Взаємодія ціанінових барвників з нуклеїновими кислотами, 9. Вивчення спектральних властивостей комплексів ціанінових барвників з ДНК у присутності органічних розчинників

У роботі досліджено вплив полярності середовища на спектрально-люмінесцентні властивості монометинових ціанінових барвників та їхніх комплексів з нуклеїновими кислотами. Показано, що присутність органічного розчинника у водних розчинах барвників та їхніх комплексів з ДНК призводить до суттєвого змен...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2000
Автори: Лосицький, М.Ю., Ковальська, В.Б., Ярмолок, С.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2000
Назва видання:Биополимеры и клетка
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/152461
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Взаємодія ціанінових барвників з нуклеїновими кислотами, 9. Вивчення спектральних властивостей комплексів ціанінових барвників з ДНК у присутності органічних розчинників / М.Ю. Лосицький // Биополимеры и клетка. — 2000. — Т. 16, № 1. — С. 75-81. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У роботі досліджено вплив полярності середовища на спектрально-люмінесцентні властивості монометинових ціанінових барвників та їхніх комплексів з нуклеїновими кислотами. Показано, що присутність органічного розчинника у водних розчинах барвників та їхніх комплексів з ДНК призводить до суттєвого зменшення інтенсивності флюоресцещїі комплексів барвник–ДНК і до зростання інтенсивності власної флюоресценції барвників. Інтенсивність флюоресценції комп­ лексів бромистий етидій–ДНК слабо залежить від природи органічного розчинника, що може бути пояснено з урахуванням інтеркаляційного механізму взаємодії. Для ціанінових барвників, дослід­жених у роботі, ця залежність є значно сильнішою, що свідчить про значний контакт зв'язаного з ДНК барвника з оточуючим середовищем. Разом з тим взаємодія даних барвників з ДНК не виявила характерної для борозенкової взаємодії специфічності до AT-ділянок. Таким чином, припускається, що досліджені в представленій роботі ціанінові барвники взаємодіють з ДНК за механізмом «напівінтеркаляцїї».