Тривимірні матричні суперпотенціали

Представлена классификация матричных суперпотенциалов, которые соответствуют точно решаемым системам уравнений Шредингера. Рассмотрены суперпотенциалы вида Wk=kQ+P+R*(1/k), где k — параметр, P,Q и R — эрмитовые матрицы, зависящие от переменной x. Список трехмерных матричных суперпотенциалов приведен...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2012
Main Author: Караджов, Ю.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Український математичний журнал 2012
Series:Український математичний журнал
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165262
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Тривимірні матричні суперпотенціали / Ю.А. Караджов // Український математичний журнал. — 2012. — Т. 64, № 12. — С. 1641-1640. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-165262
record_format dspace
spelling irk-123456789-1652622020-02-13T01:26:44Z Тривимірні матричні суперпотенціали Караджов, Ю.А. Статті Представлена классификация матричных суперпотенциалов, которые соответствуют точно решаемым системам уравнений Шредингера. Рассмотрены суперпотенциалы вида Wk=kQ+P+R*(1/k), где k — параметр, P,Q и R — эрмитовые матрицы, зависящие от переменной x. Список трехмерных матричных суперпотенциалов приведен в явном виде. We present a classification of matrix superpotentials that correspond to exactly solvable systems of Schrödinger equations. Superpotentials of the form Wk=kQ+P+R*(1/k) are considered, where k is a parameter and P, Q, and R are Hermitian matrices that depend on a variable x. The list of three-dimensional matrix superpotentials is presented in explicit form. 2012 Article Тривимірні матричні суперпотенціали / Ю.А. Караджов // Український математичний журнал. — 2012. — Т. 64, № 12. — С. 1641-1640. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1027-3190 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165262 517.95 uk Український математичний журнал Український математичний журнал
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Караджов, Ю.А.
Тривимірні матричні суперпотенціали
Український математичний журнал
description Представлена классификация матричных суперпотенциалов, которые соответствуют точно решаемым системам уравнений Шредингера. Рассмотрены суперпотенциалы вида Wk=kQ+P+R*(1/k), где k — параметр, P,Q и R — эрмитовые матрицы, зависящие от переменной x. Список трехмерных матричных суперпотенциалов приведен в явном виде.
format Article
author Караджов, Ю.А.
author_facet Караджов, Ю.А.
author_sort Караджов, Ю.А.
title Тривимірні матричні суперпотенціали
title_short Тривимірні матричні суперпотенціали
title_full Тривимірні матричні суперпотенціали
title_fullStr Тривимірні матричні суперпотенціали
title_full_unstemmed Тривимірні матричні суперпотенціали
title_sort тривимірні матричні суперпотенціали
publisher Український математичний журнал
publishDate 2012
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165262
citation_txt Тривимірні матричні суперпотенціали / Ю.А. Караджов // Український математичний журнал. — 2012. — Т. 64, № 12. — С. 1641-1640. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series Український математичний журнал
work_keys_str_mv AT karadžovûa trivimírnímatričnísuperpotencíali
first_indexed 2025-07-14T18:15:53Z
last_indexed 2025-07-14T18:15:53Z
_version_ 1837647217974837248
