"Для посылок в Царьград и другие окрестные государства": київські рейтари ΧVIII ст.

У статті розглянуто таку структурну частину російського гарнізону м. Києва у XVIII ст., як рейтарська команда. На основі архівних та опублікованих джерел показано історію виникнення рейтарської команди як невеличкого підрозділу кур’єрів з доставки дипломатичної пошти. Встановлено, що через особли...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Назаренко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інституту історії України НАН України 2017
Назва видання:Соціум. Альманах соціальної історії
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158993
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:"Для посылок в Царьград и другие окрестные государства": київські рейтари ΧVIII ст. / В. Назаренко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2017. — Вип. 13-14. — С. 41–58. — Бібліогр.: 133 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті розглянуто таку структурну частину російського гарнізону м. Києва у XVIII ст., як рейтарська команда. На основі архівних та опублікованих джерел показано історію виникнення рейтарської команди як невеличкого підрозділу кур’єрів з доставки дипломатичної пошти. Встановлено, що через особливий характер служби рейтари перебували у віданні київського губернатора, Сенату та Колегії іноземних справ. Маючи особливий статус у складі Київського гарнізону, рейтари протягом XVIII ст. сформувалися як окрема корпорація. Аналіз їх під цим кутом зору, тобто як соціопрофесійної групи, дозволив встановити, що їхня служба мала спадковий характер, закріплений на законодавчому рівні. Появу серед рейтарів представників інших соціопрофесійних груп слід розглядати як винагороду їх за попередню службу, або ж цей факт можна пояснити через їхні родинні зв’язки з рейтарськими сім’ями чи наближеністю до керівництва Київської губернії. Було встановлено, що, попри відносно невелике жалування, рейтари володіли значним майном, поява якого пов’язана із «тіньовими» доходами (контрабанда товарів і тримання прибуткових посад). Проаналізовано службові функції київських рейтарів, які полягали не лише в доставці дипломатичної пошти на території Османської та Австрійської імперій, Речі Посполитої, Запорозької Січі, але і виконанні завдань іншого характеру, головним чином адміністративних обов'язків при Київській губернській канцелярії.