Прототропна таутомерія азотистих основ: новий погляд на стару проблему

Підсумовуються результати циклу розрахунково-теоретичних досліджень фізико-хімінних зако­номірностей прототропної таутомерії нуклеотидних основ, виконаних у рамках напівемпіричного квантовохімічного методу AMI (режим оптимізації всіх структурних пара­метрів). Застосувавши нетрадиційний підхід, який...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1997
Автор: Говорун, Д.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 1997
Назва видання:Биополимеры и клетка
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155202
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Прототропна таутомерія азотистих основ: новий погляд на стару проблему / Д.M. Говорун // Биополимеры и клетка. — 1997. — Т. 13, № 3. — С. 191-196. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Підсумовуються результати циклу розрахунково-теоретичних досліджень фізико-хімінних зако­номірностей прототропної таутомерії нуклеотидних основ, виконаних у рамках напівемпіричного квантовохімічного методу AMI (режим оптимізації всіх структурних пара­метрів). Застосувавши нетрадиційний підхід, який грунтується на тому, що максимальна, чисельність сімейства прототропних таутомеріє основи визначається загальною кількістю протонів і вільних електронних пар атомів – акцепторів протона, вдалося встановити, що у відношенні прототропної таутомерії нуклеотидні основи є значно мобільнішими структурами (прототропна таутомерія нуклеотидних основ має молекулярно-цвітеріонний характер і відбувається за участю карбопротонів), аніж це вважалося раніше. Обговорюється біологічна, значущість отриманих результатів, які сформульовано максимально узагальнено і можуть бути розповсюджені, на думку автора, на значно ширше коло об'єктів, ніж канонічні нуклеотидні основи, їхні «складові частини» та продукти їхньої модифікації, зокрема дезамінування.