«Історія Русі-України має відношення до московської не більше, ніж історія Англії до історії США». Проекти програм з рідної історії для народних шкіл Харкова на 1942–1943 навчальний рік

У статті досліджується процес розробки шкільних навчальних програм з історії України для народних шкіл Харкова часів нацистської окупації. Проаналізовано специфіку тем та методичних настанов, у контексті яких учителі мали інформувати учнів щодо історичної минувшини рідної батьківщини. Виявлено ант...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Дата:2019
Автори: Салтан, Н., Салтан, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2019
Назва видання:Сiверянський лiтопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158900
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:«Історія Русі-України має відношення до московської не більше, ніж історія Англії до історії США». Проекти програм з рідної історії для народних шкіл Харкова на 1942–1943 навчальний рік / Н. Салтан, О. Салтан // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 2. — С. 115-131. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті досліджується процес розробки шкільних навчальних програм з історії України для народних шкіл Харкова часів нацистської окупації. Проаналізовано специфіку тем та методичних настанов, у контексті яких учителі мали інформувати учнів щодо історичної минувшини рідної батьківщини. Виявлено антирадянські та германофільські тенденції, які, у поєднанні з елементами українського патріотизму, мали становити навчально-методичний комплекс засвоєння історичних знань підростаючим поколінням, що мало жити на теренах Третього Рейху. Слід зазначити, що структура тем, зазначених у програмах, є авторським баченням низки тогочасних харківських істориків, важливе місце серед яких належить чернігівцю Василю Дубровському. Саме він, на думку авторів, і став їхнім головним розробником та упорядником. Автори дійшли висновку, що (незважаючи на декларативний характер) створена Василем Дубровським тогочасна модерна навчальна парадигма з історії України мала сприяти поступовій трансформації світогляду школярів та закладала підвалини нової системи цінностей на тлі видозміни історичної самосвідомості юних українців.