«Історія Русі-України має відношення до московської не більше, ніж історія Англії до історії США». Проекти програм з рідної історії для народних шкіл Харкова на 1942–1943 навчальний рік
У статті досліджується процес розробки шкільних навчальних програм з історії України для народних шкіл Харкова часів нацистської окупації. Проаналізовано специфіку тем та методичних настанов, у контексті яких учителі мали інформувати учнів щодо історичної минувшини рідної батьківщини. Виявлено ант...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158900 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | «Історія Русі-України має відношення до московської не більше, ніж історія Англії до історії США». Проекти програм з рідної історії для народних шкіл Харкова на 1942–1943 навчальний рік / Н. Салтан, О. Салтан // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 2. — С. 115-131. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті досліджується процес розробки шкільних навчальних програм з історії
України для народних шкіл Харкова часів нацистської окупації. Проаналізовано специфіку тем та методичних настанов, у контексті яких учителі мали інформувати
учнів щодо історичної минувшини рідної батьківщини. Виявлено антирадянські та
германофільські тенденції, які, у поєднанні з елементами українського патріотизму,
мали становити навчально-методичний комплекс засвоєння історичних знань підростаючим поколінням, що мало жити на теренах Третього Рейху.
Слід зазначити, що структура тем, зазначених у програмах, є авторським баченням низки тогочасних харківських істориків, важливе місце серед яких належить
чернігівцю Василю Дубровському. Саме він, на думку авторів, і став їхнім головним
розробником та упорядником.
Автори дійшли висновку, що (незважаючи на декларативний характер) створена
Василем Дубровським тогочасна модерна навчальна парадигма з історії України мала
сприяти поступовій трансформації світогляду школярів та закладала підвалини
нової системи цінностей на тлі видозміни історичної самосвідомості юних українців. |
---|