Редоксзалежні механізми запалення в жировій тканині хворих на рак прямої кишки

• Дата: 2016
• Автори: Бурлака, А.П., Ганусевич, І.І., Вовк, А.В., Голотюк, В.В., Лукін, С.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2016
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145514
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Редоксзалежні механізми запалення в жировій тканині хворих на рак прямої кишки / А.П. Бурлака, І.І. Ганусевич, А.В. Вовк, В.В. Голотюк, С.М. Лукін // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 3. — С. 204-209. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Дослідження участі злоякісного новоутворення у зміні метаболізму прилеглої до пухлини жирової тканини (ППЖТ) є важливими для розуміння складних взаємовідносин між пухлиною та жировою тканиною (ЖТ), які спричиняють прогресування захворювання. Джерелом пошкоджувального впливу на ЖТ можуть бути мітохондріальні супероксидні радикали (CР) і NO˙ пухлини, які здатні сприяти прогресуванню останньої за рахунок активації в ній редоксзалежних шляхів. З огляду на те, що ЖТ є важливим джерелом енергії для клітин пухлини, розуміння механізму метаболічного симбіозу пухлинних клітин із ЖТ може стати підґрунтям для створення нових терапевтичних підходів. Мета: дослідити редоксзалежні механізми в нормальній ЖТ (НЖТ) пацієнтів без онкологічних захворювань, ППЖТ і ЖТ, взятій на відстані 3 см від пухлини (ЖТВ), у хворих на рак прямої кишки (РПК) та активність матриксних металопротеїназ (ММП)-2 і -9 у цих тканинах, а також вплив на них TNF-α. Об’єкт і методи: дослідження проведено на 46 зразках ППЖТ та 26 зразках ЖТВ хворих на РПК ІІ– ІІІ стадії (pT2–3pN0–2pM0). Як контроль використали НЖТ 11 практично здорових людей, одержану після виконання ліпосакції у спеціалізованому медичному центрі з дотриманням стерильності. Серед обстежених хворих кількість жінок та чоловіків становила 21 та 25 відповідно, середній вік — 64,0 ± 1,6 року. Використано методи електронного парамагнітного резонансу при температурі рідкого азоту та технології Spin Traps, зимографії в поліакриламідному гелі, біохімічні, статистичні методи. Результати: впливаючи на електронтранспортний ланцюг (ЕТЛ) мітохондрій ППЖТ, зокрема на Комплекс І, пухлина спричинює зростання швидкості генерування СР та, відповідно, окисних модифікацій ДНК у ППЖТ. Рівні генерування СР та окисно-індукованих мутацій ДНК у мітохондріях останньої відповідно у 6,1 і 5,8 раза вищі порівняно з НЖТ (p < 0,05; p < 0,05) та в 3,7 і 3,5 раза перевищують такі в ЖТВ (p < 0,05; p < 0,05). Активність желатиназ ММП-2, -9 ППЖТ достовірно вища, ніж НЖТ. Виявлено достовірний вплив in vitro TNF-α на мітохондрії ЖТВ і ППЖТ (але не НЖТ), що проявляється зростанням клітинної гіпоксії, швидкості генерування СР, активності желатиназ. Висновки: під дією чинників злоякісної пухлини формується пропухлинний фенотип ППЖТ, який характеризується високими рівнями СР, окисних модифікацій ДНК та активності ММП. Інкубація НЖТ, ЖТВ і ППЖТ із прозапальним цитокіном TNF-α викликає зміни редокс-стану мітохондрій та активацію низки факторів запалення (СР, NO˙, ММП) лише в тканинах, де вже відбулося перепрограмування метаболізму під впливом пухлини, — у ППЖТ і дещо меншою мірою у ЖТВ.