Вивчення ефективності георадарних досліджень на території Національного заповідника “Софія Київська” для вирішення археологічних завдань

Робота присвячена вивченню ефективності георадарних досліджень за допомогою приладу VIY-2 (Transient technologies, Україна) з робочою частотою антени 300 МГц для виявлення пустот і залишків похованих фундаментів на території Національного заповідника “Софія Київська”. На ділянці біля брами Заборовсь...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автори: Бондар, К.М., Бобровський, Т.А., Цюпа, І.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2016
Назва видання:Геоінформатика
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144702
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вивчення ефективності георадарних досліджень на території Національного заповідника “Софія Київська” для вирішення археологічних завдань / К.М. Бондар, Т.А. Бобровський, І.В. Цюпа // Геоінформатика. — 2016. — № 4. — С. 75-82. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Робота присвячена вивченню ефективності георадарних досліджень за допомогою приладу VIY-2 (Transient technologies, Україна) з робочою частотою антени 300 МГц для виявлення пустот і залишків похованих фундаментів на території Національного заповідника “Софія Київська”. На ділянці біля брами Заборовського достовірно зафіксовано фундаменти прибудови ХІ–ХІІ ст. до церкви XI ст., а також, в окремому випадку, фундамент церкви ХІ ст. у фундаментному рові. При цьому на радарограмах є відгуки не тільки від верхньої кромки фундаментів, а й від їх основи. Добре виражена і консерваційна засипка фундаментів, що зроблена з піску, ґрунту та глини, яку виконано за 9 міс. до початку досліджень. Печерні споруди, наявні на ділянках за археологічними даними, не відображені на радарограмах, оскільки залягають в інтервалі глибин 2,5–5 м. Такої глибини зондування не вдалося досягти на робочій частоті приладу 300 МГц у зволоженому супіску через високий ступінь затухання сигналу.