Функції терміна “історизм” у літературознавстві
У статті досліджується поняття “історизм” та його різновиди: “історицизм”, “історичність”, “релігійний історизм”, “новий історизм”. Методологічну основу статті становлять праці Д. Лихачова, В. Кожинова, І. Горського, Л. Дар’ялової, Ю. Андреєва, Л. Александрової, Р. Веймана, С. Кормилова, М. Стебли...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142525 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Функції терміна “історизм” у літературознавстві / М. Дудніков // Слово і Час. — 2010. — № 9. — С. 14-22. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті досліджується поняття “історизм” та його різновиди: “історицизм”, “історичність”, “релігійний
історизм”, “новий історизм”. Методологічну основу статті становлять праці Д. Лихачова, В. Кожинова,
І. Горського, Л. Дар’ялової, Ю. Андреєва, Л. Александрової, Р. Веймана, С. Кормилова, М. Стеблин-
Каменського, Ю. Борєва, А. Еткінда, а також праці з філософії історії Г. Ріккерта, М. Гайдеґґера, К. Поппера,
В. Дільтея, М. Бердяєва. Особлива увага приділена письменникам-романтикам – розробникам цього
образно-філософського поняття. Автор зробив акцент на “гіпотезі нетотожності” (М. Стеблин-Каменський),
яка вбачає в історизмі не тільки й не стільки зовнішні зміни в суспільстві, скільки глибинні внутрішні
зрушення на рівні людської психіки. |
|---|