Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)

Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)

Доповідь присвячено результатам виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» за 2016–2018 рр., головною метою якої було проведення прикладних досліджень для вирішення пробле...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
1. Verfasser: Шульга, М.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150741
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України "Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій” (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.) / М.Ф. Шульга // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 34-41. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-150741
record_format dspace
spelling irk-123456789-1507412019-04-16T01:26:16Z Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.) Шульга, М.Ф. З кафедри Президії НАН України Доповідь присвячено результатам виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» за 2016–2018 рр., головною метою якої було проведення прикладних досліджень для вирішення проблем наукового забезпечення розвитку ядерної енергетики та використання ядерних технологій для потреб промисловості, енергетики і суспільства. 2019 Article Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України "Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій” (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.) / М.Ф. Шульга // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 34-41. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150741 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
spellingShingle З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
Шульга, М.Ф.
Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)
Вісник НАН України
description Доповідь присвячено результатам виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» за 2016–2018 рр., головною метою якої було проведення прикладних досліджень для вирішення проблем наукового забезпечення розвитку ядерної енергетики та використання ядерних технологій для потреб промисловості, енергетики і суспільства.
format Article
author Шульга, М.Ф.
author_facet Шульга, М.Ф.
author_sort Шульга, М.Ф.
title Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)
title_short Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)
title_full Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)
title_fullStr Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)
title_full_unstemmed Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.)
title_sort про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень нан україни «наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 16 січня 2019 р.)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2019
topic_facet З кафедри Президії НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150741
citation_txt Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України "Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій” (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р.) / М.Ф. Шульга // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 34-41. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT šulʹgamf provikonannâcílʹovoíkompleksnoíprograminaukovihdoslídženʹnanukraíninaukovezabezpečennârozvitkuâdernoenergetičnogokompleksutaperspektivnihâdernihtehnologíjstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni16síčnâ2019r
first_indexed 2025-07-13T00:40:28Z
last_indexed 2025-07-13T00:40:28Z
_version_ 1837490224728375296
fulltext 34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ ПРО ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ «НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЯДЕРНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ЯДЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 року Доповідь присвячено результатам виконання цільової комплексної програ- ми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» за 2016–2018 рр., головною метою якої було проведення прикладних дослі- джень для вирішення проблем наукового забезпечення розвитку ядерної енергетики та використання ядерних технологій для потреб промисловос- ті, енергетики і суспільства. Вельмишановний Борисе Євгеновичу! Вельмишановні члени Президії НАН України! В Україні атомну енергетику розглядають як одне з найбільш економічно ефективних джерел енергії. Подальший розвиток ядерного енергетичного сектору на період до 2035 