Регіональна специфічність вірусної інтеграції

Інтеграція ретровірусів у геном хазяїв до недавнього часу вважалася випадковою і на сьогодні не існує ясності, як впливають виявлені в місцях встановлених локальних ефектів в місцях інтеграції локальні ефекти на процес інтеграції в цілий геном. Використання композиційного підходу дало можливість вст...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1998
Автори: Риндич, А.В., Зубак, С.В., Циба, Л.О., Гулей, Н., Лазуркевич, З.В., Бернарді, Дж.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 1998
Назва видання:Биополимеры и клетка
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155422
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Регіональна специфічність вірусної інтеграції / А.В. Риндич, С.В. Зубак, Л.О. Циба, Н. Гулей, 3.В. Лазуркевич, Дж. Бернарді // Биополимеры и клетка. — 1998. — Т. 14, № 4. — С. 286-297. — Бібліогр.: 133 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Інтеграція ретровірусів у геном хазяїв до недавнього часу вважалася випадковою і на сьогодні не існує ясності, як впливають виявлені в місцях встановлених локальних ефектів в місцях інтеграції локальні ефекти на процес інтеграції в цілий геном. Використання композиційного підходу дало можливість встановити, що інтеграція ретровірусів відбувається у певні райони геному, які тотожні вірусним послідовностям за складом основ. Цю регіональну специфічність інтеграції доведено: 1) нашими експериментальними даними з локалізації ретровірусних послідовностей у різних композиційних ділянках геному; 2) результатами з інших лабораторій стосовно локалізації ретровірусних послідовностей у «відкритих» ділянках хроматину або/чи біля СрG-«острівців»; 3) нашим композиційним аналізом генів, розташованих по сусідству з інтегрованими вірусними послідовностями. Такий висновок має значення як для розуміння композиційної еволюції ретровірусних геномів, так і для генної терапії.