:	Промышленная теплотехника
Теми:	Матеріали X Міжнародної конференції «Проблеми теплофізики та теплоенергетики»
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142346
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів / В.П. Бабак // Промышленная теплотехника. — 2017. — Т. 39, № 2. — С. 25-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-142346
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1423462018-10-06T01:23:03Z Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів Бабак, В.П. Матеріали X Міжнародної конференції «Проблеми теплофізики та теплоенергетики» Розглянуто засади створення і практичного використання мобільних інформаційно-вимірювальних систем моніторингу характеристик довкілля об’єктів теплоенергетики та можливості використання з цією метою безпілотних літальних апаратів. Рассмотрены основы создания и практического использования мобильных информационно-измерительных систем мониторинга объектов теплоэнергетики и возможность использования с этой целью беспилотных летательных аппаратов. Considered principles of creation and practical use of mobile information and measurement systems to monitor environmental characteristics of thermal power facilities and the possibility of using this purpose unmanned aerial vehicles. 2017 Article Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів / В.П. Бабак // Промышленная теплотехника. — 2017. — Т. 39, № 2. — С. 25-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0204-3602 DOI https://doi.org/10.31472/ihe.2.2017.04 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142346 681.518.5 uk Промышленная теплотехника Інститут технічної теплофізики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Матеріали X Міжнародної конференції «Проблеми теплофізики та теплоенергетики» Матеріали X Міжнародної конференції «Проблеми теплофізики та теплоенергетики»
spellingShingle	Матеріали X Міжнародної конференції «Проблеми теплофізики та теплоенергетики» Матеріали X Міжнародної конференції «Проблеми теплофізики та теплоенергетики» Бабак, В.П. Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів Промышленная теплотехника
description	Розглянуто засади створення і практичного використання мобільних інформаційно-вимірювальних систем моніторингу характеристик довкілля об’єктів теплоенергетики та можливості використання з цією метою безпілотних літальних апаратів.
format	Article
author	Бабак, В.П.
author_facet	Бабак, В.П.
author_sort	Бабак, В.П.
title	Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів
title_short	Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів
title_full	Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів
title_fullStr	Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів
title_full_unstemmed	Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів
title_sort	моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів
publisher	Інститут технічної теплофізики НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Матеріали X Міжнародної конференції «Проблеми теплофізики та теплоенергетики»
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142346
citation_txt	Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів / В.П. Бабак // Промышленная теплотехника. — 2017. — Т. 39, № 2. — С. 25-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Промышленная теплотехника
work_keys_str_mv	AT babakvp monítoringobêktívteploenergetikizvikoristannâmbezpílotnihlítalʹnihaparatív
first_indexed	2025-07-10T14:48:45Z
last_indexed	2025-07-10T14:48:45Z
_version_	1837271802642956288
fulltext	ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №2 25 УДК 681.518.5 МОНІТОРИНГ ОБ’ЄКТІВ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ Бабак В.