року прогно- зують з урахуванням того, що частка атомної генерації в загаль- ному обсязі виробництва електроенергії зростатиме і надалі. Вже сьогодні питома вага атомної енергетики у вітчизняному енергетичному балансі становить понад 50 %. Вашій увазі пропонується звіт про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комп- лексу та перспективних ядерних технологій» за 2016–2018 рр. Протягом звітного періоду за Програмою виконувалося 50 на- укових проектів із залученням 19 установ з шести відділень НАН України, а саме: ядерної фізики та енергетики; фізико- технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних про- ШУЛЬГА Микола Федорович — академік НАН України, академік- секретар Відділення ядерної фі- зики та енергетики НАН Укра- їни, генеральний директор На- ціонального наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», голова наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН Украї- ни «Наукове забезпечення розви- тку ядерно-енер ге тичного комп- лексу та перспективних ядерних технологій» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 35 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ блем енергетики; фізики і астрономії; механі- ки; хімії. У 2018 р. розпорядженням Президії НАН України від 31.07.2018 № 433 Програму було доповнено 8 науковими проектами за бюджетною програмою КПКВК 6541230. Се- редній річний обсяг фінансування становив близько 10 млн грн. Дослідження в рамках Програми виконува- ли за такими шістьома розділами: • Розділ 1. Обґрунтування подовження ре- сурсу і безпеки роботи основного обладнання АЕС, його модернізація та розробка методо- логічних основ виведення енергоблоків з екс- плуатації (керівник — академік НАН України В.В. Харченко). • Розділ 2. Розвиток сировинної бази ядерної енергетики та технологічні основи виготовлен- ня ядерного палива (керівник — кандидат фі зи- ко-математичних наук В.С. Красноруцький). • Розділ 3. Розроблення нових радіаційно стійких конструкційних і функціональних ма- теріалів для потреб атомної галузі (керівник — член-кореспондент НАН України В.М. Воє- водін). • Розділ 4. Дослідження і розроблення ядер- но-енергетичних установок четвертого поко- ління з високою ефективністю та гарантова- ною керованістю, а також перспективних па- ливних циклів (керівник — академік НАН України В.Ю. Сторіжко). • Розділ 5. Створення методик і техноло- гій переробки, довгострокового зберігання і захоронення активних відходів атомно-про- мис лового комплексу, вдосконалення систем моніторингу та контролю щодо його впливу на населення, персонал і довкілля (керівники — член-кореспондент НАН України Г.В. Ли- си ченко і член-кореспондент НАН України Ю.Л. Забулонов). • Розділ 6. Створення та впровадження новітніх радіаційних технологій для промис- ловості, охорони довкілля, матеріалознавства, сільського господарства, медицини, діагности- ки матеріалів та технологічних процесів (ке- рівники — член-кореспондент НАН України А.М. Довбня і кандидат фізико-математичних наук В.В. Тришин). Під час виконання Програми основну ува- гу було спрямовано на вирішення актуальних завдань забезпечення міцності та ресурсу кон- струкційних елементів реакторів і основного обладнання АЕС, створення методологічних основ обґрунтування подовження строків екс- плуатації енергоблоків АЕС України. Так, в Інституті проблем міцності ім. Г.С. Пи- саренка НАН України в результаті розра- хункових та експериментальних досліджень розроблено методику експрес-оцінки опо- ру крихкому руйнуванню корпусу реактора з можливістю варіювання форми, розміру та місця розташування тріщини, що дозволить ефективно визначати її критичний розмір та найбільш небезпечне місце в елементі кон- струкції. Фахівці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України провели дослі- дження кінетики напружено-деформованого стану внутрішньокорпусних пристроїв у про- цесі довгострокової експлуатації (до 60 років) з урахуванням істотної нерівномірності тем- пературного поля і швидкості набору пошко- джувальної дози, залишкових технологічних напружень, радіаційного окрихчення матеріа- лу, а також навантаження від робочого тиску і ваги самих елементів. Під час виконання робіт з подовження стро- ків експлуатації енергоблоків АЕС України вчені Інституту ядерних досліджень НАН України провели випробування компактних зразків. Отримано температурні залежності тріщиностійкості та визначено референсну температуру для прямого визначення