Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал)

В Приольхонье карст развивается в массивах мраморов, ограниченных некарстующимися породами (сланцами, гнейсами, габбро, амфиболитами). Основные поверхностные формы представлены карстовыми останцами, воронками, суходолами, погребенными карстовыми котловинами. Максимальное количество пещер имеют Аинск...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України
Дата:2009
Автор: Гутарева, О.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України 2009
Назва видання:Спелеологія і карстологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15628
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал) / О. Гутарева // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 77-82. — Бібліогр.: 13 назв. — рос.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-15628
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Russian
topic Статьи
Статьи
spellingShingle Статьи
Статьи
Гутарева, О.
Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал)
Спелеологія і карстологія
description В Приольхонье карст развивается в массивах мраморов, ограниченных некарстующимися породами (сланцами, гнейсами, габбро, амфиболитами). Основные поверхностные формы представлены карстовыми останцами, воронками, суходолами, погребенными карстовыми котловинами. Максимальное количество пещер имеют Аинский и Байдинский массивы. Пещеры заложены в крыльях антиклинальных складок в основном по трещинам напластования. Значительную роль в происхождении, развитии и морфологии пещер сыграл гидротермальный режим и активная тектоническая деятельность Байкальского рифта на протяжении почти всего кайнозоя. В частности, в пещере Октябрьская обнаружено смещение блоков вмещающей породы, указывающее на левосдвиговый тектонический режим при формировании Байкальской впадины. Это означает, что в олигоцене пещера была уже сформирована и ее облик был близок к современному. По степени принадлежности к определенной динамической фазе карстовые формы подразделены на: формирующиеся, заканчивающие свое формирование (или начинающие консервироваться), отмирающие и отмершие формы. Несмотря на то, что статья посвящена карстовым формам кайнозоя, возраст пещер остается не вполне определенным. На сегодняшний день нет достоверных данных по этому вопросу и мы относим начало формирования пещер к верхнемеловой-кайнозойской эпохе.
format Article
author Гутарева, О.
author_facet Гутарева, О.
author_sort Гутарева, О.
title Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал)
title_short Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал)
title_full Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал)
title_fullStr Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал)
title_full_unstemmed Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал)
title_sort кайнозойский карст в приольхонье (юго-западное побережье оз. байкал)
publisher Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України
publishDate 2009
topic_facet Статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15628
citation_txt Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал) / О. Гутарева // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 77-82. — Бібліогр.: 13 назв. — рос.
series Спелеологія і карстологія
work_keys_str_mv AT gutarevao kajnozojskijkarstvpriolʹhonʹeûgozapadnoepoberežʹeozbajkal
first_indexed 2023-10-18T16:55:46Z
last_indexed 2023-10-18T16:55:46Z
_version_ 1796140242017714176
spelling irk-123456789-156282013-09-26T22:37:54Z Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал) Гутарева, О. Статьи В Приольхонье карст развивается в массивах мраморов, ограниченных некарстующимися породами (сланцами, гнейсами, габбро, амфиболитами). Основные поверхностные формы представлены карстовыми останцами, воронками, суходолами, погребенными карстовыми котловинами. Максимальное количество пещер имеют Аинский и Байдинский массивы. Пещеры заложены в крыльях антиклинальных складок в основном по трещинам напластования. Значительную роль в происхождении, развитии и морфологии пещер сыграл гидротермальный режим и активная тектоническая деятельность Байкальского рифта на протяжении почти всего кайнозоя. В частности, в пещере Октябрьская обнаружено смещение блоков вмещающей породы, указывающее на левосдвиговый тектонический режим при формировании Байкальской впадины. Это означает, что в олигоцене пещера была уже сформирована и ее облик был близок к современному. По степени принадлежности к определенной динамической фазе карстовые формы подразделены на: формирующиеся, заканчивающие свое формирование (или начинающие консервироваться), отмирающие и отмершие формы. Несмотря на то, что статья посвящена карстовым формам кайнозоя, возраст пещер остается не вполне определенным. На сегодняшний день нет достоверных данных по этому вопросу и мы относим начало формирования пещер к верхнемеловой-кайнозойской эпохе. У Приольхон'ї карст розвинений у масивах мармурів, обмежених породами що некарстуються (сланцями, гнейсами, габро, амфіболітами). Основні поверхневі форми представлені карстовими останцями, лійками, суходолами, похованими карстовими улоговинами. Максимальну кількість печер мають Аінський і Байдинський масиви. Печери закладені в крилах антиклінальних складок в основному по тріщинах нашарування. Значну роль у походженні, розвитку й морфології печер зіграв гідротермальний режим і активна тектонічна діяльність Байкальського рифту протягом майже всього кайнозою. Зокрема, у печері Жовтнева виявлений зсув блоків вміщуючої породи, що указує на лівозсувовий тектонічний режим при формуванні Байкальської западини. Це означає, що в олігоцені печера була вже сформована і її вигляд був близький до сучасного. По ступеню приналежності до певної динамічної фази карстові форми підрозділені на: ті, що формуються; ті, що закінчують своє формування (або починають консервуватися); відмерлі форми; ті, що відмирають. Незважаючи на те, що стаття присвячена карстовим формам кайнозою, вік печер залишається не цілком певним. На сьогоднішній день немає достовірних даних по цьому питанню й ми відносимо початок формування печер до верхньокрейдової-кайнозойської епохи. In the Priolkhonie region (the south-western shore area of Lake Baikal) karst processes develop in marble rock masses bounded by non-karstifiable rocks such as slates, gneisses, gabbros and amphibolites. Major surface forms are represented by the karst outliers, sinkholes, blind valleys and buried depressions. The Ainsky and Baidinsky massifs are marked by the largest amount of caves, developed primarily at bedding joints of anticlinal limbs. The origin and development of caves and their morphology are attributed mainly to hydrothermal regime and tectonic activity of the Baikal rift during the whole period of Cenozoic. Particularly, in the Oktiabrskaya cave, displacement of host rock blocks due to the left-shift tectonics during the development of the Baikal depression was revealed; this indicates that the process of cave development could be completed by the period of Oligocene, and that the cave’s shape was similar to the present state. In terms of dynamical phases, karst forms can be classified into: 1) developing, 2) completed development, 3) dying out, and 4) died out. Despite that the paper is dedicated to description of the Cenozoic caves, exact age of caves remains uncertain. We refer the start of their development to the Upper Cretaceous and Cenozoic periods. 2009 Article Кайнозойский карст в Приольхонье (юго-западное побережье оз. Байкал) / О. Гутарева // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 77-82. — Бібліогр.: 13 назв. — рос. 1997-7492 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15628 ru Спелеологія і карстологія Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України