fulltext УДК 517.95 Ю. А. Караджов (Iн-т математики НАН України, Київ) ТРИВИМIРНI МАТРИЧНI СУПЕРПОТЕНЦIАЛИ We present а classification of matrix superpotentials that correspond to exactly solvable systems of Schrödinger equations. Superpotentials of the following form are considered: Wk = kQ+ P + 1 k R, where k is a parameter and P, Q, and R are Hermitian matrices that depend on a variable x. The list of three-dimensional matrix superpotentials is explicitly presented. Представлена классификация матричных суперпотенциалов, которые соответствуют точно решаемым системам уравнений Шредингера. Рассмотрены суперпотенциалы вида Wk = kQ+ P + 1 k R, где k — параметр, P, Q и R — эрмитовые матрицы, зависящие от переменной x. Список трехмерных матричных суперпотенциалов приведен в явном виде. 1. Вступ. Суперсиметрична квантова механiка пропонує потужний метод для пошуку точних розв’язкiв задач, що описуються рiвняннями Шрьодiнгера [1]. Дискретна симетрiя мiж гамiль- тонiаном та його суперпартнером, яку називають форм-iнварiантнiстю [2], дає змогу розв’язати спектральну зaдачу за допомогою алгебраїчних методiв. На жаль, клас вiдомих задач, що задовольняють умову форм-iнварiантностi, досить обмеже- ний. Але вiн включає багато важливих випадкiв, коли вiдповiдне рiвняння Шрьодiнгера може бути точно зiнтегроване та має явно зображений потенцiал. У роботi [3] запропоновано класифiкацiю скалярних потенцiалiв, що вiдповiдають точно розв’язним рiвнянням Шрьодiнгера. Матричнi потенцiали з’являються в багатьох фiзичних задачах. Наприклад, рух нейтрального нерелятивiстського фермiону, що аномально взаємодiє з магнiтним полем, згенерованим тонким дротом зi струмом, описується моделлю з матричним потенцiалом, запропонованою Проньком та Строгановим [4]. Iншi приклади задач з матричним потенцiалом можна знайти в роботах [5 – 7], якi описують кристалiчнi структури в моделi Гросс – Неве. Окремi випадки матричних потенцiалiв зустрiчаються також у статтях [8 – 12]. Спецiальний i досить вузький клас матричних потенцiалiв розглянуто у статтi [13]. Систематичне вивчення проблеми класифiкацiї матричних потенцiалiв розпочато у статтях [14, 15], в яких було повнiстю описано суперпотенцiали вигляду Wk = kQ + P + 1 k R, де k — параметр, P,Q та R — ермiтовi матрицi, а також виконується одна з умов: або Q пропорцiйна одиничнiй матрицi, абоR дорiвнює нулю. У статтi [16] описано бiльш широкий клас матричних суперпотенцiалiв, але повну класифiкацiю не було проведено. У цiй статтi дослiджено тривимiрнi суперпотенцiали та проведено їх класифiкацiю. 2. Форм-iнварiантнi спектральнi задачi. Розглянемо спектральну задачу Hkψ = Ekψ, (1) де Hk — гамiльтонiан з матричним потенцiалом, Ek та ψ — його власнi значення та власнi функцiї вiдповiдно. Будемо шукати розв’язки у класi квадратично iнтегровних функцiй, що досить гладко прямують до нуля на кiнцях розглядуваного промiжку. Виявляється, що коли поставлена задача є форм-iнварiантною, її можна точно розв’язати. Метод розв’язку форм- iнварiантних спектральних задач для рiвняння Шрьодiнгера наведено нижче. Розглянемо рiвняння Шрьодiнгера з гамiльтонiаном вигляду c© Ю. А. КАРАДЖОВ, 2012 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 1641 1642 Ю. А. КАРАДЖОВ Hk = − ∂2 ∂x2 + Vk(x), (2) де Vk(x) — матричний потенцiал, що залежить вiд параметра k та змiнної x. Припустимо, що гамiльтонiан можна факторизувати таким чином: Hk = a†kak + ck, (3) де ck — скалярна функцiя вiд k, яка скорочується з вiдповiдним доданком у гамiльтонiанi. Тут i далi будемо нехтувати позначенням одиничної матрицi I бiля скалярних величин у матричних рiвняннях