Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.)
Доповідь присвячено перспективам розвитку важливого напряму сучасної нелінійної оптики — молекулярної спектроскопії складних органічних молекул і створення органічних структур із заданими спектральними властивостями, який має міждисциплінарний характер, поєднуючи фізику (зокрема нелінійну оптику),...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150742 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) / М.В. Бондар // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 42-48. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-150742 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1507422019-04-16T01:26:16Z Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) Бондар, М.В. З кафедри Президії НАН України Доповідь присвячено перспективам розвитку важливого напряму сучасної нелінійної оптики — молекулярної спектроскопії складних органічних молекул і створення органічних структур із заданими спектральними властивостями, який має міждисциплінарний характер, поєднуючи фізику (зокрема нелінійну оптику), органічну хімію, молекулярну біологію, медицину, і є одним з найбільш актуальних та пріоритетних у сфері міжнародного співробітництва. Зазначено, що складні органічні структури з визначеними параметрами мають потенціал практичного застосування в галузі об’ємного запису інформації, терапії ракових пухлин, лазерній мікроскопії біологічних об’єктів тощо. 2019 Article Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) / М.В. Бондар // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 42-48. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150742 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України |
| spellingShingle |
З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Бондар, М.В. Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) Вісник НАН України |
| description |
Доповідь присвячено перспективам розвитку важливого напряму сучасної
нелінійної оптики — молекулярної спектроскопії складних органічних молекул і створення органічних структур із заданими спектральними властивостями, який має міждисциплінарний характер, поєднуючи фізику (зокрема нелінійну оптику), органічну хімію, молекулярну біологію, медицину,
і є одним з найбільш актуальних та пріоритетних у сфері міжнародного
співробітництва. Зазначено, що складні органічні структури з визначеними параметрами мають потенціал практичного застосування в галузі об’ємного запису інформації, терапії ракових пухлин, лазерній мікроскопії
біологічних об’єктів тощо. |
| format |
Article |
| author |
Бондар, М.В. |
| author_facet |
Бондар, М.В. |
| author_sort |
Бондар, М.В. |
| title |
Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) |
| title_short |
Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) |
| title_full |
Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) |
| title_fullStr |
Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) |
| title_full_unstemmed |
Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) |
| title_sort |
перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в україні (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 30 січня 2019 р.) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
З кафедри Президії НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150742 |
| citation_txt |
Перспективи розвитку молекулярної спектроскопії в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 р.) / М.В. Бондар // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 42-48. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bondarmv perspektivirozvitkumolekulârnoíspektroskopíívukraínístenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni30síčnâ2019r |
| first_indexed |
2025-07-13T00:40:37Z |
| last_indexed |
2025-07-13T00:40:37Z |
| _version_ |
1837490234480132096 |
| fulltext |
42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
МОЛЕКУЛЯРНОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ
В УКРАЇНІ
Стенограма наукової доповіді на засіданні
Президії НАН України 30 січня 2019 року
Доповідь присвячено перспективам розвитку важливого напряму сучасної
нелінійної оптики — молекулярної спектроскопії складних органічних мо-
лекул і створення органічних структур із заданими спектральними влас-
тивостями, який має міждисциплінарний характер, поєднуючи фізику (зо-
крема нелінійну оптику), органічну хімію, молекулярну біологію, медицину,
і є одним з найбільш актуальних та пріоритетних у сфері міжнародного
співробітництва. Зазначено, що складні органічні структури з визначе-
ними параметрами мають потенціал практичного застосування в галузі
об’ємного запису інформації, терапії ракових пухлин, лазерній мікроскопії
біологічних об’єктів тощо.
Шановні члени Президії!
Шановні колеги!
