Енергетична бідність в країнах ЄС та Україні

• Видавець: Інститут економіки промисловості НАН України
• Дата: 2019
• Автор: Кочешкова, І.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
• Назва видання: Вісник економічної науки України
• Теми: Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163859
• Цитувати: Енергетична бідність в країнах ЄС та Україні / І.М. Кочешкова // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 48-55. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

У статті проаналізовано, що саме розуміють у країнах-членах ЄС під поняттям «енергетична бідність». Встановлено, що оцінка гостроти проблеми енергетичної бідності значно ускладнена відсутністю стандартизованого підходу до визначення, значною різницею у характері, обсязі та особливостях споживання енергії у різних країнах, а також часто лише опосередкованими індикаторами, доступними для оцінки. Первинну інформацію для оцінки рівня енергетичної бідності часто отримують з даних соціологічних опитувань. Детально розглянуто первинні показники енергетичної бідності домогосподарств для щорічного розрахунку Індексу європейської енергетичної бідності для країн ЄС, який обчислюється як середнє геометричне значення субіндексу енергетичної бідності європейських домогосподарств та транспортного субіндексу європейської енергетичної бідності для домогосподарств із першого за доходом квінтиля. В Україні Державною службою статистики раз на два роки по всіх регіонах країни проводяться обстеження самооцінки домогосподарствами рівня своїх доходів, у тому числі показників матеріальної депривації, тобто є статистичні дані для розрахунку показника аналогічного субіндексу енергетичної бідності європейських домогосподарств, тільки за децильними групами. Аналіз даних по регіонах показав надзвичайно велике розходження цього показника: від 4,8% у м. Києві до 93,9% у Закарпатській області. Встановлено залежність частки домогосподарств, які мають недостатньо коштів для підтримування достатньо теплої температури у житлі, від частки осіб, які потерпають від 4 і більше із 9 ознак депривації, тобто взагалі мають дуже низьку якість життя. У статті наведено динаміку частки домогосподарств, у яких недостатньо коштів для підтримування достатньо теплої температури у своєму житлі протягом опалювального сезону в залежності від їх матеріального забезпечення. Про найбільше підвищення цього показника заявили саме найбільш забезпечені матеріально особи. Це свідчить про важливе: проблему зниження рівня енергетичної бідності домогосподарств неможливо вирішити тільки підвищенням рівня доходів населення. На жаль, в країні все ще нераціонально використовується енергія. В статті обґрунтовано, що децентралізації та підвищення енергоефективності є надзвичайно перспективними напрямами для розвитку бізнесу, особливо для тих, хто сьогодні будує мережевий або регіональний бізнес, даючи макроекономічний ефект: створення нових робочих місць, а це додаткові надходження до бюджету. Для України з точки зору вдосконалення системи соціального захисту проти енергетичної бідності нагальною проблемою є відокремлення заходів боротьби із саме енергетичною бідністю від загальної системи підтримки домогосподарств із низькими доходами.