Блазенські пісні Меркуціо у драмі "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах
Театральна традиція часів Шекспіра передбачала наявність у виставах пісень та численних комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких покладено символічну роль блазня-правдоруба, не випадково що Меркуціо також дістається пісенна партія. У статті розгля...
Збережено в:
Видавець: | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
---|---|
Дата: | 2015 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2015
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151324 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Блазенські пісні Меркуціо у драмі "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах / Н. Дьомова // Слово і час. — 2015. — № 5. — С. 86-92. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Театральна традиція часів Шекспіра передбачала наявність у виставах пісень та численних
комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких
покладено символічну роль блазня-правдоруба, не випадково що Меркуціо також дістається
пісенна партія. У статті розглянено функціонування пісенних кпинів Меркуціо у драмі “Ромео
і Джульєтта” (“The Tragedy of Romeo and Juliet”) В. Шекспіра, досліджено роль просодії для
створення імпліцитного значення пісенних уривків, а також вивчено особливості відтворення
алітерації як головного просодичного елементу для створення двозначності в першому
баладному фрагменті Меркуціо в українських перекладах Пантелеймона Куліша, Абрама
Гозенпуда, Василя Мисика та Ірини Стешенко (переклади 1952 і 1985 рр.). |
---|