Фактори, що впливають на тривалість існування підшкірних сером після хірургічного лікування хворих на рак молочної залози
Найбільш частим ускладненням хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) є утворення підшкірної сероми (ПС). Патогенез останньої достовірно не визначений, загальноприйняті алгоритми профілактики та лікування не розроблені. Мета: провести ретроспективний аналіз клінічних факторів ризи...
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автори: | , , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2016
|
Назва видання: | Онкологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145283 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Фактори, що впливають на тривалість існування підшкірних сером після хірургічного лікування хворих на рак молочної залози / Р.В. Любота, Р.І. Верещако, О.С. Зотов, В.В. Зайчук, М.Ф. Анікусько, І.І. Любота // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 4. — С. 325-329. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Найбільш частим ускладненням хірургічного лікування хворих на рак молочної
залози (РМЗ) є утворення підшкірної сероми (ПС). Патогенез останньої достовірно не визначений, загальноприйняті алгоритми профілактики та лікування не розроблені. Мета: провести ретроспективний аналіз клінічних факторів ризику, що впливають на тривалість ПС, для розробки і впровадження протоколів її профілактики і лікування. Об’єкт і методи: у дослідження
включено 80 хворих на РМЗ стадії I–III (Т1–4N0–3M0); у 50 із них проведено радикальну мастектомію, у 30 — органозберігаючу операцію. Серомою
вважали накопичення (об’єм > 10 мл) ексудату та/або лімфи в ділянці післяопераційної рани, що вимагало повторних пункцій. Оцінювали зв’язок між
тривалістю ПС і низкою клінічних характеристик: вік намомент встановлення діагнозу, розмір пухлини, наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах, проведення неоад’ювантної хіміотерапії, обсяг хірургічного
втручання, тривалість дренування післяопераційної рани, наявність супутніх захворювань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння
(за індексом маси тіла)). Результати: ПС тривалістю < 7 діб відмічали у 40
(50,0%) пацієнток, 7–14 діб — у 24 (30,0%), > 14 діб — у 16 (20,0%). Тривалість ПС достовірно корелює з обсягом хірургічного втручання (r = 0,893; p<
0,05), індексом маси тіла (наявність ожиріння; r = 0,607; p<0,05), віком хворих (r = 0,526; p < 0,05), рівнем глікемії натще (цукровий діабет 2-го типу;
r = 0,513; p < 0,05), меншою мірою — з розміром пухлини (r = 0,377) і тривалістю дренування післяопераційної рани (r = 0,342). Висновок: хворі на РМЗ
віком ≥ 50 років; з ожирінням і/або гіпертонічною хворобою, і/або цукровим
діабетом 2-го типу, яким планується радикальна мастектомія, потребують активної профілактики формування ПС. |
---|