Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки
Статтю присвячено дослідженню ключових особливостей, головних напрямів та основних наслідків становлення металургійних смарт-виробництв у зарубіжних країнах- провідних металовиробниках. Його актуальність пояснюється стрімким розвитком новітніх технологій у світі, що приводить до необхідності стратег...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
Назва видання: | Економіка промисловості |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158700 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки / О.І. Амоша, В.А. Нікіфорова // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 84–106. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-158700 |
---|---|
record_format |
dspace |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
spellingShingle |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Амоша, О.І. Нікіфорова, В.А. Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки Економіка промисловості |
description |
Статтю присвячено дослідженню ключових особливостей, головних напрямів та основних наслідків становлення металургійних смарт-виробництв у зарубіжних країнах- провідних металовиробниках. Його актуальність пояснюється стрімким розвитком новітніх технологій у світі, що приводить до необхідності стратегічних перетворень у галузі з акцентом на використанні «розумних» рішень і технологій.Виявлено, що історичними передумовами смартизації металургійної промисловості є те, що вона успішно розвивалася протягом усіх промислових революцій, а метал до сьогодні є та залишатиметься одним з основних конструкційних матеріалів; актуальність смартизації пов’язана з підвищенням ефективності діяльності металургійних підприємств, необхідністю відповідати сучасним вимогам контрагентів, потребою у майбутньому поступальному розвитку галузі, адже існує небезпека залишитися осторонь низки провідних економічних процесів. Головною метою становлення металургійних смарт- виробництв виступає підвищення адаптивності галузі до динамічних змін у зовнішньому середовищі.Визначено, що ядром розвитку смарт-металургії є цифровізація галузі з використанням таких «розумних» рішень і технологій, як інтернет речей, смарт-пристрої, роботи, штучний інтелект, великі дані, адитивні технології, предиктивна аналітика тощо. Однак оскільки новітні технології розробляються й удосконалюються з великою швидкістю, головним завданням є виокремлення основних точок дотику та напрямів упровадження цих технологій.На основі дослідження особливостей використання смарт-технологій у виробничій, організаційно-економічній та соціальній сферах діяльності металургійних підприємств виявлено, що найбільш стрімко їх упровадження відбувається в організаційно-економічній сфері, де головним напрямом виступає підвищення клієнтоорієнтованості бізнес-моделі, найбільш повільно - у виробничій сфері, де акцент робиться на зростанні ефективності діяльності метпідприємств. Соціальна сфера відрізняється середнім рівнем за швидкістю смартизації та фокусується на поліпшенні умов і безпеки праці та зміні вимог до робочої сили.Визначено, що головними позитивними наслідками смартизації металургійної промисловості є підвищення її ресурсоефективності й екологічності, негативними - суттєве зростання кібернетичних загроз та вивільнення працівників у короткостроковій перспективі. Більш неоднозначною є зміна ролі людини у виробничому процесі, що може привести як до зменшення помилок, викликаних людським фактором, так і стати причиною недостатньої гнучкості реагування при виникненні форс-мажорних ситуацій. |
format |
Article |
author |
Амоша, О.І. Нікіфорова, В.А. |
author_facet |
Амоша, О.І. Нікіфорова, В.А. |
author_sort |
Амоша, О.І. |
title |
Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки |
title_short |
Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки |
title_full |
Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки |
title_fullStr |
Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки |
title_full_unstemmed |
Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки |
title_sort |
світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2019 |
topic_facet |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158700 |
citation_txt |
Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки / О.І. Амоша, В.А. Нікіфорова // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 84–106. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
series |
Економіка промисловості |
work_keys_str_mv |
AT amošaoí svítovijdosvídstanovlennâmetalurgíjnihsmartvirobnictvosoblivostínaprâminaslídki AT níkíforovava svítovijdosvídstanovlennâmetalurgíjnihsmartvirobnictvosoblivostínaprâminaslídki |
first_indexed |
2023-05-20T17:55:35Z |
last_indexed |
2023-05-20T17:55:35Z |
_version_ |
1796154408393768960 |
spelling |
irk-123456789-1587002019-09-12T01:25:38Z Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки Амоша, О.І. Нікіфорова, В.А. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Статтю присвячено дослідженню ключових особливостей, головних напрямів та основних наслідків становлення металургійних смарт-виробництв у зарубіжних країнах- провідних металовиробниках. Його актуальність пояснюється стрімким розвитком новітніх технологій у світі, що приводить до необхідності стратегічних перетворень у галузі з акцентом на використанні «розумних» рішень і технологій.Виявлено, що історичними передумовами смартизації металургійної промисловості є те, що вона успішно розвивалася протягом усіх промислових революцій, а метал до сьогодні є та залишатиметься одним з основних конструкційних матеріалів; актуальність смартизації пов’язана з підвищенням ефективності діяльності металургійних підприємств, необхідністю відповідати сучасним вимогам контрагентів, потребою у майбутньому поступальному розвитку галузі, адже існує небезпека залишитися осторонь низки провідних економічних процесів. Головною метою становлення металургійних смарт- виробництв виступає підвищення адаптивності галузі до динамічних змін у зовнішньому середовищі.Визначено, що ядром розвитку смарт-металургії є цифровізація галузі з використанням таких «розумних» рішень і технологій, як інтернет речей, смарт-пристрої, роботи, штучний інтелект, великі дані, адитивні технології, предиктивна аналітика тощо. Однак оскільки новітні технології розробляються й удосконалюються з великою швидкістю, головним завданням є виокремлення основних точок дотику та напрямів упровадження цих технологій.