Історична політика й академічна свобода істориків: європейські стандарти й українські реалії
У статті проаналізовано зв'язок історичної політики та академічної свободи істориків. Наголошується, що призначенням і змістом історичної політики є конструювання і практичне застосування в політиці «історичної пам'яті» та інших форм колективних уявлень про минуле. Особливістю історичної...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
Назва видання: | Історіографічні дослідження в Україні |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160408 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Історична політика й академічна свобода істориків: європейські стандарти й українські реалії / О. Удод // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 233-246. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті проаналізовано зв'язок історичної політики та академічної свободи істориків. Наголошується, що призначенням і змістом історичної політики є конструювання і практичне застосування
в політиці «історичної пам'яті» та інших форм колективних уявлень
про минуле. Особливістю історичної політики є політична й ідеологічна інструменталізація як історії, так й історичної пам’яті.
Важливу роль у реалізації історичної політики відіграють учені-історики, однак у країнах зі слабко розвиненою академічною автономією історіографія залежить від конкретної політичної кон’юнктури. Відтак залежність історії від політики і влади зумовлюється
не тільки адміністративним тиском, але й готовністю фахової
корпорації істориків до співпраці, поступками академічною свободою,
нехтуванням моральними принципами і академічною солідарністю.
Українська реалії суперечать європейським і світовим традиціям
застосування академічних свобод, а відтак українським історикам ще
потрібно працювати над формуванням академічної солідарності |
---|