Мою сьогоднішню доповідь присвячено перспективам розви-
тку молекулярної спектроскопії в Україні, але, як ви розуміє-
те, «молекулярна спектроскопія» — це дуже широкий напрям,
тому я зупинюся лише на одному аспекті цієї галузі, який сто-
сується проблеми розроблення і дослідження складних орга-
нічних молекул для широкого кола застосувань як у нелінійній
оптиці, так і в біомедичній сфері. Спочатку я коротко розповім
про актуальність зазначених досліджень та основні сучасні на-
прями їх практичного застосування, далі продемонструю наші
найважливіші результати, покажу наші найкращі молекулярні
структури та охарактеризую їх лінійні спектральні властивос-
ті, зупинюся на основних новітніх методах нелінійно-оптичних
досліджень, а потім коротко проаналізую сучасний стан цього
напряму у світі і перспективи його розвитку в Україні.
Розроблення нових π-спряжених органічних структур з ви-
значеними лінійними спектрально-люмінесцентними, а також
нелінійно-оптичними властивостями є досить актуальним
завданням з огляду на широке коло нелінійно-оптичних та
БОНДАР
Михайло Віталійович —
член-кореспондент НАН
України, директор Інституту
фізики НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 43
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
медико-біологічних застосувань. На сьогодні в
цьому плані ми можемо виділити чотири осно-
вні напрями їх практичного використання:
1) розроблення різних типів нелінійно-
оптичних пристроїв та систем, зокрема оптич-
них обмежувачів інтенсивного лазерного ви-
промінювання, а також молекулярних лазер-
них середовищ;
2) об’ємний оптичний запис інформації;
3) одно- і двофотонна фотодинамічна те-
рапія;
4) лазерна флуоресцентна мікроскопія.
Слід зазначити, що всі перелічені вище на-
прями застосувань спочатку розвивалися пере-
важно для випадків однофотонного збуджен-
ня. Останнім часом найбільш перспективні
розробки у цій галузі пов’язані з використан-
ням багатофотонного, зокрема двофотонного,
збудження. Це пояснюється вагомими перева-
гами багатофотонних процесів поглинання над
однофотонними, однією з яких є можливість
значно більш селективного збудження певної
області досліджуваного об’єкта.
Для порівняння на рис. 1 наведено резуль-
тати збудження молекул флуоресцеїну у вод-
ному розчині за допомогою синього фемто-
секундного лазера (ліворуч) — однофотонне
поглинання — та червоного фемтосекундного
лазера (праворуч) — двофотонне поглинання.
У випадку однофотонного збудження, як ви
бачите, флуоресціює практично весь трек ла-
зерного пучка, який проходить крізь кювету, а
у випадку двофотонного збудження флуорес-
ціює лише маленька область, яка виглядає на
рисунку як точка. Цей приклад яскраво демон-
струє, що означає більш селективне нелінійно-
оптичне збудження в разі використання бага-
тофотонних процесів поглинання.
За останні 15 років ми розробили досить ве-
лику кількість нових органічних структур для
багатьох напрямів практичного застосування.
Найцікавішими з них виявилися молекули
флуоренового (рис. 2а) та ціанінового (рис. 2б)
ряду. Останнім часом ми почали досліджувати
і більш складні та екзотичні структури: неси-
метричні флуорени (рис. 3а), сквараїнові по-
хідні (рис. 3б), симетричні V-подібні флуорени
Рис. 1. Демонстрація переваг двофотонного збуджен-
ня (праворуч) над однофотонним (ліворуч) на при-
кладі водного розчину флуоресцеїну
Рис. 2. Досліджувані органічні молекули флуореново-
го (а) та ціанінового (б) ряду
44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
(рис. 3в), молекули зі специфічними централь-
ними фрагментами на бензотіазольній або пі-
рометиновій основі, які зазвичай визначають
основні довгохвильові смуги поглинання, на-
приклад похідні бордипірометину, відомого
під торговою маркою BODIPY (рис. 3г), який
на сьогодні вважається чи не найефективні-
шим лазерним барвником (у цьому випадку
наша ідея полягала в тому, щоб поєднати ла-
зерні та флуоресцентні властивості).