в’язкості руйнування матеріалів корпусів ядерних ре- акторів. З метою діагностики структурно-фазових змін та службових властивостей головно- го циркуляційного трубопроводу реактора ВВЕР-1000 після 30 років експлуатації фахів- ці Національного наукового центру «Харків- ський фізико-технічний інститут» модернізу- вали комплекс устаткування для вирізування темплетів металу в умовах підвищеного ра- діаційного опромінення та вперше у світовій практиці на металі «холодної» та «гарячої» 36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ петель головного циркуляційного трубопрово- ду з використанням сучасних прямих методів провели дослідження еволюції структурно- фазових змін у металі. У рамках концепції створення толерант- них до аварій конструкцій палива вчені ННЦ ХФТІ розробили ефективні захисні покриття на основі хрому та його нітриду. Покриття у 12 разів підвищують стійкість макетів твелів до корозії в умовах перегріву теплоносія до 400°С та забезпечують захист цирконієвого сплаву від окиснення в парі за температури 1200°С упродовж не менш як 30 хв, що дає час і мож- ливість для оперативного персоналу АЕС вжи- ти протиаварійних заходів. Фахівці ННЦ ХФТІ вперше розробили без- кобальтові високоентропійні сплави (ВЕС) аустенітного класу. Досліджено їх механіч- ні властивості у широкому інтервалі темпе- ратур. Уперше відпрацьовано технологію механічного легування високоентропійних сплавів попередньо синтезованими наноокси- дами. Встановлено, що зміцнення ВЕСів на- нооксидами приводить до значного зростання межі плинності порівняно з вихідним станом при збереженні достатньої пластичності. Роз- роблені сплави менш схильні до радіаційного окрихчення, ніж традиційні реакторні аусте- нітні сталі, і мають перспективи використан- ня в ядерних реакторах. В Інституті прикладної фізики НАН Укра- їни розроблено комп’ютерний код, за допомо- гою якого для багатокомпонентних плівок зна- йдено просторову і часову залежності концен- трацій компонентів і дефектів. Розраховано концентраційні профілі легуючих елементів у тонких плівках Fe-Cr та Fe-Cr-Ni за різних концентрацій компонентів, температур, тов- щин плівок, швидкостей продукування дефек- тів і доз опромінення. Розвиток атомної енергетики неможливий без наявності в країні власних сировинних ре- сурсів та бази з виробництва конструкційних матеріалів, які використовуються при експлу- атації реакторних установок. Вчені Держав- ної установи «Інститут геохімії навколиш- нього середовища НАН України» провели комплексну оцінку та геолого-економічне об- ґрунтування перспектив освоєння екзогенних родовищ урану осадового чохла Українсько- го щита. Оцінка перспективи розширення мінерально-сировинної бази урану України за рахунок екзогенних родовищ показала, що залученням цього генетичного типу до роз- робки родовищ урану держава частково може диверсифікувати джерела постачання власної ядерної сировини, причому одночасно мож- на розробляти родовища обох типів. Віднов- лення видобутку урану методом підземного свердловинного вилуговування дозволить у короткий період забезпечити часткове по- криття наявного дефіциту сировини за ра- хунок власних ресурсів для потреб ядерного сектору енергетики України. Вчені НАН України продовжували дослі- дження ядерно-енергетичних установок ново- го покоління з високою ефективністю та гаран- тованою керованістю. В ННЦ ХФТІ у процесі розроблення фізичних засад перспективного швидкого реактора, що працює в режимі хвилі ядерного горіння, розглянуто можливість ви- користання системи автономного контролю реактивності (ARC). Ця система забезпечує швидке реагування на температурні зміни в реакторі, наприклад у разі втрати обігу тепло- носія у другому контурі охолодження (аварія типу ULOHS, втрата теплоносія). Запропоно- вано також оптимізовану структуру зони за- палу реактора, яка забезпечує плавний вихід на стаціонарний самопідтримний режим хвилі ядерного горіння, уникаючи значного зростан- ня енерговиділення, що спостерігається при використанні спрощеної зони запалу. У Державній установі «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» створено експериментальну установку та уні- кальну технологію очищення трапних вод від радіонуклідів за присутності органічних речо- вин. Проведені експериментальні досліджен- ня показали високу ефективність розробленої технології очищення, яка передбачає безпосе- редній синтез нанокомпозитів, що мають зна- чну сорбційну ємність, в умовах дії імпульсно- го електромагнітного поля. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 37 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ У ННЦ ХФТІ виготовлено детектор гам ма- випромінювання з особливо чистим ксеноном (99,9999 %) високого тиску (4 МПа) для екс- плуатації в умовах АЕС. Це дає змогу ство- рити надійний вітчизняний спектрометр гам- ма-випромінювання для контролю нуклідного складу теплоносія, викидів в атмосферу радіо- активних газів і аерозолів, характеризації від- працьованого ядерного палива, моніторингу сховищ ядерних відходів, запобігання несанк- ціонованому транспортуванню спеціальних ядерних матеріалів та інших технологічних процесів на АЕС України. Розроблено фотоядерні технології з вико- ристанням як мішені наночастинок та галь- мівного випромінювання на лінійних приско- рювачах електронів ННЦ ХФТІ з метою одер- жання ізотопів 99Mo, 175Yb, 153Sm, 149Pm для діагностики і терапії онкохворих. Вчені Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України розробили методику застосування тепловізійного моніторингу для контролю стану системи технічного водопос- тачання відповідальних споживачів. В Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України розроблено органічні полікрис- талічні сцинтилятори з підвищеним світловим виходом і прозорістю з попереднім концентру- ванням вибраного елемента для вирішення за- вдань з виявлення альфа- і бета-радіонуклідних джерел радіації у природних водах. Далі я коротко розповім про результати, отримані за бюджетною програмою КПКВК 6541230. Фахівці ННЦ ХФТІ на основі аналізу комплексу властивостей металевих елементів визначили склад високоентропійних сплавів для створення нового класу радіаційно стій- ких матеріалів з підвищеними характеристи- ками міцності та корозійної стійкості. З ме- тою підготовки технічних пропозицій щодо модельної установки для нанесення покриттів на макети твелів визначено метод осадження та розміщення джерел металевої плазми для отримання прийнятної швидкості конден- сації рівної товщини сплаву за температури  500 °С. У ННЦ ХФТІ проведено експериментальне дослідження впливу потужних плазмових на- вантажень на поверхні вольфраму, який роз- глядають як основний захисний матеріал ди- вертора термоядерного реактора. Встановлено характер руйнування вольфраму. Показано, що рух розплаву спостерігається після опро- мінення поверхонь потоками плазми з густи- ною енергії, що перевищує поріг плавлення матеріалу. Вчені Інституту прикладної фізики НАН України здійснили модернізацію вакуумної системи високодозного іонного імплантера для проведення імітаційних досліджень реак- торних матеріалів. Проведено експерименти з опромінення цирконієвих зразків іонами Zr з енергією 100–300 кеВ у температурному діапа- зоні від 200 до 500 °С та в широких межах доз опромінення. На створеній установці плану- ється спільно з матеріалознавцями Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і тех- нологій ННЦ ХФТІ проводити експерименти з імітаційного опромінення матеріалів ядерної енергетики на пучках іонів металів (Fe, Ni, Zr та ін.) і газових іонів. Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писа- ренка НАН України із залученням фахівців Інституту ядерних досліджень НАН України розробили структуру та макет узагальненої бази даних випробувань зразків-свідків металу корпусів реакторів АЕС для прогнозування їх окрихчування та ресурсу. В базі даних збира- тиметься повна інформація про метал, облад- нання та методики випробувань, експеримен- тальні дані випробувань зразків-свідків, дані щодо флюенсу нейтронів. Узагальнена база даних випробувань зразків-свідків металу кор- пусів реакторів АЕС України дозволить забез- печити зберігання та оперативний доступ до інформації, необхідної для обґрунтування без- печної експлуатації корпусів реакторів упро- довж проектного та понадпроектного строків експлуатації енергоблоків. З метою підготовки кваліфікованих кадрів з ядерної фізики вже багато років функціонує загальноосвітній науковий комплекс на базі ННЦ ХФТІ та Харківського національного 38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ університету ім. В.