Теоретико-методологічні підходи до визначення змісту і структури людського потенціалу території

• Дата: 2019
• Автор: Томчук, О.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
• Назва видання: Вісник економічної науки України
• Теми: Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163879
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Теоретико-методологічні підходи до визначення змісту і структури людського потенціалу території / О.В. Томчук // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 121-136. — Бібліогр.: 99 назв. — укр.

У статті визначено необхідність теоретико-методологічного обґрунтування засад визначення та розкриття головних складових змісту людського потенціалу території. Доведено, що подальший розвиток людства залучає до суспільного виробництва і реалізує все нові якості людини, що знаходить віддзеркалення в економічній науці. Визначено відмінності між термінами, які близькі до категорії «людський потенціал»: «робоча сила», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «людський фактор», «людський капітал». Проведено контент-аналіз поняття «людський потенціал» на різних рівнях: індивідуальному (особистісному), мікро- (суб’єкт господарювання) та макрорівнях. За результатами аналізу сформовані положення, які складають квінтесенцію наукової концепції щодо сутності категорії «людський потенціал території»: характеризує новий ступінь у розвитку людини; є більш об’ємною та поліелементною категорією; категорією поведінкової економіки; найінертнішою характеристикою території; схильний до зношення; втрачається внаслідок мінливості умов тощо. Змодельовано процес формування і розвитку людського потенціалу території та визначені його трансформаційні перетворення. Узагальнено підходи щодо структури людського потенціалу території, складовими якого є інноваційний, інтелектуальний, трудовий і культурний типи потенціалу. Обґрунтовано, що кожен тип потенціалу, формуючись і розвиваючись у створених для нього сприятливих умовах, сприяє розвитку інших елементів системи.