П., член-кореспондент НАН України Інститут технічної теплофізики НАН України, вул. Желябова, 2а, Київ, 03680, Україна Розглянуто засади створення і практичного використання мобільних інформаційно-вимірювальних систем моніторингу характеристик довкілля об’єктів теплоенергетики та можливості використання з цією метою безпілотних літальних апаратів. Рассмотрены основы создания и практического использования мобиль- ных информационно-измерительных систем мониторинга объектов тепло- энергетики и возможность использо- вания с этой целью беспилотных лета- тельных аппаратов. Considered principles of creation and practical use of mobile information and measurement systems to monitor environmental characteristics of thermal power facilities and the possibility of using this purpose unmanned aerial vehicles. Бібл. 6, рис. 7. Ключові слова: моніторинг технічного стану, об’єкти теплоенергетики, безпілотні літальні апарати, інформаційно- вимірювальні системи. Вступ Важливою складовою комплексної проблеми за- безпечення енергетичної стійкості і незалежності України є організація постійного моніторингу об’єктів теплоенергетики. До числа останніх належать теплові електростанції (ТЕС) та теплові мережі. Як відомо, функціонування значної частини потужних теплогене- руючих об’єктів супроводжується викидом в атмосферу шкідливих речовин та випромінювань, а робота тепло- вих мереж – зміною температурних полів середовища. Тому концентрація та рівень шкідливих домішок та випромінювань в атмосфері в околі ТЕС і конфігурація теплових полів теплотрас є зручними інтегральними характеристиками, за якими можна опосередковано і дистанційно виконати оцінювання технічного стану та режимів роботи об’єктів теплоенергетики, вияви- ти небезпечні зміни в їх роботі на ранніх стадіях роз- витку аварійних ситуацій. Отримання цих характери- стик ускладнено такими особливостями об’єктів як їх розгалуженість у просторі на десятки і сотні кілометрів, розташування у важкодоступних місцях, існування кінцевої ймовірності виникнення техногенної небез- пеки, що передбачає можливість моніторингу в умовах значного перевищення гранично допустимих для люди- ни норм і доз шкідливих речовин і випромінювань. До теперішнього часу залишаються недостатньо розробленими теоретичні та методологічні основи проектування і практичного використання мобільних інформаційно-вимірювальних систем (ІВС) контролю характеристик довкілля об’єктів теплоенергетики. В той же час результати моніторингу довкілля об’єктів енерге- тики у передових країнах світу [1-3] показали особливу актуальність і необхідність оперативного дистанційного контролю шкідливих домішок в атмосфері в околі ТЕС, дистанційного контролю стану тепломереж тощо. Нові можливості розв’язання цих завдань з’явилась із по- чатком використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Створення та практичне застосування мобільних ІВС для дистанційного контролю на базі БПЛА за- безпечить використання можливостей сучасних без- людних технологій контролю та вимірювань в ав- томатизованому режимі, функціонування систем у важкодоступних місцях та за умов техногенної небезпе- ки, багатофункціональність (адаптацію) призначення за рахунок зміни модулів сенсорних підсистем, проведен- ня динамічних вимірювань у 3D просторових координа- тах [3,4]. Результати досліджень В залежності від характеристик (швидкість і на- прямок вітру, атмосферний тиск, температура та ін.) метеорологічних полів, а також від кількості, об’єму та наявності тих чи інших забруднюючих речовин, що надходять з ТЕС, здійснюється їх перенесення у певних напрямках та на певні відстані з подальшим опаданням на зелені насадження та поверхню землі (ґрунт, водна поверхня) шкідливих та небезпечних речовин. Схема- тично цей процес відображено на рис. 1. Джерело забруднення, ТЕС Метеорологічне поле. Атмосфера Природа (зелені насадження). Земля (ґрунт, водна поверхня) Рис. 1. Схема процесу розповсюдження забруднень. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №226 Ступінь забруднення площин ґрунту, зелених насад- жень або власне атмосфери залежить від режиму роботи (штатний, аварійний або катастрофа) ТЕС. Найбільший питомий викид на одиницю виробленої електроенергії дає вугільна станція. У вугіллі містяться природні радіоактивні речовини – торій, два довгоживучі ізотопи урану, продукти їх розпаду (радій, радон і полоній), а також довгоживучий радіоактивний ізотоп калію – калій-40. В процесі спалювання вугілля вони практично повністю потрапляють у зовнішнє середовище. При цьо- му питома радіаційна активність викидів вугільних ТЕС у 5…10 разів вище, ніж на АЕС. Значна частка природ- них радіонуклідів, що містяться у вугіллі, скупчується в шлакових відвалах