Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158161 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля / В.Т. Грінченко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 48-51. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-158161 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1581612019-07-27T01:25:31Z Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля Грінченко, В.Т. Загальні збори НАН України 2019 Article Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля / В.Т. Грінченко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 48-51. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158161 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Грінченко, В.Т. Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Грінченко, В.Т. |
| author_facet |
Грінченко, В.Т. |
| author_sort |
Грінченко, В.Т. |
| title |
Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля |
| title_short |
Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля |
| title_full |
Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля |
| title_fullStr |
Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля |
| title_full_unstemmed |
Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля |
| title_sort |
перехід від змісту до форми. дорога в задзеркалля |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158161 |
| citation_txt |
Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля / В.Т. Грінченко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 48-51. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT grínčenkovt perehídvídzmístudoformidorogavzadzerkallâ |
| first_indexed |
2025-07-14T10:44:10Z |
| last_indexed |
2025-07-14T10:44:10Z |
| _version_ |
1837618798024196096 |
| fulltext |
48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5)
ПЕРЕХІД ВІД ЗМІСТУ ДО ФОРМИ.
ДОРОГА В ЗАДЗЕРКАЛЛЯ
Шановний Борисе Євгеновичу!
Шановні колеги!
Останніми тижнями, як ви всі, мабуть, помітили, вулиці не
лише столиці, а й майже всіх населених пунктів України були
заповнені величезними білбордами з написом «Думай!». Мо-
гло скластися таке враження, що в країні раптом настали зо-
лоті часи, з’явилася потреба у професіоналах, в людях, які за-
ймаються тим, що думають. Але — ні. Минули вибори, плакати
зникли. А те, що ми сьогодні почули від заступника міністра
освіти і науки України, я б сказав, насторожує. Виявляється,
на нас знову чекає якась чергова перевірка. Тільки-но ми про-
йшли одну атестацію, а зараз уже очікуємо іншу.
Хочу з цього приводу зауважити, що для ефективного оці-
нювання як наукових установ, так і окремих науковців дуже
важливим є вибір критеріїв, за якими проводиться атестація.
Оскільки, як правильно зауважив академік Я.С. Яцків, для всіх
розумних людей начебто має бути очевидним, що не можна ро-
боту науковців, які працюють над створенням ракет, турбін, лі-
таків, озброєння тощо, оцінювати за індексом Гірша. Втім, коли
починаєш говорити про це з представниками МОН України, у
відповідь лунає міцний аргумент, мовляв, проти цього запере-
чують лише ті, в кого індекс Гірша не надто високий. Ну що тут
скажеш?
З огляду на таку позицію Міністерства я хочу поговорити
сьогодні про проблеми оцінювання наукової діяльності в дещо
іншому аспекті, спираючись лише на зарубіжні дані і наводячи
реакцію світової наукової громадськості на використання тако-
го, не побоюся цього слова, глупства, як різні імпакт-фактори,
індекси Гірша та інші подібні критерії.
Справа в тому, що західне наукове співтовариство пройшло
вже довгий шлях використання зазначених критеріїв оціню-
вання діяльності науковців, і, на мою думку, всім нам варто
уважніше придивитися до їхнього досвіду й серйозно подума-
ти над тим, як нам приєднатися до тих процесів, що в цьому
ГРІНЧЕНКО
Віктор Тимофійович —
академік НАН України,
директор Інституту
гідромеханіки НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 49
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
аспекті характеризують розвиток науки на су-
часному етапі.
Учений замість того, щоб розмірковувати
над науковими проблемами, змушений по-
стійно думати, скільки у нього монографій,
скільки опубліковано статей, скільки з них у
вітчизняних виданнях, а скільки — у закордон-
них, скільки його публікацій входить до бази
Scopus, який у нього індекс Гірша, скільки кон-
ференцій він відвідав. І цей перелік питань по-
стійно зростає. Я майже на сто відсотків упев-
нений, що список вимог, який зараз запропо-
нує МОН для нової атестації, буде неймовірно
довгим.
Як це не дивно, але найбільш адекватне ро-
зуміння того, що приховується за намагання-
ми чиновників оцінити наукову діяльність за
допомогою простих цифрових показників, ще
в 70-х роках минулого століття сформулював
британський економіст Чарльз Гудгарт, про-
фесор Лондонської школи економіки і по-
літичних наук, головний радник з грошово-
кредитної політики Банку Англії. Я наведу цей
принцип, нині широковідомий як закон Гуд-
гарта, в редакції, яка належить американсько-
му соціологу Дональду Кемпбеллу: «Чим шир-
ше будь-який кількісний показник використову-
ється для прийняття соціальних рішень, тим
більшою мірою він зазнає корупційного тиску і
тим сильніше спотворюються соціальні проце-
си, які він має відстежувати».
