Соціальні чинники стійкого розвитку промисловості регіону

• Дата: 2019
• Автор: Несвіт, К.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
• Назва видання: Вісник економічної науки України
• Теми: Регіональна економіка
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163868
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Соціальні чинники стійкого розвитку промисловості регіону / К.В. Несвіт // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 56-62. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

У статті розглянуто ключові аспекти впливу соціальних чинників стійкого розвитку промисловості регіону в контексті динамічних трансформацій економіки постіндустріального типу. Здійснено аналіз готовності промисловості України до викликів майбутнього високотехнологічного розвитку та визначено ключові драйвери нарощення продуктивності промислового сектору через активізацію дії соціальних джерел на індивідуальному, груповому, кластерному та суспільно-значущому рівні. Наголошено на необхідності поступового переходу до створення виробничих підприємств нової формації, що діятимуть як суспіль¬но значущі підприємства на основі застосування передових технологій та інновацій, всебічного використання людського потенціалу, зростання концентрації активних підприємств та рівня зайнятості населення, розвитку крос-секторального та міжрегіонального співробітництва і партнерства, сприяння зростанню рівня соціальної згуртованості і довіри. За результатами дослідження визначено, що синергетична дія соціальних чинників розвитку промисловості дозволяє досягти зміцнення соціальної взаємодії та консолідації зусиль усіх контрагентів для подолання кризових явищ, виражається у зменшенні трансакційних витрат і підвищенні конкурентоспроможності промисловості регіону, нарощенні продуктивності праці і зростанні прибутку, усвідомленні значущості праці в галузі промисловості. З огляду на це в статті обґрунтовано необхідність активізації розвитку людського потенціалу, зміцнення соціальних зв’язків та соціальної фасилітації, інтенсифікації соціально-економічних відносин окремих бізнес-систем на засадах довіри, співпраці і взаємодопомоги в контексті досягнення цілей стійкого розвитку на довготривалу перспективу.