ТЕС і потрапляє в організм людини по харчових ланцюжках після розчинення водою. У тонні золи на ТЕС міститься до 100 г радіоактивних речовин. Викиди ТЕС містять, головним чином, елементи, які бе- руть активну участь у життєвому циклі. Концентрація багатьох специфічних речовин, яким при-таманна висо- ка біологічна небезпека, у викидах ТЕС не нормується. В процесі спалювання вугілля, крім золи і сажі, утворю- ються двоокис вуглецю, що створює парниковий ефект; токсичні гази (оксиди вуглецю, сірки, азоту та ванадію), що викликають кислотні дощі і кислотні отруєння; складні поліциклічні ароматичні вуглеводи канцероген- ного впливу (бензапірен і формальдегід); пари соляної та плавикової кислот; токсичні метали (миш'як, кадмій, ртуть, свинець, талій, хром, натрій, нікель, ванадій, бор, мідь, залізо, марганець, молібден, селен, цинк, сурма, ко-бальт, берилій), які можуть викликати в 1000 разів більше смертей, ніж ядерні відходи. Основним джерелом забруднення довкілля ТЕС під час роботи як у штатному, так і в аварійному режимах є топково-котельне обладнання (пальники, камери зго- ряння, котли та ін.). Їх робота супроводжується вики- дом в атмосферу продуктів згоряння органічного палива (вугілля, мазут, газ). Негативний вплив на довкілля чи- нить також і викид відпрацьованого пару, частина якого потрапляє у довкілля після роботи парових турбін і охо- лодження у градирнях. Довкілля ТЕС Мобільні ІВС на базі БПЛА Результати дистанційного контролю Природні, техногенні фактори Інші системи Інтегральне інформаційне забезпечення ІВС на базі БПЛА Алгоритмічно-програмна (АПР) та апаратна (АР) реалізації результатів теоретичних (ТД), моделюючих (МД) та експериментальних досліджень (ЕД) а) б) Апріорне інформаційне забезпечення Моделі, характеристики, методи, АПР, постановка задач ТД, МД та ЕД Завдання на систему, технічні та інші характеристики, попередня структура системи, підсистем Скоректоване інформаційне забезпечення Результати ТД, МД та ЕД, скоректовані моделі, АПР Обґрунтована структура системи, САПР, технічна документація, дослідні зразки модулей, випробування, скоректована технічна документація Удосконалене інформаційне забезпечення Результати ТД, МД та ЕД, удосконалені моделі, АПР Виготовлення серійного зразка системи, випробування, сертифікація, передача в експлуатацію Апостеріорне інформаційне забезпечення Результати ТД, МД та ЕД, адекватність моделі, АПР Експлуатація, ремонт, модернізація, завдання на перспективу КІВС Інноваційне інформаційне забезпечення Інноваційні моделі, АПР, перспективних ІВС Структура, характеристики, перспективних ІВС АПР АР в) Рис. 2. Структура етапів створення та використання інформаційного забезпечення при розробленні та експлуатації мобільних ІВС на базі БПЛА: а) об’єкти та предмети дослідження; б) предмети розроблення; в) етапи створення та використання інформаційного забезпечення. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №2 27 Крім перелічених вище складових, що забрудню- ють довкілля в процесі роботи обладнання ТЕС, ви- никають локальні шкідливі складові, які утворюються внаслідок роботи обладнання для підготовки палива (вугілля) та хімічного очищення води. Це, перш за все, шумовібраційні та хімічні складові. В результаті ро- боти генераторів, трансформаторів, іншого перетво- рюючого та розподільчого обладнання виникають та- кож окремі локальні шкідливі складові, які пов’язані з електромагнітними, шумовібраційними та тепловими процесами. При виникненні аварійних ситуацій (пошкоджен- ня топково-котельного обладнання, системи димових фільтрів та ін.) можливе різке посилення забрудню- ючого впливу на довкілля продуктами згоряння ТЕС. Локальне забруднення виникає також внаслідок аварій потужних трансформаторів, що може супроводжуватись викидом трансформаторного мастила і пожежами. Використання спеціалізованих ІВС додатково до існуючих методів і засобів моніторингу довкілля і обладнання ТЕС дає можливість (у тому числі і з використанням БПЛА) здійснювати дистанційний багатофункціональний моніторинг, який дозволяє: - вимірювати ступінь концентрації небезпечних продуктів згоряння (СО, частки золи, диму та ін.); ви- користання БПЛА забезпечує одержання цих даних дистанційно, в різних