Аналіз інституційно-еволюційного аспекту розвитку високотехнологічних сфер на прикладі приладобудування
Метою дослідження є на основі аналізу теорії і практики галузевого розвитку в умовах Індустрії 4.0 та аналізу тенденцій приладобудування визначення перспективних складових мережевої стратегії розвитку галузі. Методологія дослідження ґрунтується на еволюційній теорії як напрямку нової інституціональн...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163874 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Аналіз інституційно-еволюційного аспекту розвитку високотехнологічних сфер на прикладі приладобудування / В.А. Омельяненко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 93-100. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою дослідження є на основі аналізу теорії і практики галузевого розвитку в умовах Індустрії 4.0 та аналізу тенденцій приладобудування визначення перспективних складових мережевої стратегії розвитку галузі. Методологія дослідження ґрунтується на еволюційній теорії як напрямку нової інституціональної економіки. Інституціонально-еволюційний підхід до безпекових стратегій припускає розгляд сукупності інститутів та закономірностей їх взаємодії, що забезпечує перетворення ресурсів в реальні результати ефективними методами відповідно до національного контексту та запитів соціуму. У дослідженні обґрунтовано, що значення приладобудування обумовлено тим, що розширення дослідної бази інноваційних процесів пов’язані з використанням сучасних аналітичних приладів. Визначено основні аспекти ролі приладобудування в економіці. Показано, що, сучасне приладобудування є високотехнологічною та наукомісткою галуззю промисловості, що широко застосовує ІКТ, нанотехнології, мікромініатюризацію, елементи штучного інтелекту тощо. З організаційно-економічної та інституційної точки зору приладобудування розглянуто як міжгалузевий високотехнологічний комплекс, що одночасно є як фактором інноваційного розвитку ряду технологічних галузей, так і результатом їх інновацій. Цей факт визначає приналежність приладобудування до структуроутворюючих галузей, через які відбувається поширення нових технологій в інші галузі економіки. Для більш детального аналізу інституційної динаміки розвитку галузі в Україні розглянуто основні статистичні індикатори приладобудування. Показано, що перспективи вітчизняного приладобудування в першу чергу пов’язані з виробництвом якісно нових продуктів та завоюванням внутрішнього ринку, ємність якого у рази перевищує не лише поточні обсяги експорту сектору, а й усього виробництва в ньому. Обґрунтовано, що зі стратегічної точки зору необхідно знаходити нові механізми розвитку галузі, зокрема такі, що засновані на цифровізації. Приладобудування також розглянуто одночасно як частина трансформації виробництва та його цифровізації, так і вимагає впровадження нових технологій. Таким чином, перспективи галузі пов'язані зі створенням цифрової інфраструктури, що представляє собою крос-галузеву платформу, яка дозволить організувати продуктивну взаємодію всіх учасників інноваційного процесу. Відповідні підходи мають бути впроваджені в рамках інституційних стратегій як при розробці, так і при використанні приладів в рамках цифрової стратегії «розумного» виробництва. Аналіз іноземного досвіду країн-галузевих лідерів показав, що в приладобудуванні переважають малі та середні підприємства, незважаючи на присутність великих глобальних лідерів. Показано, що активізація ролі малих підприємств приладобудування як учасників технологічного розвитку вимагає пошуку нових форм взаємодії, серед яких слід виділити мережеву. Для інституційно-еволюційного розвитку приладобудування запропоновано використати риси традиційного кластеру та мережі, орієнтованої на формування технологічної платформи. |
---|