Микола Вінграновський: Прийди ж, гармоніє, в стривоженість мою...
Це розмова про поетичний дискурс мегаполісу міста, зокрема Києва – столиці історичної постави держави Україна-Русь, у художніх візіях М. Вінграновського. Київ для нього – “святая святих”. Та все ж Києву з його динамікою й ритмами, певними стандартами побуту, властивими великому місту, поет має св...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2013
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145924 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Микола Вінграновський: Прийди ж, гармоніє, в стривоженість мою... / Т. Салига // Слово і час. — 2013. — № 1. — С. 3-16. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Це розмова про поетичний дискурс мегаполісу міста, зокрема Києва – столиці історичної
постави держави Україна-Русь, у художніх візіях М. Вінграновського. Київ для нього – “святая
святих”. Та все ж Києву з його динамікою й ритмами, певними стандартами побуту, властивими
великому місту, поет має свою альтернативу, контраст усьому міському. Поет здобув, осягнув
місто, а місто здобуло його, узяло його духовну плоть у свою плоть, але водночас він не одірвався
від того світу, з якого пішов “у світ широкий”, – це Село, світ для нього генетично іманентний.
Контрапунктом, наголосом дослідження виступає слово “гармонія”, тому автор аналізує жанр
елегії, що дозволила поетові оприсутнити в ній новий “тип” рефлексій, поглиблюючи порушену
проблематику. |
|---|