та писати ck замiсть ckI . Як зазначено у [15], достатньо розглянути оператори ak i a†k вигляду ak = ∂ ∂x +Wk(x), a†k = − ∂ ∂x +Wk(x), (4) де Wk — ермiтова матриця, яку називають суперпотенцiалом. Оскiльки матриця Wk є ермiтовою, то оператори ak та a†k ермiтово спряженi, що одразу дає змогу знайти основний стан системи (1), розв’язуючи диференцiальне рiвняння першого порядку. Справдi, домножуючи злiва вираз a†kakψ = 0 (5) на ермiтово спряжений спiнор ψ† та iнтегруючи отриманий вираз на всiй прямiй R, отримуємо ||akψ||2 = 0, (6) де || · ||2 позначає норму в L2(R). Звiдси маємо akψ = 0. (7) Квадратично iнтегровна функцiя ψ0 k(x), яка є нормованим розв’язком рiвняння (7), є власною функцiєю гамiльтонiана, що вiдповiдає власному значенню E0 k = ck, i називається основним станом системи (1). Припустимо також, що система задовольняє умову форм-iнварiантностi, а саме H+ k = Hk+1, (8) де H+ k — суперпартнер гамiльтонiана, який визначається за формулою H+ k = aka † k + ck. (9) Ця умова дає змогу повнiстю знайти спектр за допомогою одних лише алгебраїчних операцiй, знаючи основний стан системи ψ0 k(x). Справдi, використовуючи умову (8), легко показати, що функцiя ψ1 k(x) = a†kψ 0 k+1(x) ||a†kψ0 k+1(x)||2 (10) є власною функцiєю гамiльтонiана з власним значенням E1 k = ck+1. Вона називається першим збудженим станом системи (1). Аналогiчно, за iндукцiєю доводиться, що функцiя ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 ТРИВИМIРНI МАТРИЧНI СУПЕРПОТЕНЦIАЛИ 1643 ψn k (x) = a†ka † k+1 . . . a † k+n−1ψ 0 k+n(x) ||a†ka † k+1 . . . a † k+n−1ψ 0 k+n(x)||2 (11) є власною функцiєю гамiльтонiана з власним значеннямEn k = ck+n. Її називають n-м збудженим станом системи (1). Таким чином, якщо система рiвнянь Шрьодiнгера (1) задовольняє умову форм-iнварiантностi, то її можна точно зiнтегрувати. 3. Задача класифiкацiї. Оскiльки форм-iнварiантнi потенцiали вiдповiдають точно iнте- гровним системам рiвнянь Шрьодiнгера, доцiльно розширити їх клас. Було б цiкаво знайти всi гамiльтонiани, якi допускають факторизацiю (3) та задовольняють умову форм-iнварiантностi (8). Використовуючи суперпотенцiал, цi умови можна записати одним рiвнянням W 2 k +W ′k =W 2 k+1 −W ′k+1 + Ck, (12) де Ck = ck+1 − ck. Тому, щоб розв’язати поставлену задачу, достатньо знайти всi суперпотен- цiали, що задовольняють рiвняння (12). У загальному виглядi задача є досить складною, але її можна розв’язати, якщо розглядати суперпотенцiали лише з деякого обраного класу. В цiй роботi дослiджено суперпотенцiали вигляду Wk = kQ+ P + 1 k R, (13) де P,Q та R — ермiтовi матрицi розмiру 3 × 3, Q — матриця, не пропорцiйна одиничнiй мат- рицi i R — не нульова матриця. Такий вибiр форми суперпотенцiалу обумовлений тим, що широкий клас вiдомих суперпотенцiалiв мають вигляд (13), а скалярнi суперпотенцiали та су- перпотенцiали, зображенi матрицями розмiру 2 × 2, описано у роботах [3, 14, 15]. У випадку, коли потенцiали зображенi матрицями розмiру 3× 3, вони вiдповiдають системам трьох зчеп- лених рiвнянь Шрьодiнгера. Такi системи, зокрема, описують рух нерелятивiстських бозонiв у магнiтному полi. Нас цiкавлять незвiднi суперпотенцiали, тобто такi, що не можуть бути зведенi до блочно- дiагонального вигляду за допомогою унiтарного перетворення, що не залежить вiд змiнної x. У випадку звiдних суперпотенцiалiв задача розпадається на кiлька подiбних задач меншої розмiрностi. У наступному пунктi наведено i розв’язано рiвняння для невiдомих матриць P, Q та R за умови, що вiдповiднi суперпотенцiали задовольняють рiвняння (12). 