Н. Каразіна. Основні на- прями освіти, які супроводжують відомі вчені з ННЦ ХФТІ, такі: експериментальна ядерна фізика; теоретична ядерна фізика; наука про реакторні матеріали; фізика плазмових і фі- зичних технологій. Шановні колеги! Хочу поінформувати вас, що вчора відбулося засідання наукової ради з цієї Програми, на якому було розглянуто осно- вні результати, отримані за період її виконан- ня. Члени ради одностайно дійшли висновку про відсутність в Україні стратегії розвитку ядерної енергетики (стратегії саме розвитку, а не експлуатації) і про вкрай недостатнє фінан- сування цього напряму. Наприклад, у Росії вся діяльність у галузі ядерної енергетики чітко поділяється на два напрями: один — вирішення проблем експлуатації АЕС, другий — питання, пов’язані зі стратегією розвитку ядерної енер- гетики. Наслідки вкрай недостатньої уваги до другого напряму з боку української держави вже почали яскраво проявлятися останніми роками у зв’язку із завершенням гарантійних строків експлуатації ядерних блоків. Тому всі члени ради підтримали пропозицію академіка Б.Є. Патона щодо організації робочої групи з відбору найважливіших проблемних питань розвитку ядерної енергетики в Україні. Ця ро- боча група має також підготувати матеріали, в яких по пунктах буде визначено, чим саме Ака- демія може допомогти у розв’язанні цих про- блем і як наші вчені бачать шляхи вирішення основних проблемних питань розвитку вітчиз- няної ядерної енергетики. Організація такої групи є сьогодні вкрай своєчасною ініціативою. Вже перші обговорення засвідчили нагальну необхідність прийняття Державної програми з розвитку ядерної енергетики в Україні зі зна- чно більшим, ніж зараз, фінансуванням. Отже, подальших досліджень і науково- технічного забезпечення потребують такі про- блемні питання: • подовження нормативних строків експлу- атації об’єктів ядерної енергетики; • створення вітчизняних елементів ядерно- паливного циклу; • розроблення нових радіаційно стійких конструкційних і функціональних матеріалів для потреб ядерної галузі; • розвиток сировинної бази для ядерної енергетики; • створення та удосконалення ядерних і ра- діаційних технологій для різних галузей еко- номіки, охорони здоров’я тощо. Для вирішення цих питань видається до- цільним започаткувати нову цільову програму наукових досліджень НАН України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сек- тору і суспільних потреб» на 2019–2023 рр., мета якої полягатиме в проведенні приклад- них досліджень, спрямованих на реалізацію Енергетичної стратегії України на період до 2035 року в галузі ядерної енергетики, впрова- дженні наукового супроводу розвитку ядерної енергетики і використанні ядерних технологій для потреб промисловості і суспільства. Про- понована структура нової Програми є такою: 1. Підвищення ефективності та безпеки екс- плуатації діючих ядерних установок України. 2. Новітні матеріали та інноваційні тех- нології для модернізації діючих ядерно- енергетичних установок та енергетичних уста- новок майбутнього. 3. Ядерна, радіаційна, техногенна та еколо- гічна безпека. 4. Розроблення та впровадження ядерних і радіаційних технологій для потреб суспіль- ства. З огляду на вкрай важливе значення для України цього напряму робіт пропонується також подовжити строки виконання Програми до 5 років і передбачити її відповідне фінансу- вання. Дякую за увагу! ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 39 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ НЕДАШКОВСЬКИЙ Юрій Олександрович — президент Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Вельмишановний Борисе Євгеновичу! Високоповажні члени Президії та учасники за- сідання! Сьогодні ми розглядаємо питання, від вирі- шення якого, без перебільшення, залежить не лише майбутнє вітчизняної ядерної енергети- ки, а й загалом енергетична безпека України. Хотів би, користуючись нагодою, щиро подя- кувати Національній академії наук України та особисто її президенту Борису Євгеновичу Па- тону за постійну увагу до актуальних питань ефективної та безпечної експлуатації україн- ських АЕС, зокрема за значний внесок Акаде- мії, особливо фахівців ННЦ ХФТІ, у роботу з диверсифікації джерел постачання свіжого ядерного палива на українські АЕС. Енергетична галузь України — це сьогодні економічна запорука державного суверенітету. Своєю надійною роботою НАЕК «Енергоатом» стабільно підтримує нормальне функціонуван- ня всієї енергосистеми України, що особливо важливо в умовах дефіциту органічного пали- ва та застарілих проблем зношеності тепло- вої генерації. У структурі генеруючих потуж- ностей частка ядерної енергетики становить 26 %, проте її частка в загальному виробництві електроенергії вже давно перевищує 50 %, а в окремі періоди