Фактори, що впливають на тривалість існування підшкірних сером після хірургічного лікування хворих на рак молочної залози

Найбільш частим ускладненням хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) є утворення підшкірної сероми (ПС). Патогенез останньої достовірно не визначений, загальноприйняті алгоритми профілактики та лікування не розроблені. Мета: провести ретроспективний аналіз клінічних факторів ризи...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автори: Любота, Р.В., Верещако, Р.І., Зотов, О.С., Зайчук, В.В., Анікусько, М.Ф., Любота, І.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2016
Назва видання:Онкологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145283
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Фактори, що впливають на тривалість існування підшкірних сером після хірургічного лікування хворих на рак молочної залози / Р.В. Любота, Р.І. Верещако, О.С. Зотов, В.В. Зайчук, М.Ф. Анікусько, І.І. Любота // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 4. — С. 325-329. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Найбільш частим ускладненням хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) є утворення підшкірної сероми (ПС). Патогенез останньої достовірно не визначений, загальноприйняті алгоритми профілактики та лікування не розроблені. Мета: провести ретроспективний аналіз клінічних факторів ризику, що впливають на тривалість ПС, для розробки і впровадження протоколів її профілактики і лікування. Об’єкт і методи: у дослідження включено 80 хворих на РМЗ стадії I–III (Т1–4N0–3M0); у 50 із них проведено радикальну мастектомію, у 30 — органозберігаючу операцію. Серомою вважали накопичення (об’єм > 10 мл) ексудату та/або лімфи в ділянці післяопераційної рани, що вимагало повторних пункцій. Оцінювали зв’язок між тривалістю ПС і низкою клінічних характеристик: вік намомент встановлення діагнозу, розмір пухлини, наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах, проведення неоад’ювантної хіміотерапії, обсяг хірургічного втручання, тривалість дренування післяопераційної рани, наявність супутніх захворювань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння (за індексом маси тіла)). Результати: ПС тривалістю < 7 діб відмічали у 40 (50,0%) пацієнток, 7–14 діб — у 24 (30,0%), > 14 діб — у 16 (20,0%). Тривалість ПС достовірно корелює з обсягом хірургічного втручання (r = 0,893; p< 0,05), індексом маси тіла (наявність ожиріння; r = 0,607; p<0,05), віком хворих (r = 0,526; p < 0,05), рівнем глікемії натще (цукровий діабет 2-го типу; r = 0,513; p < 0,05), меншою мірою — з розміром пухлини (r = 0,377) і тривалістю дренування післяопераційної рани (r = 0,342). Висновок: хворі на РМЗ віком ≥ 50 років; з ожирінням і/або гіпертонічною хворобою, і/або цукровим діабетом 2-го типу, яким планується радикальна мастектомія, потребують активної профілактики формування ПС.