Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози

• Дата: 2016
• Автори: Яловенко, Т.М., Лук'янова, Н.Ю., Чехун, В.Ф.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2016
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145513
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози / Т.М. Яловенко, Н.Ю. Лук'янова, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 3. — С. 196-203. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Мета: визначення концентрації гепсидину у сироватці крові (сГЕПС) та його експресії у пухлинних клітинах (пГЕПС) залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози (РМЗ) та аналіз зв’язку сГЕПС і пГЕПС з наявністю анемії у хворих на РМЗ. Об’єкт та методи: зразки операційного матеріалу та сироватки крові 65 хворих на РМЗ І–ІІ стадії (у тому числі 18 пацієнтів з анемією) віком від 23 до 89 років. Загальноклінічні, гістологічні, імуногістохімічні, імуноферментні, статистичні. Результати: встановлено значну варіабельність концентрації сГЕПС у хворих на РМЗ, що вказує на можливість використання сГЕПС як індивідуального показника порушення метаболізму заліза у пацієнтів ізРМЗ. Отримано дані, що свідчать про кореляційні зв’язки між рівнями сГЕПС, експресією пГЕПС у хворих на РМЗ ІІ стадії та згістологічною будовою пухлин. Експресія пГЕПС прямо корелює з метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів та низьким ступенем диференціювання РМЗ. Визначено особливості показників сГЕПС та пГЕПС залежно від молекулярного підтипу РМЗ. Продемонстровано прямий кореляційний зв’язок між концентрацією сГЕПС та анемією, а також зворотний кореляційний зв’язок із рівнем гемоглобіну у хворих на РМЗ. Висновки: одержані дані свідчать про важливу роль ГЕПС у прогресуванні пухлинної хвороби, а також його асоціацію з більш агресивними формами РМЗ (базальний молекулярний підтип), що дає підстави розглядати сГЕПС і пГЕПС як маркери порушень гомеостазу заліза при маніфестації РМЗ, у тому числі у хворих з анемією. Одержані результати можуть бути використані для системної оцінки стану гомеостазу заліза у пацієнтів із РМЗ.