шарах атмосфери довкілля ТЕС; - вимірювати температурний стан електротех- нічного обладнання ТЕС та магістральних ЛЕП, що призначені для передавання виробленої електроенергії; - контролювати температурний стан магістральних трубопроводів, що призначені для передавання виробленої теплової енергії. Багатофункціональність сучасних засобів дистанційного моніторингу об’єктів ТЕС передбачає розширення їх можливостей за рахунок використан- ня відповідних інформаційно-вимірювальних засобів (відеоспостереження довкілля та обладнання ТЕС, вимірювання та аналіз складу речовин у довкіллі, тепловізійний контроль ЛЕП та трубопроводів та ін.). Для реалізації процесу моніторингу в мобільних ІВС використовуються як апаратно-програмні систе- ми різного призначення, засоби спостереження, так і інформаційні технології, транспортні засоби, в тому числі БПЛА та відповідне інформаційне забезпечення. Інформаційне забезпечення є інтегральним продуктом значної кількості компонент, складових так званого м’якого обладнання досліджуваних систем, об’єктів, комплексів [5]. Рис. 3. Узагальнена схема функціонування інформаційно-аналітичної системи моніторингу ТЕС. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №228 Вага і значущість кожного з цих видів інформа- ційного забезпечення різна на різних етапах життєвого циклу систем моніторингу. Нормативно-технічне і проектно-технологічне інформаційне забезпечення складається із загальноприйнятої нормативної бази, стандартів, мето-дичних рекомендацій, існуючих баз даних, санітарних норм. Їх основна функція полягає у інформаційній підтримці існуючих систем, які реалізують відомі, загальноприйняті принципи і методи моніторингу. В певному сенсі їх можна розглядати як базову складову інформаційного забезпечення. Поетапне створення та використання інфор- маційного забезпечення ІВС на базі БПЛА схематично зображено на рис. 2. В зоні розташування ТЕС (рис. 3) за допомогою стаціонарних та пересувних екологічних лабораторій здійснюється періодичний забір проб повітря, води та ґрунту з метою контролю їх забруднення, а також по- верхневих і підземних вод, дощових стоків, снігового покрову, донних відкладень водойм, радіаційного ста- ну, метеопараметрів, газодимових викидів, промис- лових стоків і скидів, стану пожежної безпеки тощо. Вся інформація збирається з розгалуженої мережі екологічних постів, лабораторій та різних технологічних сегментів ТЕС, передається за допомогою дротової чи бездротової системи передачі даних і обробляється в інформаційно-аналітичному центрі, який забезпечує інформаційну підтримку управлінських рішень, енергозберігаючих режимів експлуатації об’єктів енер- гетики, прогнозування та аварійного реагування на нештатні ситуації. Оскільки аварійні ситуації виникають несподівано, доцільно в складі таких систем використовувати БПЛА, що не вимагають для старту і посадки підготовленої площадки, мають мінімальний час розгортання та помірні техніко-економічні показники. БПЛА повинен мати можливість дистанційного керування, а також ви- конувати політ в автоматичному режимі (наприклад, під управлінням автопілоту). З урахуванням корисного на- вантаження (відеоканал фронтального огляду, автопілот, пристрій відбору проб, вимірювач радіаційного фону тощо) злітна вага повинна становити 2…4 кг. Прийнят- ним є БПЛА літакового типу зі штовхаючим гвинтом на електричній тязі. Компоновка під різні види корисного навантаження призводить до необхідності в кожному окремому випадку адаптувати їх конструкцію до кон- кретного завдання. Побудова ІВС на основі БПЛА дозволяє, з викори- станням систем GPS, здійснити прив’язку результатів вимірювань у будь-якій точці підконтрольного інформаційного простору до їх географічних координат [3]. Рис. 4. Схема ФЕП, де 1 – зовнішній корпус (ежектор), 2 – внутрішній сітчастий корпус, 3 – фільтр, 4 – вхідний фланець. Рис. 5. Фото ФЕП, встановленого на БПЛА. В цілому ІВС на базі БПЛА суттєво доповнюють системи контролю та моніторингу об’єктів енергети- ки наземного базування і забезпечують можливість проведення вимірювань параметрів та характеристик довкілля у повітряному середовищі в умовах надзви- чайних ситуацій природного та техногенного характе- ру. Важливість