останніх років в умовах воєнної агресії з боку РФ та проблем із постачанням на ТЕС вугілля антрацитової групи сягала навіть 68,5 %. До того ж, ядерна енергетика є одним з най- більш економічно ефективних низьковуглеце- вих джерел енергії. Робота українських АЕС запобігає викидам в атмосферу 117 млн т СО2 щороку. А ціна електроенергії атомної генера- ції є найнижчою в Україні порівняно з інши- ми енергоносіями: вона у 3,4 раза дешевша за електроенергію вугільних ТЕС і в 1,2 раза — за електроенергію, вироблену на гідроелектро- станціях. Усі переваги ядерної енергетики, насампе- ред її надійність, екологічна безпека і еконо- мічність, зумовили те, що в прийнятій Урядом позаминулого року новій Енергетичній страте- гії на період до 2035 року передбачено: • збереження домінуючої ролі ядерної енер- гетики; • подовження термінів експлуатації діючих енергоблоків АЕС; • збільшення номінальної потужності енер- гоблоків та підвищення ефективності її вико- ристання; • добудову енергоблоків на Хмельницькій АЕС, а також вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на заміщення потужностей АЕС, які виводити- муться з експлуатації після 2030 року. Очевидно, що без тісної співпраці атомників з науковцями неможливо буде реалізувати по- ставлені у Стратегії завдання. НАН України має значний науково-технічний потенціал у матеріалознавчому напрямі діяльності, роз- винену експериментальну і методичну базу, багаторічний досвід науково-технічних дослі- джень у галузі ядерної енергетики, унікальний кадровий потенціал і здатна за найвищими міжнародними стандартами вирішувати різні практичні завдання ядерної енергетики. За період 2016–2018 рр. спільно з установа- ми Академії — Інститутом ядерних досліджень, Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Па- тона, ННЦ ХФТІ — виконано роботи за та- кими напрямами, як випробування зразків- свідків металу корпусу реактора ВВЕР-1000; нейтронно-фізичні розрахунки впливу флю- енсу нейтронів на корпус реактора, внутріш- ньокорпусні пристрої та опорні елементи; мо- дернізація однорядних контейнерних збірок зі зразками-свідками; оцінка технічного стану деталей вузла ущільнення головного роз’єму реактора та ін. Загальна вартість уже завершених робіт ста- новить понад 32 млн грн. Під час виконання цих робіт було отримано низку важливих ре- 40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ зультатів, значна частина яких стосується про- блем подовження ресурсу корпусів реакторів та основного обладнання енергоблоків АЕС. Наразі триває виконання ще цілої низки робіт за цими та іншими напрямами. На нашу думку, вкрай важливими для по- довження безпечної експлуатації енергоблоків типу ВВЕР є такі проекти: 1. Програма контролю змін властивостей ме- талу корпусів реакторів за зразками-свідками на період понад 60 років. Ця програма перед- бачає комплекс заходів, реалізація яких дозво- лить здійснювати надійний моніторинг стану металу корпусів реакторів при довготривалій експлуатації протягом 40–60 років і на подаль- шу перспективу. У її виконанні ми сподіває- мося на плідне співробітництво з Інститутом ядерних досліджень та Інститутом металофі- зики ім. Г.В. Курдюмова. 2. Програма опромінення зразків з матеріа- лу опорних елементів реактора ВВЕР-1000 та визначення механічних властивостей залежно від флюенсу нейтронів і температури. До ви- конання цієї програми можливе залучення Ін- ституту ядерних досліджень та Інституту елек- трозварювання ім. Є.О. Патона. 3. Розроблення та впровадження комплек- сної системи аналізу результатів випробувань зразків-свідків та ресурсу корпусів реакторів, яка має забезпечити оперативний доступ до первинної інформації про поточний стан кор- пусів реакторів (Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка, Інститут ядерних дослі- джень). Через брак часу я назвав лише деякі найваж- ливіші проекти. Загалом НАЕК «Енерго атом» відкрита для обговорення будь-яких тем, по- в’я заних із забезпеченням надійного та сталого розвитку ядерно-енергетичної галузі. Насамкінець хочу запевнити, що НАЕК «Енергоатом» підтримує оцінку, яка містить- ся в проекті постанови Президії НАН України щодо важливості й актуальності результатів, отриманих у рамках виконання обговорюваної сьогодні Програми, схвалює започаткування нової цільової програми наукових досліджень НАН України «Ядерні та радіаційні техноло- гії для енергетичного сектору і суспільних по- треб» на 2019–2023 рр. та сприятиме