Моделювання світіння зони H II, що оточує область зореутворення, з урахуванням еволюції структур, утворених супервітром
Представлено метод мультикомпонентного фотоіонізаційного моделювання світіння зони H II навколо області зореутворення. Внутрішня структура зони H II визначалася еволюційною моделлю «бульбашки» супервітру від центральної області зореутворення. Для задання радіальних розподілів густини газу, швидкості...
Збережено в:
Видавець: | Головна астрономічна обсерваторія НАН України |
---|---|
Дата: | 2017 |
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Головна астрономічна обсерваторія НАН України
2017
|
Назва видання: | Кинематика и физика небесных тел |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149638 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Моделювання світіння зони H II, що оточує область зореутворення, з урахуванням еволюції структур, утворених супервітром / І.О. Кошмак, Б.Я. Мелех // Кинематика и физика небесных тел. — 2017. — Т. 33, № 2. — С. 3-23. — Бібліогр.: 28 назв. — рос. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Представлено метод мультикомпонентного фотоіонізаційного моделювання світіння зони H II навколо області зореутворення. Внутрішня структура зони H II визначалася еволюційною моделлю «бульбашки» супервітру від центральної області зореутворення. Для задання радіальних розподілів густини газу, швидкості руху газових шарів та температури в області вільного розльоту супервітру використано модель Шевальє та Клега (1985), а у каверні — модель Уївера та ін. (1977). Хімічний вміст у цих внутрішніх компонентах «бульбашки» задавався з результатів моделювання еволюційного популяційного синтезу. Зовнішні компоненти наших моделей описують тонкий шар газу високої густини, утворений ударною хвилею зоряного супервітру з навколишнього газу, та незбурену гідродинамічно зону H II відповідно. Вхідні параметри моделювання задавалися з попередньо розрахованих нами еволюційних моделей спалахів зореутворення, основаних на трьох типах еволюційних треків. Розраховано еволюційні сітки низькометалічних мультикомпонентних моделей. Зроблено порівняльний аналіз результатів їхнього розрахунку зі спостережними даними. |
---|