Аналітика великих даних: принципи, напрямки і задачі (огляд)

Висвітлено основні напрямки, задачі та типи результатів глибокого аналізу великих (комп'ютеризованих) даних. Показано практичне значення великих даних та великої аналітики як фундаменту створення нових комп'ютерних технологій планування і керування у бізнесі. Виділено специфічні для велики...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Балабанов, О.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут програмних систем НАН України 2019
Назва видання:Проблеми програмування
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161487
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Аналітика великих даних: принципи, напрямки і задачі (огляд) / О.С. Балабанов // Проблеми програмування. — 2019. — № 2. — С. 47-68. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Висвітлено основні напрямки, задачі та типи результатів глибокого аналізу великих (комп'ютеризованих) даних. Показано практичне значення великих даних та великої аналітики як фундаменту створення нових комп'ютерних технологій планування і керування у бізнесі. Виділено специфічні для великих даних режими використання даних (або роди завдань аналізу): «інтелектуальний» пошук потрібної інформації; масована переробка («відпрацювання») даних; індукція моделі об'єкту (середовища); екстракція знань з даних (відкриття структур і закономірностей). Окреслено етапи і організацію циклу робіт з аналізу даних. До типових класів задач великої аналітики належать: групування випадків (кластеризація); виведення цілевизначених моделей (класифікація, регресія, розпізнавання); виведення генеративних моделей; відкриття структур і закономірностей. Охарактеризовано особливості «глибокого навчання» та фактори його популярності. Виділено каузальні мережі як клас моделей, які поєднують у собі переваги генеративних, цілевизначених та багатоцільових моделей і відрізняються тим, що придатні для прогнозу ефектів керування (втручання). Вказано шість «опор», на яких будується методологічне ядро великої аналітики.