Звичайно, синтез таких органічних сполук —
це велика, складна і кропітка робота. Тому в
цьому плані ми дуже тісно співпрацюємо з
установами НАН України хімічного профілю,
насамперед з Інститутом органічної хімії, Ін-
ститутом хімії високомолекулярних сполук, а
також з іноземними науковими групами з хі-
мічного факультету Університету Централь-
ної Флориди (University of Central Florida),
Технологічного інституту Нью-Джерсі (New
Jersey Institute of Technology — NJIT) та ін.
Загалом спектральні дослідження молеку-
лярних структур можна поділити на такі три
основні групи:
1) лінійні фотофізичні дослідження — ви-
значення лінійних спектральних параметрів
досліджуваних молекул (спектри поглинання,
флуоресценції, анізотропії; квантовий вихід
емісії; час життя флуоресценції). Ця група до-
сліджень добре розвинена в Україні — майже у
кожному інституті, напрями діяльності якого
пов’язані з оптичними дослідженнями, є су-
часні спектрофотометри, спектрофлуориме-
три, що за умови правильної організації роботи
дозволяє задовольнити потреби всіх наукових
груп;
2) нелінійно-оптичні дослідження — ви-
значення спектрів дво- та багатофотонного
поглинання, спектрів перепоглинання зі збу-
джених станів, швидких процесів електронної
релаксації та вимушених переходів з випромі-
нюванням. Ситуація з цим видом досліджень в
Рис. 3. Нові досліджувані органічні структури: а — несиметричні флуорени; б — сквараїнові похідні; в — симетрич-
ні флуорени типу V-Shaped; г — BODIPY-похідні
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 45
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Україні дещо складніша, оскільки їх розвиток
потребує значних фінансових затрат;
3) квантово-хімічні розрахунки — встанов-
лення зв’язків молекулярної структури з лі-
нійними та нелінійно-оптичними параметра-
ми молекул, прогнозування нових структур
із заданими параметрами. Цей напрям тісно
пов’язаний з двома першими групами дослі-
джень, оскільки квантово-хімічні розрахунки
дозволяють не лише зрозуміти нові ефекти,
спостережувані в експерименті, а й передба-
чити властивості тих чи інших сполук ще до
стадії їх синтезу. За цим напрямом в Україні є
досить потужні теоретичні наукові групи.
У дослідженнях першої групи для вивчен-
ня властивостей певних органічних структур
потрібно мати набір основних лінійних спек-
тральних параметрів — спектри поглинан-
ня, флуоресценції, час життя флуоресценції,
спектри анізотропії та 3D-флуоресцентні кар-
ти. Для симетричних структур, як правило,
стоксів зсув не залежить суттєво від розчин-
ника і часи життя у різних середовищах до-
сить близькі, а от у випадку несиметричних
структур можна отримати досить великий
сольватохромний ефект, тобто спектри флу-
оресценції істотно зміщуються зі зміненням
полярності (правильно обираючи полярність,
можна перекрити спонтанну флуоресценцію
у всьому видимому і близькому ІЧ-діапазоні),
і їх часи життя різко відрізняються (що може
бути важливим для ідентифікації об’єкта в
біологічній структурі). У такий спосіб можна
задовольнити ті чи інші вимоги, які ставлять
до молекулярного об’єкта в рамках його кон-
кретного застосування. Дослідження лінійних
спектральних властивостей є першим необхід-
ним етапом для всіх практичних напрямів і, як
я вже казав, вони не потребують якихось ви-
соковартісних специфічних приладів — це ти-
пові рутинні оптичні дослідження, які успішно
проводяться в Україні, в тому числі і в Інсти-
туті фізики НАН України.
Проте для проведення серйозних нелінійно-
оптичних досліджень потрібні короткі і досить
потужні лазерні імпульси. Як правило, для
цього використовують фемтосекундні лазерні
системи, які мають вихідні імпульси трива-
лістю 100–200 фс. А це вже зовсім недешево.
