Пероральна хіміоендокринотерапія хворих на метастазуючий люмінальний Her-2/neu негативний рак молочної залози

• Дата: 2016
• Автори: Тимовська, Ю.О., Зотов, О.С., Півнюк, В.М., Анікусько, М.Ф.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2016
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145099
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Пероральна хіміоендокринотерапія хворих на метастазуючий люмінальний her-2/neu негативний рак молочної залози / Ю.О. Тимовська, О.С. Зотов, В.М. Півнюк, М.Ф. Анікусько // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 1. — С. 59-67. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Мета: оптимізувати лікування хворих на гормонозалежний (люмінальний) Her-2/neu негативний метастазуючий рак молочної залози (МРМЗ) шляхом амбулаторного застосування таблетованих хіміо- та ендокринопрепаратів. Об’єкт і методи: проаналізовано результати лікування 80 хворих на люмінальний Her-2/neu негативний МРМЗ, які були рандомізовані на 2 групи та отримували терапію виключно таблетованими формами хіміо- та ендокринопрепаратів. До першої групи (А) увійшли пацієнтки, яким була призначена паліативна гормонотерапія інгібітором ароматази анастрозолом (по 1 мг щодня). Умовно за 1 курс терапії в цій групі вважали проміжок часу в 21 добу. Другу групу (А + Т) сформували з хворих, яким призначали одночасну хіміоендокринотерапію: тегафур (1200–1600 мг/добу, з 1-го по 14-й день 21-денного циклу) у поєднанні зі щоденним прийомом анастрозолу (по 1 мг). Лікування проводили до появи ознак прогресування пухлинного процесу або виникнення побічних ефектів ІІІ–IV ступеня токсичності. Визначали тривалість вільного від прогресування захворювання періоду (час від початку лікування в межах дослідження до виявлення ознак прогресування на фоні проведеної терапії), виживаність (за методом Каплана — Мейєра); токсичні прояви терапії оцінювали шляхом анкетування хворих. Результати: тривалість середнього періоду без прогресування пухлинного процесу у хворих групи А + Т була більшою за таку у групі А (14,0 ± 2,4 проти 9,2 ± 1,0 міс; р < 0,05). Безрецидивна виживаність була достовірно вища у хворих, які приймали комбіновану хіміоендокринотерапію, порівняно з цим показником у групі хворих, які одержували моноендокринотерапію (log-rank тест, χ² = 3,8369, p = 0,012). У 10% пацієнток групи А + Т вдалося досягти тривалого періоду без прогресування (> 24 міс) без виникнення побічних проявів ІІІ–IV ступеня. Частота небажаних ефектів у хворих, які приймали різні види паліативної таблетованої терапії, була майже однаковою в обох досліджуваних групах: у 98,7% учасниць зафіксовано прояви токсичності І– ІІ ступеня. Висновок: амбулаторна паліативна терапія хворих на люмінальний Her-2/neu негативний МРМЗ із застосуванням виключно пероральних засобів — антиметаболіту тегафуру і нестероїдного інгибітору ароматази анастрозолу — демонструє достатню ефективність, можливість тривалого прийому, незначну вираженість побічних ефектів, позитивно сприймається пацієнтками з поширеним пухлинним процесом.