Кислотно-лужні властивості молекулярного ксантину та його комплексотвірна здатність

• Дата: 1994
• Автори: Говорун, Д.М., Кондратюк, І.В., Желтовський, М.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 1994
• Назва видання: Биополимеры и клетка
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155608
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Кислотно-лужні властивості молекулярного ксантину та його комплексотвірна здатність / Д.М. Говорун, І.В. Кондратюк, М.В. Желтовський // Биополимеры и клетка. — 1994. — Т. 10, № 6. — С. 61-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Напівемпіричним квантовохімічним методом АМ1 в режимі оптимізації всіх структур­них параметрів розраховано енергію протонування екзоциклічних атомів кисню кар­бонільних груп та ендоциклічних атомів азоту, не зв'язаних з атомами водню, а також енергію депротонування NH- і СН-груп двох енергетично найвигідніших таутомеріє ксантину (Xan) Н9Н і N711, урацилу (Ura) в основній таутомерній дікетоформі та імідазолу (Im). Встановлено, що найімовірнішим місцем протонування молекулярного Хан є ендоциклічний атом азоту імідазольного кільця не зв'язаний з атомом водню; при цьому урацильний фрагмент Хаn N9H має кращі як протонодонорні, так і протоноакцепторні властивості ніж Ura. Автори дійшли висновку, що за рахунок урацильного фрагмента Xаn N9H у вільному стані вступає у циклічне водневе спарювання з нуклеотидними основами за тими ж схемами взаємодії, що й Ura. Запропоновано най­більш вірогідні схеми взаємодії Хап з нейтральною і депротонованою карбоксильною групою за допомогою двох циклічних Н-зв'язків, які повністю узгоджуються з експе­риментальними результатами (М. В. Желтовський та ін., 1993).