Наприклад, середня вартість типового фем-
тосекундного лазерного комплексу становить
приблизно 500 тис. дол. США. Зрозуміло, що
з об’єктивних причин широко застосовувати
таку техніку в Україні немає можливості.
Фемтосекундний лазерний комплекс дає
змогу реалізовувати всі сучасні методики для
дослідження нелінійно-оптичних властивос-
тей різних структур. Це насамперед однопуч-
кова методика Z-scan з відкритою апертурою
для визначення перерізів багатофотонного
поглинання для нових органічних сполук, а
також двопучкова методика pump-probe для
дослідження спектрів перепоглинання зі збу-
джених станів для вивчення швидких релак-
саційних процесів у молекулярних системах і
процесів вимушених оптичних переходів з ви-
промінюванням.
Як приклад таких оригінальних результатів
можна навести визначення спектрів вимуше-
них переходів з випромінюванням. Для чого
вони потрібні? Одним із найбільш перспек-
тивних напрямів флуоресцентної мікроскопії є
так звана STED-мікроскопія, або мікроскопія
надвисокої роздільної здатності. Це дуже по-
тужний експериментальний напрям, за розви-
ток якого у 2014 р. Еріку Бетцигу (Eric Betzig),
Штефану Геллю (Stefan Hell) та Вільяму Мер-
неру (William E. Moerner) було присуджено
Нобелівську премію з хімії.
У звичайній флуоресцентній мікроскопії ви-
користовують один фемтосекундний лазерний
пучок гаусового профілю з довжиною хвилі, що
відповідає спектру поглинання досліджуваної
молекули. Цей пучок збуджує флуоресцент-
ний піксель ~0,3 мкм, і зменшити розміри цьо-
го пікселя заважає так званий дифракційний
ліміт. Основна ідея методу STED-мікроскопії
полягає в тому, що для збудження застосову-
ють не один, а два лазерні пучки. Один з цих
пучків має довжину хвилі, що потрапляє в кон-
тур поглинання молекули і має гаусовий про-
сторовий розподіл. Він збуджує пляму флуо-
ресценції, розмір якої дифракційно лімітова-
ний. Другий достатньо потужний лазерний
46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
пучок з довжиною хвилі, що відповідає конту-
ру флуоресценції, має тороїдний просторовий
розподіл і гасить спонтанну флуоресценцію на
периферійних частинах цієї флуоресцентної
плями, тим самим суттєво звужуючи її. Це дає
змогу подолати дифракційний ліміт і замість
типових для світлової мікроскопії розмірів
300–400 нм вивчати об’єкти з розмірами по-
рядку 100 нм. Сьогодні цей метод уже вдоско-
налено настільки, що він дає змогу розрізняти
об’єкти розміром до 10 нм, тобто це вже прак-
тично рентгенівський діапазон при оптичному
збудженні.
Якою ж має бути молекула для ефективно-
го застосування методу STED-мікроскопії?
Зрозуміло, що молекула повинна мати висо-
кий переріз одно- чи двофотонного погли-
нання, а також ефективний переріз одно- чи
двофотонних переходів з випромінюванням.
Тому дослідження спектрів вимушених пе-
реходів з випромінюванням у молекулярних
структурах має як суто фундаментальне, так
і практичне значення. Актуальність таких до-
сліджень посилюється ще й тим фактором, що
цих спектрів, на відміну від багатьох інших
молекулярних параметрів, практично немає у
науковій літературі, а саме вони й визначають
потенціал практичного використання тих чи
інших молекул у мікроскопії надвисокої роз-
дільної здатності. Використовуючи методику
гасіння флуоресценції, ми вперше отримали
спектри вимушених двофотонних переходів
з випромінюванням для різних молекулярних
структур.
На основі результатів досліджень, про які я
казав вище, ми розробили серії нових флуоре-
нових і ціанінових молекул з ефективним дво-
фотонним поглинанням, які мають високий
потенціал практичного використання, зокрема
у двофотонній флуоресцентній мікроскопії.
