Зміни когерентності ритмів ЕЕГ у приглухуватих підлітків, пов’язані з когнітивним навантаженням
Реєстрували ЕЕГ-активність у 82 підлітків 12–15 років із сенсоневральною приглухуватістю II–III ступеню та 80 школярів аналогічного віку з нормальним слухом; використовували чотири пари електродів (лобові, скроневі, тім’яні та потиличні). Відведення здійснювали в умовах функціонального спокою та пі...
Збережено в:
Видавець: | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
---|---|
Дата: | 2016 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2016
|
Назва видання: | Нейрофизиология |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148316 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Зміни когерентності ритмів ЕЕГ у приглухуватих підлітків, пов’язані з когнітивним навантаженням / А.В. Шкуропат // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 3. — С. 218-226. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Реєстрували ЕЕГ-активність у 82 підлітків 12–15 років із сенсоневральною приглухуватістю II–III ступеню та 80 школярів аналогічного віку з нормальним слухом; використовували чотири пари електродів (лобові, скроневі, тім’яні та потиличні). Відведення
здійснювали в умовах функціонального спокою та під час виконання тесту Рейвена, що
забезпечувало наявність когнітивного навантаження. Як було показано, в стані спокою
й у хлопців, і в дівчат із приглухуватістю кількість пар відведень, в котрих когерентність коливань більшості ритмів ЕЕГ була значною або високою (коефіцієнти когерентності (КК) у межах 0.50–0.70 та 0.71–1.0), звичайно перевищувала аналогічні показники в нормально чуючих підлітків. В умовах виконання когнітивного тесту кількість
пар відведень із КК більше за 0.50 у хлопців обох груп у більшості випадків зростала
(особливо щодо тета-активності у приглухуватих хлопців; при цьому формувався виражений фокус когерентності тета-коливань у скроневій зоні правої півкулі). У дівчат
обох груп виконання тесту звичайно не призводило до значного збільшення когерентності ЕЕГ-ритмів; кількість пар відведень зі значними КК (> 0.50) або залишалася без
змін, або навіть зменшувалася. Отже, у приглухуватих підлітків (особливо у хлопців в
умовах дії когнітивного навантаження) проявляється інтенсивніша тенденція до посилення когерентних зв’язків між просторово віддаленими локусами кори (генералізації
когерентності), тобто до формування ширших асоціативних мереж. Зміни просторової
організації когерентних зв’язків в умовах дії когнітивного навантаження демонструють
певну гендерну специфічність. |
---|