Два етюди з грузино-українських літературних взаємин
У статті проаналізовано ставлення грузинського лірика Ґ. Табідзе (1891 – 1959) до українського письменництва. Порушене питання фактично залишається не з'ясованим, і пропонована розвідка – перша спроба дослідження грузинсько-українських літературних взаємин у цьому аспекті. Розглянуто два тв...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163949 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Два етюди з грузино-українських літературних взаємин / Н. Сіхарулідзе // Слово і Час. — 2018. — № 3. — С. 37-44. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті проаналізовано ставлення грузинського лірика Ґ. Табідзе (1891 – 1959) до українського
письменництва. Порушене питання фактично залишається не з'ясованим, і пропонована
розвідка – перша спроба дослідження грузинсько-українських літературних взаємин у цьому
аспекті.
Розглянуто два твори Ґ. Табідзе, які були оприлюднені у 20-х роках: “Підемо назустріч”
і “Та доба промайнула, як сон”. Після вивчення автографів цих двох віршів стає очевидним, що
перший із них написаний унаслідок отриманого мистецького імпульсу з вірша без заголовка
“Підемо назустріч до джерел життя...” В. Олешка, а другий – після того, як автор надихнувся
початковими строфами епілогу поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”. В обох випадках Ґ. Табідзе
висловлює свою думку шляхом застосування алюзії до творів українських поетів. |
|---|