Енергетична бідність в країнах ЄС та Україні

У статті проаналізовано, що саме розуміють у країнах-членах ЄС під поняттям «енергетична бідність». Встановлено, що оцінка гостроти проблеми енергетичної бідності значно ускладнена відсутністю стандартизованого підходу до визначення, значною різницею у характері, обсязі та особливостях споживання ен...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут економіки промисловості НАН України
Дата:2019
Автор: Кочешкова, І.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Назва видання:Вісник економічної науки України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163859
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Енергетична бідність в країнах ЄС та Україні / І.М. Кочешкова // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 48-55. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті проаналізовано, що саме розуміють у країнах-членах ЄС під поняттям «енергетична бідність». Встановлено, що оцінка гостроти проблеми енергетичної бідності значно ускладнена відсутністю стандартизованого підходу до визначення, значною різницею у характері, обсязі та особливостях споживання енергії у різних країнах, а також часто лише опосередкованими індикаторами, доступними для оцінки. Первинну інформацію для оцінки рівня енергетичної бідності часто отримують з даних соціологічних опитувань. Детально розглянуто первинні показники енергетичної бідності домогосподарств для щорічного розрахунку Індексу європейської енергетичної бідності для країн ЄС, який обчислюється як середнє геометричне значення субіндексу енергетичної бідності європейських домогосподарств та транспортного субіндексу європейської енергетичної бідності для домогосподарств із першого за доходом квінтиля. В Україні Державною службою статистики раз на два роки по всіх регіонах країни проводяться обстеження самооцінки домогосподарствами рівня своїх доходів, у тому числі показників матеріальної депривації, тобто є статистичні дані для розрахунку показника аналогічного субіндексу енергетичної бідності європейських домогосподарств, тільки за децильними групами. Аналіз даних по регіонах показав надзвичайно велике розходження цього показника: від 4,8% у м. Києві до 93,9% у Закарпатській області. Встановлено залежність частки домогосподарств, які мають недостатньо коштів для підтримування достатньо теплої температури у житлі, від частки осіб, які потерпають від 4 і більше із 9 ознак депривації, тобто взагалі мають дуже низьку якість життя. У статті наведено динаміку частки домогосподарств, у яких недостатньо коштів для підтримування достатньо теплої температури у своєму житлі протягом опалювального сезону в залежності від їх матеріального забезпечення. Про найбільше підвищення цього показника заявили саме найбільш забезпечені матеріально особи. Це свідчить про важливе: проблему зниження рівня енергетичної бідності домогосподарств неможливо вирішити тільки підвищенням рівня доходів населення. На жаль, в країні все ще нераціонально використовується енергія. В статті обґрунтовано, що децентралізації та підвищення енергоефективності є надзвичайно перспективними напрямами для розвитку бізнесу, особливо для тих, хто сьогодні будує мережевий або регіональний бізнес, даючи макроекономічний ефект: створення нових робочих місць, а це додаткові надходження до бюджету. Для України з точки зору вдосконалення системи соціального захисту проти енергетичної бідності нагальною проблемою є відокремлення заходів боротьби із саме енергетичною бідністю від загальної системи підтримки домогосподарств із низькими доходами.