Підсумки і перспективи палеонтологічного вивчення печер Криму

• Дата: 2008
• Автори: Ридуш, Б.Т., Времир, М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України 2008
• Назва видання: Спелеологія і карстологія
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15612
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Підсумки і перспективи палеонтологічного вивчення печер Криму / Б.Т. Ридуш, М. Времир // Спелеологія і карстологія. — 2008. — № 1. — С. 85-93. — Бібліогр.: 68 назв. — укр.

Досі інформація про печерні накопичення костей або про костеносні печери у Гірському Криму була порівняно небагатою. Нині на високих плато відомо кілька десятків печер, які мають багатий інформаційний потенціал щодо пізньоплейстоценової та голоценової фауни Кримських гір. У цьому відношенні найповніше досліджений масив Чатирдагу, де обстежено дев’ять печер та шахт, а у двох з них (Мармурова та Еміне-Баїр-Хосар) проведено детальні дослідження. Палеонтологічний потенціал печери Еміне-Баїр-Хосар величезний. Тут спостерігаються фауністичні комплекси, що належать до останнього зледеніння (комплекс холодних степів, що підтверджено також палеопалінологічними даними), а також до інтерстадіалів та постгляціалу (переважно пов’язані із луками за залісненими ландшафтами теплішого клімату). Величезна кількість кісток, стан їхньої збереженості, тафоценоз та видове різноманіття, так само, як і складний комплекс, що формувався протягом тривалого часу, надають цій печері особливої цінності, та можуть посприяти розв’язанню багатьох питань стосовно палеобіогеографії, палеоекологічних та палеокліматичих проблем цього регіону. В інших печерах також отримано суттєву інформацію.