М.І. Костомаров як творець освітньо-культурного середовища Рівного (1844–1845)
У статті простежуються культурні комунікації фундатора української історіографії М. І. Костомарова у Рівному (1844–1845) після його призначення на посаду старшим учителем історії місцевої гімназії крізь призму його професійних і товариських зв’язків із учителями та учнями, а також окремими мешканця...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
Назва видання: | Історіографічні дослідження в Україні |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160381 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | М.І. Костомаров як творець освітньо-культурного середовища Рівного (1844–1845) / О. Прищепа // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 109-123. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті простежуються культурні комунікації фундатора української історіографії М. І. Костомарова у Рівному (1844–1845) після
його призначення на посаду старшим учителем історії місцевої гімназії крізь призму його професійних і товариських зв’язків із учителями та учнями, а також окремими мешканцями міста. Наголошується на підпорядкуванні його культурних практик основній цілі
приїзду: науковим пошукуванням з історії, етнографії та фольклору
українського народу. Акцентується, що основне коло культурних
взаємин Костомарова складав гімназійний колектив. Заохочуючи своїх
учнів до запису фольклорного матеріалу, молодий історик виступив
новатором комунікування із ними у площині неформальних взаємин.
З огляду на відчуженість учительських колективів у повітових
містах та містечках Правобережної України від світського міського
товариства, осердя якого продовжували складати вихідці з польської
шляхти, наголошується, що культурні контакти з мешканцями
Рівного у Костомарова були спорадичні. Стверджується, що натомість обмеженість комунікаційних практик з містянами компенсувалася листуванням із представництвом університетських кіл Харкова. Робиться висновок про співучасть Костомарова у формуванні
освітньо-культурного середовища Рівного. |
---|