Дослідження різноманіття як ключова задача екології (з нагоди 70-річчя професора Ігоря Ємельянова)

• Дата: 2019
• Автор: Загороднюк, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Національний науково-природничий музей НАН України 2019
• Назва видання: Theriologia Ukrainica
• Теми: Історія досліджень
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165180
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Дослідження різноманіття як ключова задача екології (з нагоди 70-річчя професора Ігоря Ємельянова / І. Загороднюк // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 126–135. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Екологічні концепції значною мірою пов’язані з вивченням популяцій та угруповань хребетних тварин, зокрема й ссавців, що є основним об’єктом досліджень українського теріолога І. Ємельянова та низки його учнів, послідовників і співробітників. Дослідником сформовано нову концепцію об’єктів дослідження біорізноманіття у розумінні «біотичного різноманіття», тобто систем надорганізмового рівня інтеграції, до яких відносяться популяції, гільдії, угруповання та екосистеми. Розглянуто ключові особливості розвитку таких досліджень в Україні крізь призму наукового зростання самого дослідника та розвитку всього напрямку вивчення й охорони біотичного різноманіття в Україні. Важливим напрямком діяльності є розвиток понятійного апарату екології та поширення знань про екологію популяцій та угруповань, а також понять стійкості екосистем. Все це широко впроваджено в життя І. Г. Ємельяновим через його активну участь у формування державних програм з охорони й моніторингу біорізноманіття та суміжних напрямків (заповідна справа, сталий розвиток, екомережа) та низки освітніх проектів (викладання в університетах, підготовка конспектів лекцій та підручників, програм кандидатського іспиту з екології) тощо. Активна роль дослідника й у організації роботи екологів над виданнями кількох різних енциклопедій, зокрема й ЕСУ. Паралельно з цим дослідник зберігає незмінний і тісний зв’язок з Українським теріологічним товариством (УТТ), посідаючи по суті роль його керівника після акад. Вадима Топачевського (1930–2004) і беручи активну організаційну участь у роботі товариства через інституційну та організаційну підтримку всіх починань, включно з виданнями й конференціями. Завдяки ініціативі І. Г. Ємельянову УТТ, попри вимушені розриви зв’язків більшості академічних наукових товариств з НАН України, що сталося на початку 2000-х років, продовжує діяти при Національному науково-природничому музеї НАН України. Наведено стислі відомості про основні наукові доробки дослідника та його учнів і послідовників, а також стислу інформацію про відзнаки науковця.