Це дуже чіткий принцип: як тільки міра стає
метою, вона перестає бути хорошою мірою. Як
тільки ви починаєте приділяти багато уваги
кількісним показникам у будь-якому соціаль-
но важливому процесі, який ви сподіваєтеся
контролювати за допомогою цих показників,
ви потрапляєте під тиск корупції, що постій-
но зростатиме. Ми всі добре пам’ятаємо, як це
було за радянських часів, коли всі показники
на папері були просто чудові, керівництво всіх
рівнів гордо рапортувало про, скажімо, зрос-
тання виробництва сталі на душу населення,
але ніколи не можна було знайти потрібну
марку сталі.
У повній відповідності до закону Гудгарта,
після того, як до вчених почали застосовувати
кількісні показники, щоб оцінити ефективність
їхньої наукової діяльності, в сучасній системі
організації науки постали проблеми, пов’язані
з необхідністю швидкого успіху в досліджен-
нях, політикою «публікуйся або помри», зрос-
танням бюрократичного апарату, співробітни-
ки якого не здатні оцінювати роботу по суті,
поширенням елементів кругової поруки, фік-
тивним рецензуванням, кризою етичних норм
і основ наукової діяльності. Саме зловживання
даними наукометрії в процесі організації і ке-
рування дослідницькою діяльністю є причи-
ною серйозного обговорення в західній літера-
турі кризових явищ у сучасній науці.
У своєму виступі Ярослав Степанович Яц-
ків наводив красномовні приклади плагіату і
наукової недоброчесності. І це яскраві свідчен-
ня інтелектуальної корупції. Мають бути стат-
ті у Scopus? Жодних проблем, якщо ви маєте
гроші. Інтернет-простір заповнений сайтами,
які пропонують вам гарантовану публікацію в
журналах, що входять до списку ДАК України
(терміново — $200, за 2 місяці — $150, за 3 мі-
сяці — $100); розміщення в журналах Росії та
країн СНД (терміново — $400, за 6 місяців —
$290); публікацію статті в журналах європей-
ських країн (за 4 місяці — $500, за 6 місяців —
$440); у журналах, що входять до Scopus та
інших наукометричних баз (залежно від ви-
дання і терміновості публікації — від $500 до
$1250). Крім того, ви можете замовити дисер-
таційну роботу на здобуття ступеня кандидата
чи доктора наук. Причому, як запевняють на
сайті, захист відбудеться «в комфортних для
вас умовах». Отак виглядає наразі ситуація в
науковій сфері.
Одними з найвідоміших кількісних параме-
трів оцінювання наукової діяльності є індекс
Гірша та імпакт-фактор, або коефіцієнт впли-
вовості видання. Імпакт-фактор використову-
ють уже давно, індекс Гірша з’явився пізніше.
Однак ставлення західної наукової спільноти
до цих критеріїв з роками змінювалося. Спо-
чатку воно було скоріше позитивним, потім, у
міру поширення системи, почали з’являтися
проблеми. У 2011 р. в журналі Notices of the
American Mathematical Society вийшла друком
50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
стаття Дугласа Арнольда і Кристіни Фаулер
«Мерзенні цифри» (Nefarious Numbers), в якій
автори показали приклади маніпулювання та
шахрайства з бібліометричними показниками
і дійшли висновку, що кількісні критерії оці-
нювання дослідників чи видань не замінюють
експертних оцінок якості наукової діяльності.
Це була думка окремих авторів, але вона, як
виявилося, відображувала ставлення до цієї
проблеми досить великої спільноти науковців.
У 2012 р. учасники конгресу Американ-
ського товариства біології клітин, на якому
були присутні також редактори та видавці
наукових журналів, прийняли Декларацію
DORA (Declaration on Research Assessment).
У цьому документі зазначено, що методи, які
різні наукові інституції використовують для
оцінювання результатів наукових досліджень,
потребують вдосконалення, і наведено реко-
мендації для установ, що фінансують наукові
дослідження, наукових журналів, організацій,
які постачають метрики, а також для окремих
дослідників. Якщо коротко, то ці рекомендації
зводяться до такого:
• слід відмовитися від використання кіль-
кісних показників, таких, наприклад, як ім пакт-
фактор, при розгляді питань щодо фінансової
підтримки досліджень, приймання працівників
на роботу та їх кар’єрного просування;
• оцінювати наукове дослідження слід за
його достоїнствами, а не на основі журналу, в
якому воно опубліковане;
• потрібно ширше використовувати можли-
вості, які надає онлайн-публікація, а також ви-
вчати можливості нових метрик значущості та
впливовості досліджень.
