Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років

На матеріалі оповідання Олени Тарасової “Та, що не пам’ятає зла” й роману Ніни Садур “Вічна мерзлота” проаналізовано свідоме порушення естетичної норми російськими жінками-прозаїками 1990-х років. “Чорнуха”, починаючи від наголошення тем потворності та насильства й закінчуючи приматом категорії “...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Улюра, Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144064
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років / Г. Улюра // Слово і Час. — 2011. — № 3. — С. 68-78. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-144064
record_format dspace
spelling irk-123456789-1440642018-11-24T01:23:09Z Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років Улюра, Г. Гендерні студії На матеріалі оповідання Олени Тарасової “Та, що не пам’ятає зла” й роману Ніни Садур “Вічна мерзлота” проаналізовано свідоме порушення естетичної норми російськими жінками-прозаїками 1990-х років. “Чорнуха”, починаючи від наголошення тем потворності та насильства й закінчуючи приматом категорії “жахливе” в естетичній оцінці тексту, репрезентується авторками як нарочитий художній прийом, обмежений загальною депресивною тональністю твору й цілеспрямованим шоком від зображення “сутого фізіологізму”. Своєю гіпернатуралістичною манерою “чорнушні” тексти жінок-прозаїків створюють ефект дереалізації. Принципова невимовність відразливого/ болю перетворюється в цьому випадку на нерозмеження кордонів внутрішнього і зовнішнього досвідів. Based on Yelena Tarasova’s short novel “She, Who Remembers No Evil” and Nina Sadur’s novel “Permafrost”, the paper investigates a deliberate violation of the aesthetic norms by the Russian prose authoresses of the 1990s. The “seamy side of life” which encompasses a wide range of issues, from the thematizations of disgustingness and violence to the primacy of “horrible” in the esthetic evaluation of the text, is represented by the authoresses as a deliberate artistic device, limited by altogether depressive overtones of the work and an intentional shock resulting from descriptions of “naked physiologism”. Through their hypernaturalistic manner of writing, the “seamy side” texts by prose authoresses create the effect of derealization. In this case, the principal inexpressibility of disgustingness/pain transforms into the indivisibility of inner and outer experiences. На материале рассказа Елены Тарасовой “Не помнящая зла” и романа Нины Садур “Вечная мерзлота” анализируется сознательное нарушение эстетической нормы российскими женщинами-прозаиками. “Чернуха”, в спектре от акцентуации тем уродства и насилия до примата категорий “ужасное” в эстетической оценке текста, репрезентируется женщинами-авторами как нарочитый художественный прием, обозначенный общей депрессивной тональностью произведения и целенаправленным шоком от изображения “чистого физиологизма”. Гипернатуралистическая манера “чернушных” текстов писательниц 1990-х годов создает эффект дереализации. Принципиальная непереводимость отвратительного/боли превращается в этом случае в неразличение границ внутреннего и внешнего опытов. 2011 Article Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років / Г. Улюра // Слово і Час. — 2011. — № 3. — С. 68-78. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144064 821.161.1-3.09 – 055. 2 „199”: 111. 852 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Гендерні студії
Гендерні студії
spellingShingle Гендерні студії
Гендерні студії
Улюра, Г.
Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років
Слово і Час
description На матеріалі оповідання Олени Тарасової “Та, що не пам’ятає зла” й роману Ніни Садур “Вічна мерзлота” проаналізовано свідоме порушення естетичної норми російськими жінками-прозаїками 1990-х років. “Чорнуха”, починаючи від наголошення тем потворності та насильства й закінчуючи приматом категорії “жахливе” в естетичній оцінці тексту, репрезентується авторками як нарочитий художній прийом, обмежений загальною депресивною тональністю твору й цілеспрямованим шоком від зображення “сутого фізіологізму”. Своєю гіпернатуралістичною манерою “чорнушні” тексти жінок-прозаїків створюють ефект дереалізації. Принципова невимовність відразливого/ болю перетворюється в цьому випадку на нерозмеження кордонів внутрішнього і зовнішнього досвідів.
format Article
author Улюра, Г.
author_facet Улюра, Г.
author_sort Улюра, Г.
title Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років
title_short Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років
title_full Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років
title_fullStr Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років
title_full_unstemmed Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років
title_sort антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2011
topic_facet Гендерні студії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144064
citation_txt Антиестетика як естетична норма в російській жіночій прозі 1990-х років / Г. Улюра // Слово і Час. — 2011. — № 3. — С. 68-78. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT ulûrag antiestetikaâkestetičnanormavrosíjsʹkíjžínočíjprozí1990hrokív
first_indexed 2023-05-20T17:18:40Z
last_indexed 2023-05-20T17:18:40Z
_version_ 1796153006004109312