Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Грінченко, В.Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158161
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля / В.Т. Грінченко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 48-51. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-158161
record_format dspace
spelling irk-123456789-1581612019-07-27T01:25:31Z Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля Грінченко, В.Т. Загальні збори НАН України 2019 Article Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля / В.Т. Грінченко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 48-51. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158161 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
spellingShingle Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
Грінченко, В.Т.
Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля
Вісник НАН України
format Article
author Грінченко, В.Т.
author_facet Грінченко, В.Т.
author_sort Грінченко, В.Т.
title Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля
title_short Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля
title_full Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля
title_fullStr Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля
title_full_unstemmed Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля
title_sort перехід від змісту до форми. дорога в задзеркалля
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2019
topic_facet Загальні збори НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158161
citation_txt Перехід від змісту до форми. Дорога в задзеркалля / В.Т. Грінченко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 48-51. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT grínčenkovt perehídvídzmístudoformidorogavzadzerkallâ
first_indexed 2025-07-14T10:44:10Z
last_indexed 2025-07-14T10:44:10Z
_version_ 1837618798024196096
fulltext 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) ПЕРЕХІД ВІД ЗМІСТУ ДО ФОРМИ. ДОРОГА В ЗАДЗЕРКАЛЛЯ Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні колеги! Останніми тижнями, як ви всі, мабуть, помітили, вулиці не лише столиці, а й майже всіх населених пунктів України були заповнені величезними білбордами з написом «Думай!». Мо- гло скластися таке враження, що в країні раптом настали зо- лоті часи, з’явилася потреба у професіоналах, в людях, які за- ймаються тим, що думають. Але — ні. Минули вибори, плакати зникли. А те, що ми сьогодні почули від заступника міністра освіти і науки України, я б сказав, насторожує. Виявляється, на нас знову чекає якась чергова перевірка. Тільки-но ми про- йшли одну атестацію, а зараз уже очікуємо іншу. Хочу з цього приводу зауважити, що для ефективного оці- нювання як наукових установ, так і окремих науковців дуже важливим є вибір критеріїв, за якими проводиться атестація. Оскільки, як правильно зауважив академік Я.С. Яцків, для всіх розумних людей начебто має бути очевидним, що не можна ро- боту науковців, які працюють над створенням ракет, турбін, лі- таків, озброєння тощо, оцінювати за індексом Гірша. Втім, коли починаєш говорити про це з представниками МОН України, у відповідь лунає міцний аргумент, мовляв, проти цього запере- чують лише ті, в кого індекс Гірша не надто високий. Ну що тут скажеш? З огляду на таку позицію Міністерства я хочу поговорити сьогодні про проблеми оцінювання наукової діяльності в дещо іншому аспекті, спираючись лише на зарубіжні дані і наводячи реакцію світової наукової громадськості на використання тако- го, не побоюся цього слова, глупства, як різні імпакт-фактори, індекси Гірша та інші подібні критерії. Справа в тому, що західне наукове співтовариство пройшло вже довгий шлях використання зазначених критеріїв оціню- вання діяльності науковців, і, на мою думку, всім нам варто уважніше придивитися до їхнього досвіду й серйозно подума- ти над тим, як нам приєднатися до тих процесів, що в цьому ГРІНЧЕНКО Віктор Тимофійович — академік НАН України, директор Інституту гідромеханіки НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 49 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ аспекті характеризують розвиток науки на су- часному етапі. Учений замість того, щоб розмірковувати над науковими проблемами, змушений по- стійно думати, скільки у нього монографій, скільки опубліковано статей, скільки з них у вітчизняних виданнях, а скільки — у закордон- них, скільки його публікацій входить до бази Scopus, який у нього індекс Гірша, скільки кон- ференцій він відвідав. І цей перелік питань по- стійно зростає. Я майже на сто відсотків упев- нений, що список вимог, який зараз запропо- нує