та необхідність розвитку таких систем пов’язана з тим, що процеси повітряного перенесен- ня шкідливих речовин відіграють вирішальну роль у формуванні полів забруднення повітряного просто- ру, поверхні землі та водойм за наявності шкідливих викидів на ТЕС. Крім того такі системи можуть стати незамінним інструментом дослідження довкілля на ранніх етапах розвитку нештатних ситуацій в районах ТЕС в умовах гострого дефіциту часу, апаратних засобів та обмеженої апріорної інформації про масштаби аварій. Програма моніторингу включає контроль концентрації шкідливих речовин у верхніх шарах атмос- фери та сумарного внеску джерела забруднення в нижніх шарах атмосфери, траекторія обльоту визначається площею джерела забруднення, а також технічними можливостями БПЛА, які обумовлюють максимальну дальність польоту [3]. Відбір проб може здійснюватися з допомогою ізокінетичного пробовідбірника, викона- ного у вигляді фільтроежекційного пристрою (ФЕП) і наведеного на рис. 4 і 5. Використання БПЛА під час аварій на енергетич- них об’єктах дозволяє отримувати в режимі реального часу фото- та відеозображення для оцінювання реальної ситуації на об’єктах та прийняття рішень щодо вибо- ру ефективних засобів боротьби з наслідками аварій. БПЛА можуть бути обладнані звичайними фото та відеокамерами, інфрачервоними камерами для роботи в нічних умовах, тепловізійними камерами для отри- мання інформації про температуру в різних частинах об’єкту, пристроями для вимірювання радіаційного ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №2 29 фону та аналізаторами повітря для отримання даних про стан атмосфери навколо об’єктів енергетики тощо. Разом з цим, БПЛА доцільно використовувати не тільки під час аварій, а й для періодичного моніторингу параметрів навколишнього середовища об’єктів енер- гетики, які працюють в штатному режимі з метою от- римання інформації про стан об’єктів і навколиш- нього середовища в реальному часі, інспектування інфраструктури та запобігання нештатним ситуаціям. Для моніторингу параметрів навколишнього сере- довища тепломереж та ЛЕП доцільно рекомендувати використання безпілотних авіаційних комплексів з дво- ма БПЛА літакового та мультироторного типу, класу міні, масою до 10 кг, дальністю польоту до 50 км, мало- форми) та пуском з руки і приземленням літаковим спо- собом (для БПЛА літакового типу), з передачею даних в реальному часі (фото- та відеозображення) та накопи- ченням даних на борту (для інших типів сенсорів). Для моніторингу протяжних об'єктів (напри- клад, ліній електропередач) пропонується застосову- вати обліт вздовж об'єкта контролю з використанням БПЛА літакового типу. Для тепловізійної зйомки окре- мих опор ЛЕП доцільно використовувати БПЛА типу мультикоптерів. Програмне забезпечення наземної станції управління дозволяє використовувати як кар- ту будь-яку топографічну основу. Прив'язка може бути здійснено за двома або кількома точками. Також мож- ливе використання як топологічної основи електрон- них карт. Програма забезпечує введення, автоматичний контроль і редагування маршруту обльоту. Для кожної точки маршруту може бути задана висота. Для одержан- ня тепловізійного зображення ЛЕП було використано БПЛА зі встановленим тепловимірювальним блоком, основною складовою якого є оптичний тепловізор типу Pulsar Quantum HD 50 S [6]. На рис. 6 наведено фото ділянки ЛЕП з опо- рою, в районі якої проводилися експериментальні дослідження. Тепловізійне зображення цієї ділянки по- дано на рис. 7. Проведені експерименти підтвердили працездатність вбудованого тепловізійного блоку у складі БПЛА. Практичне застосування БПЛА, на відміну від існуючих методів, забезпечує швидке про- ведення дистанційного температурного моніторингу протяжних об’єктів (у нашому випадку ЛЕП) у важко- доступних та небезпечних місцях [6]. висотними (практична стеля до 2 км), з електричним двигуном, дистанційно пілотованими, але з функціями автоматичного польоту за заданим маршрутом, верти- кальним зльотом і посадкою (для мультироторної плат- Рис. 6. Ділянка ЛЕП, на якій проводився тепловізійний контроль. Рис. 7. Тепловізійне зображення ділянки ЛЕП: а) – при температурі проводів 290 °С (7 год.), б) – при температурі проводів 520 °С (11 