На основі дослідження особливостей використання смарт-технологій у виробничій, організаційно-економічній та соціальній сферах діяльності металургійних підприємств виявлено, що найбільш стрімко їх упровадження відбувається в організаційно-економічній сфері, де головним напрямом виступає підвищення клієнтоорієнтованості бізнес-моделі, найбільш повільно - у виробничій сфері, де акцент робиться на зростанні ефективності діяльності метпідприємств. Соціальна сфера відрізняється середнім рівнем за швидкістю смартизації та фокусується на поліпшенні умов і безпеки праці та зміні вимог до робочої сили.Визначено, що головними позитивними наслідками смартизації металургійної промисловості є підвищення її ресурсоефективності й екологічності, негативними - суттєве зростання кібернетичних загроз та вивільнення працівників у короткостроковій перспективі. Більш неоднозначною є зміна ролі людини у виробничому процесі, що може привести як до зменшення помилок, викликаних людським фактором, так і стати причиною недостатньої гнучкості реагування при виникненні форс-мажорних ситуацій. Статья посвящена исследованию ключевых особенностей, главных направлений и основных последствий становления металлургических смарт-производств в зарубежных странах - ведущих металлопроизводителях. Его актуальность объясняется стремительнымразвитием в мире новейших технологий, что приводит к необходимости стратегических преобразований в отрасли с акцентом на использовании «умных» решений и технологий.Выявлено, что историческими предпосылками смартизации металлургической промышленности является то, что она успешно развивалась на протяжении всех промышленных революций, а металл до сих пор является и будет оставаться одним из основных конструкционных материалов; ее актуальность связана с повышением эффективности деятельности металлургических предприятий и необходимостью соответствовать современным требованиям контрагентов; необходимость видится в будущем поступательном развитии отрасли, так как существует опасность остаться в стороне от ряда передовых экономических процессов. Главной целью становления металлургических смарт-производств выступает повышение адаптивности отрасли к динамичным изменениям во внешней среде.Определено, что ядром развития смарт-металлургии является цифровизация отрасли с использованием таких «умных» решений и технологий, как интернет вещей, смарт- устройства, работы, искусственный интеллект, большие данные, аддитивные технологии, предиктивная аналитика и т. д. Однако поскольку новейшие технологии разрабатываются и совершенствуются с большой скоростью, главная задача заключается в выделении основных точек приложения и направлений внедрения этих технологий.На основе исследования особенностей использования смарт-технологий в производственной, организационно-экономической и социальной сферах деятельности металлургических предприятий выявлено, что быстрее всего их внедрение происходит в организационно-экономической сфере, где главным направлением выступает повышение клиентоориентированности бизнес-модели, медленнее всего - в производственной сфере, где акцент делается на повышении эффективности деятельности метпредприятий. Социальная сфера отличается средним уровнем по скорости смартизации и фокусируется на улучшении условий и безопасности труда, изменении требований к рабочей силе.Определено, что главными положительными последствиями смартизации металлургической промышленности является повышение ее ресурсоэффективности и экологичности, негативными - существенный рост кибернетических угроз и высвобождение сотрудников в краткосрочной перспективе. Более неоднозначным представляется изменение роли человека в производственном процессе, что может привести как к уменьшению ошибок, вызванных человеческим фактором, так и стать причиной недостаточной гибкости реагирования при возникновении форс-мажорных ситуаций. The paper deals with the study of key features, main directions and basic consequences of steel smart productions’ development in countries-leading metal producers. Its relevance is explained by the rapid advancements in emerging technologies in the world, which leads to the need for strategic transformation in the steel industry with an emphasis on the use of smart solutions and technologies.The paper revealed that the historical prerequisites for steel industry’s smartization are that it has developed successfully throughout all industrial revolutions, and the metal is still and will remain one of the main structural materials. This process’ relevance is associated with an efficiency increase of metal enterprises and the urge to meet modern requirements of counterparties. The latter is seen in the progressive development of the industry, as there is a danger of staying away from a number of advanced economic processes. The main goal of steel smart productions development is to increase the adaptability of the industry to dynamic changes in the external environment.It was determined that the core of smart steel industry development is its digitalization through smart solutions and technologies, such as the Internet of Things, smart devices, robots, artificial intelligence, big data, additive technologies, predictive analytics and so on. However, since the emerging technologies are developing and improving with high speed, the main task is to identify the basic points of application and directions of introduction of these technologies.Based on the study of features of smart technologies’ implementation in the production, organizational, economic and social areas of steel enterprises, it was revealed in the paper that their fastest implementation occurs in the organizational and economic spheres, where the main direction is increasing the customization of the business model, the slowest one - in the production area, where the emphasis is on improving the efficiency of steel enterprises. The social sphere is distinguished by an average level of the rate of smartization and focuses on improving working conditions and safety and changing labor requirements.It is determined that the main positive consequence of the smartization of steel industry is an increase of resource efficiency and environmental friendliness; the negative consequences are a significant increase in cyber threats and employees’ release in the short term. It seems more ambiguous the role of human in the production processes, which can lead to both: a reduction in errors, caused by the human factor, and a trigger of insufficient flexibility in response to force majeure situations. 2019 Article Світовий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напрями, наслідки / О.І. Амоша, В.А. Нікіфорова // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 84–106. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.02.84 JEL: L61; L52; F01; O14; O31; O32 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158700 339.9:005.216.3:669 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України |