МОН для нової атестації, буде неймовірно довгим. Як це не дивно, але найбільш адекватне ро- зуміння того, що приховується за намагання- ми чиновників оцінити наукову діяльність за допомогою простих цифрових показників, ще в 70-х роках минулого століття сформулював британський економіст Чарльз Гудгарт, про- фесор Лондонської школи економіки і по- літичних наук, головний радник з грошово- кредитної політики Банку Англії. Я наведу цей принцип, нині широковідомий як закон Гуд- гарта, в редакції, яка належить американсько- му соціологу Дональду Кемпбеллу: «Чим шир- ше будь-який кількісний показник використову- ється для прийняття соціальних рішень, тим більшою мірою він зазнає корупційного тиску і тим сильніше спотворюються соціальні проце- си, які він має відстежувати». Це дуже чіткий принцип: як тільки міра стає метою, вона перестає бути хорошою мірою. Як тільки ви починаєте приділяти багато уваги кількісним показникам у будь-якому соціаль- но важливому процесі, який ви сподіваєтеся контролювати за допомогою цих показників, ви потрапляєте під тиск корупції, що постій- но зростатиме. Ми всі добре пам’ятаємо, як це було за радянських часів, коли всі показники на папері були просто чудові, керівництво всіх рівнів гордо рапортувало про, скажімо, зрос- тання виробництва сталі на душу населення, але ніколи не можна було знайти потрібну марку сталі. У повній відповідності до закону Гудгарта, після того, як до вчених почали застосовувати кількісні показники, щоб оцінити ефективність їхньої наукової діяльності, в сучасній системі організації науки постали проблеми, пов’язані з необхідністю швидкого успіху в досліджен- нях, політикою «публікуйся або помри», зрос- танням бюрократичного апарату, співробітни- ки якого не здатні оцінювати роботу по суті, поширенням елементів кругової поруки, фік- тивним рецензуванням, кризою етичних норм і основ наукової діяльності. Саме зловживання даними наукометрії в процесі організації і ке- рування дослідницькою діяльністю є причи- ною серйозного обговорення в західній літера- турі кризових явищ у сучасній науці. У своєму виступі Ярослав Степанович Яц- ків наводив красномовні приклади плагіату і наукової недоброчесності. І це яскраві свідчен- ня інтелектуальної корупції. Мають бути стат- ті у Scopus? Жодних проблем, якщо ви маєте гроші. Інтернет-простір заповнений сайтами, які пропонують вам гарантовану публікацію в журналах, що входять до списку ДАК України (терміново — $200, за 2 місяці — $150, за 3 мі- сяці — $100); розміщення в журналах Росії та країн СНД (терміново — $400, за 6 місяців — $290); публікацію статті в журналах європей- ських країн (за 4 місяці — $500, за 6 місяців — $440); у журналах, що входять до Scopus та інших наукометричних баз (залежно від ви- дання і терміновості публікації — від $500 до $1250). Крім того, ви можете замовити дисер- таційну роботу на здобуття ступеня кандидата чи доктора наук. Причому, як запевняють на сайті, захист відбудеться «в комфортних для вас умовах». Отак виглядає наразі ситуація в науковій сфері. Одними з найвідоміших кількісних параме- трів оцінювання наукової діяльності є індекс Гірша та імпакт-фактор, або коефіцієнт впли- вовості видання. Імпакт-фактор використову- ють уже давно, індекс Гірша з’явився пізніше. Однак ставлення західної наукової спільноти до цих критеріїв з роками змінювалося. Спо- чатку воно було скоріше позитивним, потім, у міру поширення системи, почали з’являтися проблеми. У 2011 р. в журналі Notices of the American Mathematical Society вийшла друком 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ стаття Дугласа Арнольда і Кристіни Фаулер «Мерзенні цифри» (Nefarious Numbers), в якій автори показали приклади маніпулювання та шахрайства з бібліометричними показниками і дійшли висновку, що кількісні критерії оці- нювання дослідників чи видань не замінюють експертних оцінок якості наукової діяльності. Це була думка окремих авторів, але вона, як виявилося, відображувала ставлення до цієї проблеми досить великої спільноти науковців. У 2012 р. учасники конгресу Американ- ського товариства біології клітин, на якому були присутні також редактори та видавці наукових журналів, прийняли Декларацію DORA (Declaration on Research Assessment). У цьому документі зазначено, що методи, які різні наукові інституції використовують для оцінювання результатів наукових досліджень, потребують вдосконалення, і наведено реко- мендації для установ, що фінансують наукові дослідження, наукових журналів, організацій, які постачають метрики, а також для окремих дослідників. Якщо коротко, то ці рекомендації зводяться до такого: • слід відмовитися від