Драматургічне мистецтво Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) у метапоетичному дискурсі

У літературознавстві поняття метапоетики набуває дедалі більшої популярності. Мета статті – виявити в метапоетиці І. Тобілевича погляди на драматургічне й театральне мистецтво, а також на власну творчість, художні прийоми та їх функції. Об’єкт дослідження – метапоетичний дискурс автора. Головні д...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Дата:2015
Автор: Поліщук, К.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2015
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151896
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Драматургічне мистецтво Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) у метапоетичному дискурсі / К. Поліщук // Слово і час. — 2015. — № 9. — С. 102-106. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У літературознавстві поняття метапоетики набуває дедалі більшої популярності. Мета статті – виявити в метапоетиці І. Тобілевича погляди на драматургічне й театральне мистецтво, а також на власну творчість, художні прийоми та їх функції. Об’єкт дослідження – метапоетичний дискурс автора. Головні джерела цієї індивідуальної метапоетики – мемуари Софії Тобілевич; статті драматурга “Наталка Полтавка”, “Записка до з’їзду сценічних діячів”; епістолярна спадщина, зокрема лист до М. Старицького стосовно п’єси “Хто винен?”. У листі до М. Старицького драматург інтерпретує основну ідею – головну установку – п’єси, а також демонструє засоби творення характерів головних героїв. Отримані результати важливі для розуміння драматургічних прийомів І. Тобілевича й можуть бути використані при вивченні поетики його доробку.