Місце сучасного репертуарного театру в креативних індустріях

• Дата: 2019
• Автори: Сєріков, А.В., Коваль, І.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
• Назва видання: Економічний вісник Донбасу
• Теми: Менеджмент інновацій
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158413
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Місце сучасного репертуарного театру в креативних індустріях / А.В. Сєріков, І.М. Коваль // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 2 (56). — С. 170-178. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Статтю присвячено пошуку рольового місця сучасного українського репертуарного театру у закріплених нормативними актами креативних індустріях, які мають стати рушійною силою у національній економіці. Щоб така сила «запрацювала» повинен відбутися процес індустріалізації, супутниками якого стають спеціалізація, раціоналізація та стандартизація. Представляється, що напрацювання стандартів, як високоякісних зразків для наслідування, у театральній справі повинно стати прерогативою репертуарних театрів. З метою аналізу процесу індустріалізації театральної справи в статті запропоновано математичну модель галузі, що спирається на теорію систем соціальної дії Толкотта Парсонса. Математичний опис галузі дано у вигляді системи нелінійних диференційних рівнянь першого порядку. В якості домінуючих факторів-невідомих в цих рівняннях містяться економічна, організаційна, ментальна та соцієтальна складова внутрішнього середовища галузі. Всі перелічені складові взаємодіють із відповідними інституціями у зовнішньому середовищі галузі і вони всі притаманні саме репертуарним театрам, які працюють із глядачем на постійній основі. Формалізований опис містить у собі параметр управління під назвою креативність або інноваторство, який відображає комплекс особових характеристик керівництва галузі та його оточення. Аналіз поведінки моделі суттєво спрощується при припущенні, що серед факторів-невідомих найбільш впливовими на інтегральні результати діяльності галузі є економічна та організаційна складові. За таких умов достатньо залишити лише два відповідні диференційні рівняння. Це дозволяє достатньо строго довести, що саме організаційна культура, трудовий менталітет, в якому повинне бути місце такій людській якості як креативність, або інноваційність, або підприємливість є всеохоплюючим, домінуючим фактором індустріалізації театральної справи.