використання кіль- кісних показників, таких, наприклад, як ім пакт- фактор, при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, приймання працівників на роботу та їх кар’єрного просування; • оцінювати наукове дослідження слід за його достоїнствами, а не на основі журналу, в якому воно опубліковане; • потрібно ширше використовувати можли- вості, які надає онлайн-публікація, а також ви- вчати можливості нових метрик значущості та впливовості досліджень. Декларація DORA відкрита для приєднання будь-яких представників наукової сфери, як фізичних, так і юридичних осіб (https://sfdora. org/). Востаннє, коли я заходив на сайт, доку- мент уже підписали понад 1300 наукових ор- ганізацій з усього світу і більш як 14 тис. окре- мих учених. Від України до декларації DORA приєдналися лише кілька організацій — Інсти- тут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Києво-Могилянська академія, Одеська націо- нальна академія харчових технологій. На мою думку, нам потрібно серйозно вивчи- ти це питання і вирішити, чи поділяємо ми прин- ципи DORA, чи будемо ми разом з міжнародною науковою громадськістю намагатися послабити негативний вплив на наукову сферу надмірного використання кількісних показників. Крім цієї декларації, є ще Лейденський ма- ніфест, присвячений тим самим проблемам, у якому наголошено: «Ми ризикуємо зруйну- вати систему засобами, призначеними для її поліпшення». Майже кожен випуск одного з найавторитетніших наукових журналів Nature містить принаймні одну статтю, в якій обгово- рюються зазначені питання, а також проблеми відчуження сучасної науки від суспільства. Усе сказане вище щодо імпакт-фактора по- вною мірою стосується й індексу цитування. Є величезна кількість фактів, які переконливо свідчать, що сам по собі цей індекс ні про що не говорить. Навпаки, підвищена увага до цього критерію оцінки наукової діяльності призво- дить до шахрайства, самоцитування і плагіату. При аналізі ситуації західні науковці серед не- гативних наслідків часто вказують також на проблему дискримінації молодих учених, осо- бливо жінок, які змушені були зробити пере- рву в роботі для народження дитини. Загалом про негативні наслідки викорис- тання кількісних показників можна говорити багато, однак найбільш влучно їх характеризує фраза зі статті в журналі The Economist: «Дуже багато результатів, що заповнюють академіч- ний ефір, є наслідком погано проведених експе- риментів або хибного аналізу». Українська наука в цьому плані стикається сьогодні з цілою низкою серйозних проблем, серед яких поширення шахрайства і корупції в науці, посилення бюрократичного тиску, нега- тивне ставлення суспільства, зростання інфор- маційного шуму та ін. Остання з них — інфор- маційний шум — напряму пов’язана з вимогами МОН до захисту дисертаційних робіт. Навіщо вимагати обов’язкову публікацію будь-яких п’яти наукових статей, замість того, щоб про- контролювати якість отриманих результатів? Зрозуміло, що такі правила лише стимулюють зростання цього самого інформаційного шуму. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 51 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Ми маємо підняти свій голос, щоб нас почули в Міністерстві, бо така система вбиває здорову науку. Це що ж виходить?! Математик, який довів теорему, має розтягти виклад своїх ре- зультатів на п’ять статей у різних журналах?! І взагалі, за цими критеріями абсолютно не- можливо оцінити, що саме зробив науковець. На завершення свого виступу хочу зверну- ти вашу увагу на таке визначення нинішньо- го етапу розвитку науки: сучасна епоха — це епоха інформаційного шуму і перманентного написання заявок на гранти та звітів по них. Є така відома теорема існування: «Будь-яка складна проблема завжди має просте, зрозумі- ле, хибне рішення». Складається враження, що користування кількісними показниками в нау- ці і є таким простим і зрозумілим рішенням. За великим рахунком, зловживання даними на- укометрії при оцінюванні успішності окремого вченого чи наукової інституції — це не лише використання сумнівних оцінок, а й значною мірою запрошення робити погану науку. Отже, ще раз повторю: на мою думку, ці пи- тання ми маємо серйозно обговорити, можли- во, на засіданні Президії, у відділеннях, з тим щоб відпрацювати наш підхід до цієї проблеми. Зараз ми маємо переходити до активних дій. Ми повинні чітко сказати Міністерству осві- ти і науки України: усі ці показники, за якими ви збираєтеся оцінювати Академію, нікуди не годяться. І ще. Додам як постскриптум. Поява другої частини в назві мого виступу є прямим на- слідком впливу книги Володимира Павловича Горбуліна «Мой путь в зазеркалье». Дякую за увагу!