реалізації заходів, передбачених цією Програмою. Дякую за увагу! ЛОБАНОВ Леонід Михайлович — академік НАН України, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні учасники засідання! Доповідь, яку ми сьогодні заслухали, перекон- ливо засвідчує, що під час виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розви- тку ядерно-енергетичного комплексу та пер- спективних ядерних технологій» було отрима- но вагомі теоретичні і практичні результати. Зі свого боку хочу зазначити, що у цій Програмі брали участь і установи Відділення фізико- технічних проблем матеріалознавства НАН України. Наприклад, у НТК «Інститут монокриста- лів» НАН України створено тверді екстраген- ти (ТВЕКСи), які поєднують високу екстра- кційну ємність екстрагентів та притаманну сорбентам простоту процесу вилучення каті- онів металів з рідких радіоактивних відходів ядерної промисловості. Отримані сорбенти можуть бути використані для виділення ін- дивідуальних ізотопів європію і америцію з відпрацьованого ядерного палива з метою їх подальшого роздільного захоронення або пе- ретворення на нетоксичні елементи методом трансмутації. Це дуже важлива робота, оскіль- ки на одному енергоблоці АЕС впродовж року накопичується понад 1500 м3 рідких відходів, а в разі нештатних ситуацій ця кількість може значно зростати. Фахівці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України чисельними ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 41 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ методами дослідили кінетику напружено-де- фор мованого стану внутрішньокорпусних пристроїв у процесі довгострокової експлуа- тації (до 60 років) з урахуванням радіаційно- го розпухання та повзучості сталі. Результати цих досліджень доцільно використовувати при проведенні розрахунків на міцність внутріш- ньокорпусних елементів. Проведено також розрахункове визначення залишкових напружень при наплавленні па- трубкової зони корпусу реактора ВВЕР-1000 та їх впливу на опір крихкому руйнуванню. Доведено, що урахування мікроструктурних фазових перетворень при визначенні залиш- кових напружень дає можливість знизити кон- серватизм оцінок опору крихкому руйнуван- ню корпусу реактора при обґрунтуванні подо- вження його ресурсу. Досвід виконання обговорюваної Програ- ми ще раз переконливо засвідчив, що цільові комплексні програми НАН України з актуаль- них напрямів є ефективною формою підви- щення результативності наукових досліджень. Ґрунтуючись на цьому досвіді, а також вра- ховуючи необхідність подальшого розвитку фундаментальних та прикладних досліджень в ядерній галузі, підтримую пропозицію про за- початкування нової цільової програми науко- вих досліджень НАН України «Ядерні та раді- аційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» на 2019–2023 рр. Проте хочу зазначити, що при проведенні конкурсу проектів за новою програмою осо- бливу увагу, на мій погляд, слід звернути на вирішення проблем оцінки технічного стану та подовження ресурсу обладнання атомних електростанцій, оскільки саме подовження ресурсу діючих ядерних блоків є на сьогодні єдино можливим та економічно вигідним для України шляхом забезпечення стабільного функціонування ядерно-енергетичної галузі. Однак, попри великий обсяг робіт з подо- вження термінів експлуатації ряду енергобло- ків АЕС України, який виконує експлуатуюча організація НАЕК «Енергоатом» з підрядника- ми, постають серйозні проблеми із забезпечен- ням подальшого подовження термінів експлу- атації через недостатню вивченість складних явищ, пов’язаних з поведінкою матеріалів і елементів обладнання АЕС при екстремальних термосилових та радіаційних навантаженнях під час експлуатації, а також з необхідністю точ- ніше визначити їх напружено-деформований та граничний стани. Додаткові резерви щодо подовження ресурсу безпечної експлуатації енергоблоків можна також знайти в уточненні розрахункових моделей і зниженні ступеня їх консервативності. Актуальним є проведення робіт зі створення нового єдиного норматив- ного документа, який визначатиме розрахунки міцності та ресурсу відповідальних компонен- тів обладнання українських АЕС. Такі роботи актуальні не лише для вирішення важливих завдань, а й для обґрунтування правильності цих рішень перед світовою спільнотою. Вважаю, що доповідь голови наукової ради Програми слід схвалити і позитивно оцінити результати виконаних робіт. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Ähnliche Einträge