Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати)
Територія Сколівських Бескид є однією з найбільш заліснених слабозмінених людиною фізико-географічних районів Українських Карпат, що характеризується високим ландшафтним різноманіттям і значним багатством дикої фауни. Дослідження складу чужорідної фауни та аналіз їх впливу на корінні види, середовищ...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2019
|
Назва видання: | Theriologia Ukrainica |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165186 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) / Н. Стецула // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 43–54. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Територія Сколівських Бескид є однією з найбільш заліснених слабозмінених людиною фізико-географічних районів Українських Карпат, що характеризується високим ландшафтним різноманіттям і значним багатством дикої фауни. Дослідження складу чужорідної фауни та аналіз їх впливу на корінні види, середовища існування та екосистеми є актуальною проблемою і потребує обговорення. Виробнича діяльність мешканців Сколівських Бескид супроводжувалася постійним збільшенням антропогенного впливу на лісові екосистеми парку. Зміни природної ценотичної структури лісів стали причиною значного скорочення ареалів окремих видів місцевої теріофауни та доступними щодо заселення чужими видами. Наслідком невпорядкованої поведінки чужорідних видів в зовсім новій реальності; є зміни складу зональних комплексів через втрату раритетної частини біоти та поступовий перехід зональних комплексів у стан «сірої біоти». У статті проаналізовано випадки появи чужорідних видів, що стали можливими при антропогенних умовах й залежали від людини (програми збагачення мисливських угідь, експериментів щодо введенням в культуру нових видів тощо), а також ті, що зумовлені спонтанним поширенням і вторгненням. Наведено п’ять груп адвентивних видів — експансивні (Eptesicus serotinus, Martes foina, Sciurus vulgaris carpathicus); реабілітаційні (Capreolus capreolus, Lutra lutra, Meles meles, Sus scrofa); інвазивні (Mus musculus, Rattus norvegicus); ретроіндуковані (Bison bonasus, (Rupicapra rupicapra), інтродуковані (Oryctolagus cuniculus, Myocastor coypus, Ondatra zibethicus), Cervus nippon, Nyctereutes procyonoides, Dama dama). Проекти щодо збагачення теріофауни парку чужорідними видами закінчувалися невдачами. Відтак, в умовах парку корінні види демонструють високу здатність до відновлення чисельності популяцій. Інтродукція на територію парку виражена у трьох видів — єнота уссурійського (Nyctereutes procyonoides) із ряду Псоподібних, ондатри мускусної (Ondatra zibethicus) із ряду Мишоподібних та лані звичайна (Dama dama) із ряду Оленеподібні. |
---|