Прогностичне значення показників редокс-стану крові у хворих на рак молочної залози

• Дата: 2018
• Автори: Бурлака, А.П., Ганусевич, І.І., Вовк, А.В., Лукін, С.М., Вірко, С.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2018
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145307
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Прогностичне значення показників редокс-стану крові у хворих на рак молочної залози / А.П. Бурлака, І.І. Ганусевич, А.В. Вовк, С.М. Лукін, С.В. Вірко // Онкологія. — 2018. — Т. 20, № 1. — С. 17-22. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Мета: дослідити рівень церулоплазміну (ЦП), трансферину (ТФ), NOгемоглобіну (NO-Hb), метгемоглобіну (MetHb), супероксид- та NO-генеруючої активності нейтрофілів та матриксних металопротеїназ-2 і -9 (ММП-2 і -9) у крові хворих на рак молочної залози (РМЗ) ІІ–ІІІ стадії з різним гормонорецепторним статусом пухлин. Об’єкт і методи: досліджено кров хворих наРМЗ в репродуктивному та постменопаузальному віці. Рівень ЦП, ТФ, «вільного» заліза, геміхромів, MetHb, NO-Hb та убісеміхінону досліджували методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) у низькотемпературному режимі (77 К). Швидкість генерування супероксидних радикалів (СР) нейтрофілами визначали методом ЕПР при кімнатній температурі з використанням спінового уловлювача TEMPONE-H («Sigma»). NO-генеруючу активність нейтрофілів крові оцінювали методом ЕПР з використанням технології Spin Traps за температури 77 K (спіновий уловлювач — діетилдитіокарбамат). Рівень активних форм желатиназ у сироватці крові визначали методом зимографії у поліакриламідному гелі. Результати: у пацієнток репродуктивного та постменопаузального віку з ER(+)/PR(+) та ER(−)/PR(−) статусом пухлин рівень ЦП перевищував значення, характерні для донорів, а рівень ТФ був достовірно нижчий. Вміст у крові NO-Hb був найвищим у хворих на РМЗ в постменопаузальному віці з ER(−)/PR(−) статусом пухлин та прямо корелював з NO-генеруючою активністю нейтрофілів (r = 0,56; р < 0,05). Активність ММП-9 у сироватці крові хворих з ER(−)/PR(−) статусом новоутворення у 3,3 раза достовірно перевищувала таку у пацієнтів з ER(+)/PR(+). Укрові 78% хворих наРМЗ постменопаузального віку зER(−)/PR(−) виявлено підвищення вмісту метаболітів естрогенів — хінонів та убісеміхінонів, рівень останніх прямо корелював зі стадією пухлинного процесу (r = 0,58; р < 0,05). Встановлено, що нейтрофіли в крові хворих репродуктивного віку з ER(+)/ PR(+) та ER(−)/PR(−) генерують СР зі швидкістю, яка відповідно у 9 та 18 разів вища порівняно з донорами, а NO — більше ніж у 12 разів незалежно від гормонорецепторного статусу пухлин. Висновок: виявлено порушення редокс-стану крові у хворих на РМЗ, зміни якого залежать від гормонорецепторного статусу пухлин, зокрема ER(+)/PR(+) та ER(−)/PR(−).