год.). Дослідження можливостей моніторингу темпе- ратурного стану магістральних трубопроводів, що призначені для передавання теплової енергії, з викори- станням мобільних ІВС на базі БПЛА знаходяться на етапі проведення натурних експериментів. Висновки Мобільні ІВС на базі БПЛА дають можливість про- водити моніторинг стану і динаміки характеристик в часі і в просторі довкілля ТЕС та інших об’єктів тепло- енергетики, як в режимах on-line, так і інших режимах. В штатному режимі функціонування досліджуваних об’єктів поточний дистанційний контроль з використан- ням мобільних ІВС є більш економним у порівнянні з іншими засобами контролю. Системи моніторингу дозволяють отримувати достовірну інформацію про функціонування об’єктів теплоенергетики. Зокрема, моніторинг параметрів забезпечує неперервний контроль основних параметрів теплотехнічних установок і технологічних процесів вироблення, транспортування та споживання тепло- ти. В результаті моніторингу технічного стану тепло- енергетичного об’єкту встановлюються результати ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №230 діагностування об’єкту та прогнозування часу зміни його стану. ЛІТЕРАТУРА 1. Cai G., Dias J., Seneviratne L A. Survey of Small- Scale Unmanned Aerial Vehicles: Recent Advances and Future Development Trends / Unmanned Systems, 2014, Vol. 02, No. 02, P. 175–184. 2. Lelong C.C.D., Jubelin P., Burger G., Roux B., Labbe S., Baret F. Assessment of unmanned aerial vehicles imagery for quantitative monitoring of wheat crop in small plots / Sensors. – 2008. – No. 8. – P. 3557–3585. 3. Бабак С.В. Дистанційний контроль довкілля об’єктів енергетики / Вимірювальна і обчислювальна техніка в технологічних процесах. – 2015, №4. – С. 107– 112. 4. Honda K., Shrestha A., Witayangkurn A., Chinnachodteeranun R., Shimamura H. Field servers and sensor service grid as real-time monitoring infrastructure for ubiquitous sensor networks / Sensors. 2009. Vol. 9, No. 4. P. 2363–2370. 5. Інформаційне забезпечення моніторингу об’єктів теплоенергетики / за ред. чл.-кор. НАН України В.П. Бабака. – К.: ІТТФ НАН України, 2015. – 512 с. 6. Бабак С.В., Мислович М.В. Особливості прак- тичного використання автономних діагностичних комплексів для теплового контролю повітряних ліній електропередачі / Технічна електродинаміка. – 2016. – № 1. – С. 73-80. MONITORING OF OBJECTS OF POWER SYSTEM USING UNMANNED AERIAL VEHICLES Babak V.P. Institute of Engineering Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, vul. Zheliabova, 2a, Kyiv, 03680, Ukraine Considered principles of creation and practical use of mobile information and measurement systems to monitor envi- ronmental characteristics of thermal power facilities and the possibility of using this purpose unmanned aerial vehicles. References 6, figures 7. Key words: monitoring the technical condition, heating facilities, drones, information-measuring sys-tems 1. Cai G., Dias J., Seneviratne L. A. Survey of Small- Scale Unmanned Aerial Vehicles: Recent Advances and Future Development Trends / Unmanned Systems, 2014, Vol. 02, No. 02, Pp. 175–184. 2. Lelong C.C.D., Jubelin P., Burger G., Roux B., Labbe S., Baret F. Assessment of unmanned aerial vehicles imagery for quantitative monitoring of wheat crop in small plots / Sensors. 2008. No. 8. P. 3557–3585. 3. Babak S.V. Remote control environment energy facilities / Measuring and computing in technological processes. 2015, №4. P. 107-112. (Ukr) 4. Honda K., Shrestha A., Witayangkurn A., Chinnachodteeranun R., Shimamura H. Field servers and sensor service grid as real-time monitoring infrastructure for ubiquitous sensor networks / Sensors. 2009. Vol. 9, No. 4. P. 2363–2370. 5. Information management monitoring facilities heating / edited corresponding member of NAS of Ukraine V.P. Babak. – K.: Institute of Engineering Thermophysics NAS of Ukraine, 2015. 512 р. (Ukr) 6. Babak S.V., Myslovych M.V. Features practical use of independent diagnostic-sector and thermal control air lines / Technical electrodynamics. 2016. № 1. P. 73–80. (Ukr) Получено 13.03.2017 Received 13.03.2017

Моніторинг об’єктів теплоенергетики з використанням безпілотних літальних апаратів

Репозитарії

Схожі ресурси