Як приклад такого реального застосування на
рис. 4 наведено флуоресцентні зображення ра-
кових клітин, так званих НeLa-клітин. Можна
порівняти інформативність звичайного дифе-
ренціального DIC-зображення з однофотон-
ним та двофотонними флуоресцентними зо-
браженнями.
Напрям молекулярних нелінійно-оптичних
досліджень досить поширений у світі, але по-
тужних наукових груп, які формують передній
фронт досліджень у цій галузі, не так уже й
багато. Ми тісно співпрацюємо майже з усі-
ма такими провідними світовими центрами: з
Технологічним інститутом штату Джорджія
в м. Атланті (Georgia Institute of Technol-
ogy); Університетом Центральної Флориди
в м. Орландо (University of Central Florida);
Технологічним інститутом Нью Джерсі (New
Jersey Institute of Technology); Університетом
штату Нью-Йорк у Баффало (University at
Buffalo); Army Research Lab; Airforce Research
Lab; Університетом міста Парми (Італія);
Університетом Антверпена (Бельгія); Лазер-
ним центром Ганновера (Німеччина); Інсти-
тутом фізики Померанського університету
(м. Слупськ, Польща) та ін.
На сьогодні вже чітко розроблено і відпра-
цьовано основні принципи, критерії та підхо-
ди до отримання ефективних нелінійно-оп-
тич них параметрів π-спряжених органічних
структур для всіх головних напрямів їх прак-
Рис. 4. Зображення НeLa-клітин з несиметричним
флуореном: а — DIC-зображення (за допомогою дифе-
ренціальної інтерференційно-контрастної мікроско-
пії); б — однофотонно збуджене флуоресцентне зобра-
ження; в та г — двофотонно збуджене флуоресцентне
зображення
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 47
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
тичного застосування. Тепер головне завдання
полягає у пошуку універсальних структур, які
одночасно задовольняли б цілу низку вимог
і комбінували б в одній молекулі всі потрібні
для створення певних пристроїв властивості,
скажімо, високий переріз багатофотонного по-
глинання, високий квантовий вихід флуорес-
ценції або квантовий вихід у триплетний стан,
високий переріз перепоглинання зі збуджених
електрон них станів, високу фотохімічну ста-
більність тощо.
В Україні також є наукові групи в установах
НАН України та закладах вищої освіти, які
активно займаються оптичною молекуляр-
ною спектроскопією. Серед академічних уста-
нов слід згадати Інститут фізики, Інститут
органічної хімії, Інститут хімії високомолеку-
лярних сполук, Інститут біохімії ім. О.В. Пал-
ладіна, Інститут сцинтиляційних матеріалів;
серед закладів вищої освіти — це насамперед
Київський національний університет імені
Тараса Шевченка. Є також окремі науковці з
інших установ, але це переважно теоретики,
які займаються квантово-хімічними розра-
хунками.
В Інституті фізики НАН України напрям
нелінійно-оптичних досліджень розвивається,
передусім у відділі фотоактивності, вже понад
40 років. Вивчення цієї проблеми розпочалося
з робіт Марата Терентійовича Шпака. Добре
відома його класична монографія з нелінійної
оптики складних органічних молекул. Крім
того, в Інституті добре поставлено не лі ній но-
оптичні методики, насамперед у відділі фо-
тон них процесів під керівництвом Івана Васи-
льовича Блонського та у відділі нелінійної
оптики під керівництвом Михайла Семенови-
ча Бродина.
З Інститутом органічної хімії НАН України
за напрямом нелінійної молекулярної спек-
троскопії ми співпрацюємо вже багато десяти-
літь. У цій установі було синтезовано перші в
Україні ціанінові барвники для застосування
в рідких лазерах, об’єкти для генерації в хо-
лестеричних рідких кристалах, яку вперше у
світі було отримано в Інституті фізики НАН
України, та багато інших цікавих для нелі-
нійної оптики органічних сполук. В Інституті
хімії високомолекулярних сполук НАН Укра-
їни було синтезовано лазерні полімери для
застосування у молекулярній спектроскопії.
