Супероксидні радикали: ініціація метастазування у хворих на рак молочної залози

• Main Authors: Бурлака, А.П., Ганусевич, І.І., Вовк, А.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2017
• Series: Онкологія
• Subjects: Оригинальные исследования
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145664

Однією із особливостей розвитку злоякісних пухлин є ремоделювання міжклітинного матриксу, зумовлене активацією матриксних металопротеїназ (MMП) супероксидними радикалами (СР). Мітохондрії (Мх) та NADP∙Hоксидази (Nox) у позаклітинному мікрооточенні є основними джерелами генерування СР, які регулюють активність генів редоксзалежних білків, зокрема ММП. Мета: дослідити рівні СР в Мх клітин раку молочної залози (РМЗ) та їх вплив на активність ММП-2 та -9 і метастазування. Об’єкт і методи: досліджено зразки тканини пухлин 69 хворих на РМЗ І–IV стадії (Т1–4N0–2M0–1) віком від 31 до 75 років: 15 — І, 14 — ІІ, 13 — ІІІ, 27 — ІV стадії захворювання (з них 17 — категорії М1, 10 — М0). Супероксид-генеруючу активність нейтрофілів (Н) крові вивчали методом електронного парамагнітного резонансу на комп’ютеризованому ЕПР-спектрометрі РЕ-1307 з використанням технології Spin Traps за кімнатної температури (1-гідрокси2,2,6,6-тетраметил-4-оксипіперидин). Рівень СР в Мх клітин РМЗ визначали за допомогою спінового уловлювача TEMPO-H. Активність ММП-2 та -9 встановлювали методом зимографії у поліакриламідному гелі. Результати: виявлено пряму кореляційну залежність між активністю ММП-2 та -9 і швидкістю генерування СР Мх клітин РМЗ (r = 0,61, r = 0,56 відповідно; р < 0,05). Встановлено, що після інкубації клітин пухлини з Н, що генерували СР зі швидкістю 1,82 нмоль/10⁵ клітин∙хв, протягом 6 год при t = 37 °С активність ММП-2 і -9 становила 1,43 ± 0,13 і 4,54 ± 0,19 у. о., а їх латентних форм — 1,88 ± 0,16 і 3,88 ± 0,12 у. о. відповідно. Інкубація клітин пухлини з Н, що генерували СР зі швидкістю 4,31 нмоль/10⁵ клітин∙хв, призвела до значного (в 2–3 рази) зростання рівнів активних і латентних форм обох ферментів. Для РМЗ I стадії характерні відносно невисокі значення активності ММП-2 та -9, значно вищі середні показники спостерігаються у хворих на РМЗ ІІ, ІІІ та особливо ІV стадії без метастазів. У хворих категорії М1 відмічено зниження активності ММП-2 та -9 порівняно з хворими групи М0 відповідно у 4 та 2 рази. Висновки: зростання швидкості генерування СР у клітинах пухлини та позаклітинному матриксі є критичною і достатньою подією для активації ММП в пухлинах. При РМЗ СР генеруються Мх і Н, які інфільтрують первинну пухлину. Ступінь індукції СР ММП-2 та -9 визначає злоякісний фенотип пухлин та їхній метастатичний потенціал. Отримані результати свідчать про важливу роль редокс-регуляції активності ММП-2 та -9 на етапах інвазії та утворення віддалених метастатичних вузлів.