М.І. Костомаров як творець освітньо-культурного середовища Рівного (1844–1845)

У статті простежуються культурні комунікації фундатора української історіографії М. І. Костомарова у Рівному (1844–1845) після його призначення на посаду старшим учителем історії місцевої гімназії крізь призму його професійних і товариських зв’язків із учителями та учнями, а також окремими мешканця...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Прищепа, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Історіографічні дослідження в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160381
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:М.І. Костомаров як творець освітньо-культурного середовища Рівного (1844–1845) / О. Прищепа // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 109-123. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті простежуються культурні комунікації фундатора української історіографії М. І. Костомарова у Рівному (1844–1845) після його призначення на посаду старшим учителем історії місцевої гімназії крізь призму його професійних і товариських зв’язків із учителями та учнями, а також окремими мешканцями міста. Наголошується на підпорядкуванні його культурних практик основній цілі приїзду: науковим пошукуванням з історії, етнографії та фольклору українського народу. Акцентується, що основне коло культурних взаємин Костомарова складав гімназійний колектив. Заохочуючи своїх учнів до запису фольклорного матеріалу, молодий історик виступив новатором комунікування із ними у площині неформальних взаємин. З огляду на відчуженість учительських колективів у повітових містах та містечках Правобережної України від світського міського товариства, осердя якого продовжували складати вихідці з польської шляхти, наголошується, що культурні контакти з мешканцями Рівного у Костомарова були спорадичні. Стверджується, що натомість обмеженість комунікаційних практик з містянами компенсувалася листуванням із представництвом університетських кіл Харкова. Робиться висновок про співучасть Костомарова у формуванні освітньо-культурного середовища Рівного.