Вплив супернатанта фетальних нейрогенних клітин на проліферативну активність у культурі клітин гліоми С6
Оцінювали вплив супернатанта фетальних нейрогенних клітин (ФНК) щура на проліферативну активність культивованих клітин гліоми мозку щура (клітинна лінія C6). Супернатант ФНК отримували із суспензії клітин мозку плодів щура на 14-ту добу гестації (Е14). До культурального середовища експериментальних...
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автори: | , , , , |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2016
|
Назва видання: | Нейрофизиология |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148327 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Вплив супернатанта фетальних нейрогенних клітин на проліферативну активність у культурі клітин гліоми С6 / Л.Д. Любич, В.М. Семенова, Т.А. Малишева, Л.П. Стайно, В.В. Васлович // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 4. — С. 265-272. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Оцінювали вплив супернатанта фетальних нейрогенних клітин (ФНК) щура на проліферативну активність культивованих клітин гліоми мозку щура (клітинна лінія C6). Супернатант ФНК отримували із суспензії клітин мозку плодів щура на 14-ту добу гестації
(Е14). До культурального середовища експериментальних культур додавали 0.10 мг/мл
супернатанта та інкубували 48 год. Імуноцитохімічне забарвлення щодо маркера проліферації Ki-67 проводили з використанням кролячих моноклональних антитіл до цього
протеїну. Після інкубації в присутності супернатанта ФНК у культурах клітин гліоми
С6 з’являлися дегенеративні та некробіотично змінені пухлинні клітини із заокругленими цитоплазматичними тілами та редукцією відростків. В умовах дії ФНК порівняно з
контрольними спостереженнями середня щільність клітин у 10 тест-полях зору в експериментальних культурах (0.04 мм2
) ставала вірогідно меншою, ніж у контролі (332.0 ±
± 36.0 проти 569.5 ± 70.5; Р = 0.00026); середнє значення ядерно-цитоплазматичного
співвідношення в пухлинних клітинах було дещо (невірогідно) зниженим – 0.28 ± 0.01
проти 0.32 ± 0.02 (P = 0.64), а частка клітин із множинними ядерцями – більш ніж удвічі
меншою – 3.53 ± 0.33 і 7.97 ± 0.25 % (P = 0.053). Індекс мітозу культивованих пухлинних клітин, підданих впливу супернатанта, ставав вчетверо нижчим (1.10 ± 0.04 і 4.90 ±
± 0.09 %; P = 0.009), а частка пухлинних клітин, імунопозитивних щодо Ki-67, зменшувалась з 27.86 ± 2.91 до 10.47 ± 0.91 % (P = 0.0015). Спостережуваний антипроліферативний ефект супернатанта ФНК свідчить на користь можливості та доцільності розробки комплексної патогенетичної терапії злоякісних пухлин мозку із застосуванням
препаратів, отриманих із ФНК. |
---|