Декларація DORA відкрита для приєднання
будь-яких представників наукової сфери, як
фізичних, так і юридичних осіб (https://sfdora.
org/). Востаннє, коли я заходив на сайт, доку-
мент уже підписали понад 1300 наукових ор-
ганізацій з усього світу і більш як 14 тис. окре-
мих учених. Від України до декларації DORA
приєдналися лише кілька організацій — Інсти-
тут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,
Києво-Могилянська академія, Одеська націо-
нальна академія харчових технологій.
На мою думку, нам потрібно серйозно вивчи-
ти це питання і вирішити, чи поділяємо ми прин-
ципи DORA, чи будемо ми разом з міжнародною
науковою громадськістю намагатися послабити
негативний вплив на наукову сферу надмірного
використання кількісних показників.
Крім цієї декларації, є ще Лейденський ма-
ніфест, присвячений тим самим проблемам, у
якому наголошено: «Ми ризикуємо зруйну-
вати систему засобами, призначеними для її
поліпшення». Майже кожен випуск одного з
найавторитетніших наукових журналів Nature
містить принаймні одну статтю, в якій обгово-
рюються зазначені питання, а також проблеми
відчуження сучасної науки від суспільства.
Усе сказане вище щодо імпакт-фактора по-
вною мірою стосується й індексу цитування.
Є величезна кількість фактів, які переконливо
свідчать, що сам по собі цей індекс ні про що не
говорить. Навпаки, підвищена увага до цього
критерію оцінки наукової діяльності призво-
дить до шахрайства, самоцитування і плагіату.
При аналізі ситуації західні науковці серед не-
гативних наслідків часто вказують також на
проблему дискримінації молодих учених, осо-
бливо жінок, які змушені були зробити пере-
рву в роботі для народження дитини.
Загалом про негативні наслідки викорис-
тання кількісних показників можна говорити
багато, однак найбільш влучно їх характеризує
фраза зі статті в журналі The Economist: «Дуже
багато результатів, що заповнюють академіч-
ний ефір, є наслідком погано проведених експе-
риментів або хибного аналізу».
Українська наука в цьому плані стикається
сьогодні з цілою низкою серйозних проблем,
серед яких поширення шахрайства і корупції в
науці, посилення бюрократичного тиску, нега-
тивне ставлення суспільства, зростання інфор-
маційного шуму та ін. Остання з них — інфор-
маційний шум — напряму пов’язана з вимогами
МОН до захисту дисертаційних робіт. Навіщо
вимагати обов’язкову публікацію будь-яких
п’яти наукових статей, замість того, щоб про-
контролювати якість отриманих результатів?
Зрозуміло, що такі правила лише стимулюють
зростання цього самого інформаційного шуму.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 51
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Ми маємо підняти свій голос, щоб нас почули
в Міністерстві, бо така система вбиває здорову
науку. Це що ж виходить?! Математик, який
довів теорему, має розтягти виклад своїх ре-
зультатів на п’ять статей у різних журналах?!
І взагалі, за цими критеріями абсолютно не-
можливо оцінити, що саме зробив науковець.
На завершення свого виступу хочу зверну-
ти вашу увагу на таке визначення нинішньо-
го етапу розвитку науки: сучасна епоха — це
епоха інформаційного шуму і перманентного
написання заявок на гранти та звітів по них.
Є така відома теорема існування: «Будь-яка
складна проблема завжди має просте, зрозумі-
ле, хибне рішення». Складається враження, що
користування кількісними показниками в нау-
ці і є таким простим і зрозумілим рішенням. За
великим рахунком, зловживання даними на-
укометрії при оцінюванні успішності окремого
вченого чи наукової інституції — це не лише
використання сумнівних оцінок, а й значною
мірою запрошення робити погану науку.
Отже, ще раз повторю: на мою думку, ці пи-
тання ми маємо серйозно обговорити, можли-
во, на засіданні Президії, у відділеннях, з тим
щоб відпрацювати наш підхід до цієї проблеми.
Зараз ми маємо переходити до активних дій.
Ми повинні чітко сказати Міністерству осві-
ти і науки України: усі ці показники, за якими
ви збираєтеся оцінювати Академію, нікуди не
годяться.
І ще. Додам як постскриптум. Поява другої
частини в назві мого виступу є прямим на-
слідком впливу книги Володимира Павловича
Горбуліна «Мой путь в зазеркалье».
Дякую за увагу!
|