Вивчення кількісних характеристик комплексоутворення тилорону з олінуклеотидами різного походження

• Дата: 1998
• Автори: Карпов, О.В., Храпунов, С.М., Сиволоб, А.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 1998
• Назва видання: Биополимеры и клетка
• Теми: Структура и функции биополимеров
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/154151
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Вивчення кількісних характеристик комплексоутворення тилорону з полінуклеотидами різного походження / О.В. Карпов, С.М. Храпунов, А.В. Сиволоб // Биополимеры и клетка. — 1998. — Т. 14, № 1. — С. 43-46. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

За допомогою спектрофотометрії вивчали термодинамічні параметри зв'язування дигідрохлористої солі 2,7-біс[2-(діетил-аміно)етокси]-флуорен-9-ону (гідрохлорид тилорону) з нуклеїновими кислотами. Визначено, що константи зв'язування для ДНК та poly(U) дорівнюють 5,3 · 105 та 4,7·104 М–1 відповідно, у той час як розмір сайтів зв'язування для цих полінуклеотидів становить відповідно приблизно 2 пари основ і 1 нуклеотид. Аналіз ізотерм зв'язування для нашивної дріжджової РИК показав, що константи зв'язування для одноланцюгових і двоспіральних ділянок дорівнюють 1,3· 105 та 1,1·104 M–1 відповідно. Частка двоспіральних ділянок у структурі РНК досягала 32 %, що значно вище згаданої кількості, раніше визначеної для тих же зразків РНК у відсутності тилорону. Зроблено висновок про високу здатність тилорону стабілізувати двоспіральні ділянки в складі РНК. Обговорюються біологічні аспекти цієї властивості тилорону, зокрема її значення для індукції інтерферону.