Блазенські пісні Меркуціо у драмі "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах

Театральна традиція часів Шекспіра передбачала наявність у виставах пісень та численних комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких покладено символічну роль блазня-правдоруба, не випадково що Меркуціо також дістається пісенна партія. У статті розгля...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Дата:2015
Автор: Дьомова, Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2015
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151324
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Блазенські пісні Меркуціо у драмі "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах / Н. Дьомова // Слово і час. — 2015. — № 5. — С. 86-92. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Театральна традиція часів Шекспіра передбачала наявність у виставах пісень та численних комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких покладено символічну роль блазня-правдоруба, не випадково що Меркуціо також дістається пісенна партія. У статті розглянено функціонування пісенних кпинів Меркуціо у драмі “Ромео і Джульєтта” (“The Tragedy of Romeo and Juliet”) В. Шекспіра, досліджено роль просодії для створення імпліцитного значення пісенних уривків, а також вивчено особливості відтворення алітерації як головного просодичного елементу для створення двозначності в першому баладному фрагменті Меркуціо в українських перекладах Пантелеймона Куліша, Абрама Гозенпуда, Василя Мисика та Ірини Стешенко (переклади 1952 і 1985 рр.).