Специфіка інтертекстуальних та автоінтертекстуальних конструкцій у метаромані Г. Пагутяк
У статті досліджено функціонування інтертекстуальних та автоінтертекстуальних конструкцій у творах Галини Пагутяк (“Біограф Леонтовича”, “Гірчичне зерно”, “Гола дитина, або Ще одна новорічна історія”,“Зачаровані музиканти” та інших) у контексті теорії метароману. Схарактеризовано такі їх види, як...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2017
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159508 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Специфіка інтертекстуальних та автоінтертекстуальних конструкцій у метаромані Г. Пагутяк / І. Тіпер // Слово і час. — 2017. — № 8. — С. 57-66. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті досліджено функціонування інтертекстуальних та автоінтертекстуальних конструкцій
у творах Галини Пагутяк (“Біограф Леонтовича”, “Гірчичне зерно”, “Гола дитина, або Ще
одна новорічна історія”,“Зачаровані музиканти” та інших) у контексті теорії метароману.
Схарактеризовано такі їх види, як алюзії (на чужі чи власні тексти), варіації на тему претексту
(чужого або свого), переказ сюжету одного твору в тексті іншого, коментувальне посилання на
претекст, згадка назви одного твору в тексті іншого, включення частини одного твору в інший,
дописування чужого або власного тексту. Охарактеризовано типологію повторюваних (наскрізних)
образів лабіринту, дитини, книги, книжника, кота. Доведено, що наскрізні образи, інтертекстуальні
та автоінтертекстуальні конструкції забезпечують цілісність творчого набутку письменниці. |
|---|