Вірш Тараса Шевченка "Муза" в контексті еволюції античного топосу
Розглянуто одну з версій Шевченкової інтерпретації традиційного для літератури образу музи, сутність якої – у потужній ліризації й максимальній інтимізації міфологічного топосу, що зберігає свою ключову семантику (муза – натхненниця, помічниця, порадниця)....
Збережено в:
| Видавець: | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2013
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/147075 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Вірш Тараса Шевченка "Муза" в контексті еволюції античного топосу / Н. Чамата // Слово і час. — 2013. — № 7. — С. 3-7. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Розглянуто одну з версій Шевченкової інтерпретації традиційного для літератури образу музи,
сутність якої – у потужній ліризації й максимальній інтимізації міфологічного топосу, що зберігає
свою ключову семантику (муза – натхненниця, помічниця, порадниця). |
|---|