Плідно розвивається наше співробітництво з
фізичним факультетом Київського національ-
ного університету імені Тараса Шевченка, пе-
редусім з кафедрою експериментальної фізи-
ки та кафедрою оптики, з Інститутом біохімії
ім. О.В. Палладіна НАН України та з Інститу-
том сцинтиляційних матеріалів НАН України,
у відділі наноструктурних матеріалів якого під
керівництвом Юрія Вікторовича Малюкіна до-
бре поставлено нано- і пікосекундні методики.
Звичайно, стан розвитку нелінійної моле-
кулярної спектроскопії в Україні з точки зору
експериментальних досліджень не є задовіль-
ним. Єдиний в Україні фемтосекундний лазер-
ний комплекс знаходиться в Інституті фізики
НАН України. Це не дуже нова система, але
вона дозволяє проводити нелінійно-оптичні
дослідження на рівні сучасних світових стан-
дартів. Проте цей фемтосекундний лазер один
на всю країну і, звісно, не може задовольнити
потреби всіх наукових груп. Минулого року
Президія НАН України виділила 500 тис. грн
на підтримання комплексу в робочому стані,
але цих коштів украй недостатньо. Так, завдя-
ки високому фаховому рівню і майстерності
наших співробітників нам вдалося своїми си-
Рис. 5. Фемтосекундний лазерний комплекс Інститу-
ту фізики НАН України
48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
лами відновити лазер накачки, вартість якого
перевищує 1 млн грн.
Основним завданням на сьогодні є поліп-
шення ситуації з новими приладами і розвиток
ефективного міжнародного співробітництва.
У зарубіжних країнах експериментальні на-
укові дослідження фінансуються набагато кра-
ще. Кожна третя, якщо не кожна друга оптична
лабораторія в США та європейських країнах
оснащена фемтосекундною лазерною систе-
мою. Проте далеко не в усіх цих лабораторіях є
необхідний кваліфікаційний рівень наукового
персоналу для проведення сучасних нелінійно-
оптичних досліджень. Тому для українських
фахівців встановлення тісних контактів із за-
рубіжними оптичними лабораторіями дозво-
ляє проводити спільні дослідження з викорис-
танням їхньої техніки.
Окремо хочу зазначити, що, можливо, було
б доцільно створити на базі Інституту фізики
НАН України Міжнародний центр молеку-
лярної спектроскопії, оскільки, крім фемто-
секундного лазерного комплексу, у нас добре
поставлено наносекундні і пікосекундні мето-
дики. На мою думку, це значною мірою сприя-
ло б розвитку міжнародного співробітництва у
цьому напрямі і дало б змогу підвищити рівень
нелінійно-оптичних досліджень в Україні.
Отже, нелінійно-оптична молекулярна спек-
троскопія — важлива міждисциплінарна галузь
науки, яка бурхливо розвивається в усьому
світі і має широке коло важливих практичних
застосувань. Галузь має значні комерційні пер-
спективи, які визначаються станом наукоміст-
кої промисловості, зокрема розвитком телеко-
мунікаційних технологій, біомедичної діагнос-
тики, медицини, а також оптоелектроніки та
оптичного приладобудування.
В Україні є наукові групи, які займаються
цією тематикою на світовому рівні, але в ці-
лому галузь розвинена недостатньо. Розро-
блення і дослідження складних органічних
молекул з визначеними лінійними фотофі-
зичними і нелінійно-оптичними параметра-
ми потребують продовження з розширенням
міжнародної наукової співпраці. Необхідне
також поліпшення матеріально-технічної
бази досліджень, яка на сьогодні лишається
незадовільною.
Дякую за увагу!
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
|