4. Визначальнi рiвняння. Щоб отримати систему визначальних рiвнянь, пiдставимо вираз (13) для суперпотенцiалу в рiвняння (12). Пiсля вiдокремлення змiнних дiстанемо систему рiвнянь [16] Q′ = Q2 + ν, (14) P ′ = 1 2 {P,Q}+ µ, (15) R′ = 0, (16) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 1644 Ю. А. КАРАДЖОВ R2 = ω2, (17) {P,R}+ κ = 0, (18) Ck = 2µ+ (2k + 1)ν − κ k(k + 1) + (2k + 1)ω2 k2(k + 1)2 , (19) де ν, µ, ω,κ — довiльнi дiйснi сталi. Як показано у статтi [15], матрицю Q можна дiагоналiзувати за допомогою унiтарного перетворення, що не залежить вiд x. Тодi рiвняння (14) зводиться до системи рiвнянь Рiккатi q′i = q2i + ν, i = 1, 2, 3, (20) де qi — дiагональнi елементи матрицi Q, яка має такi розв’язки: qi = λ tan(λx+ γi), i = 1, 2, 3, ν = λ2, qi =  −λ tanh(λx+ γi), i = 1, . . . ,m, −λ coth(λx+ γi), i = m+ 1, . . . , l, ±λ, i = l + 1, l + 2, l + 3, ν = −λ2, qi =  − 1 x+ γi , i = 1, . . . ,m, 0, i = m+ 1,m+ 2,m+ 3, ν = 0, (21) де γi ∈ R, i = 1, 2, 3, — iнтегральнi сталi, m, l = 0, . . . , 4, набiр a . . . b, де a > b, вважається порожнiм. Оскiльки Q — дiагональна матриця, то лiнiйне рiвняння (15) можна розщепити i розв’язати поелементно: якщо ν = λ2, то pii = µ λ tan(λx+ γi) + ϕii sec(λx+ γi), i = 1, 2, 3, pij = ϕij √ sec(λx+ γi) sec(λx+ γj), i = 1, 2, 3, j = 1, 2, 3; (22) якщо ν = −λ2, то ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 ТРИВИМIРНI МАТРИЧНI СУПЕРПОТЕНЦIАЛИ 1645 pii =  −µ λ tanh(λx+ γi) + ϕii sech(λx+ γi), i = 1, . . . ,m, −µ λ coth(λx+ γi) + ϕii csch(λx+ γi), i = m+ 1, . . . , l, ±µ λ + ϕii exp(±λx), i = l + 1, l + 2, l + 3; pij =  ϕij √ sech(λx+ γi) sech(λx+ γj), i = 1, . . . ,m, j = 1, . . . ,m, ϕij √ sech(λx+ γi) csch(λx+ γj), i = 1, . . . ,m, j = m+ 1, . . . , l, ϕij √ sech(λx+ γi) exp(±λx), i = 1, . . . ,m, j = l + 1, l + 2, l + 3, ϕij √ csch(λx+ γi) csch(λx+ γj), i = m+ 1, . . . , l, j = m+ 1, . . . , l, ϕij √ csch(λx+ γi) exp(±λx), i = m+ 1, . . . , l, j = l + 1, l + 2, l + 3, ϕij exp(±λx), якщо qiqj > 0, i = l + 1, l + 2, l + 3, j = l + 1, l + 2, l + 3, ϕij , якщо qiqj < 0, i = l + 1, l + 2, l + 3, j = l + 1, l + 2, l + 3; (23) якщо ν = 0, то pii =  ϕii − µx 2 (x+ 2γi) x+ γi , i = 1, . . . ,m, −µx+ ϕii, i = m+ 1,m+ 2,m+ 3, pij =  ϕij√ (x+ γi)(x+ γj) , i = 1, . . . ,m, j = 1, . . . ,m, ϕij√ x+ γi , i = 1, . . . ,m, j = m+ 1,m+ 2,m+ 3, ϕij , i = m+ 1,m+ 2,m+ 3, j = m+ 1,m+ 2,m+ 3; (24) де ϕji = ϕij ∈ C — iнтегральнi сталi, а числа m та l в iнтервалах вiдповiдають таким у форму- лi (21). З рiвнянь (16), (17) робимо висновок, що R = (rij) — стала матриця, квадрат якої пропор- цiйний одиничнiй матрицi. Останнє рiвняння (18) накладає додатковi умови на сталi µ,κ та iнтегральнi сталi ϕij , rij . Покажемо, що у випадку, коли Q не є сталою матрицею, необхiдно, щоб виконувались умови µ = 0, κ = 0. (25) Розглянемо елементи {P,R}ij у рiвняннi (18), що вiдповiдають qi — не константному елементу матрицi Q: 4µriiξi(x) + 3∑ p=1 (ripϕip + ripϕip)ηip(x) = −κ, 2µrij(ξi(x) + ξj(x)) + 3∑ p=1 (ϕiprjpηip(x) + ϕjpripηjp(x)) = 0, j = 1, 2, 3, (26) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 1646 Ю. А. КАРАДЖОВ де ηij — множники при ϕij в матрицi P, ξi, i = 1, 2, 3, визначаються за формулою ξi(x) =  1 λ tan(λx+ γi), ν = λ2, − 1 λ tanh(λx+ γi), ν = −λ2, − 1 λ coth(λx+ γi), ν = −λ2, −x(x+ 2γi) 2(x+ γi) , ν = 0, (27) а ξj подiбнi до ξi або сталi. Оскiльки ξi(x), ηij(x) та одиниця є попарно лiнiйно незалежними, то система (26) буде сумiсною лише тодi, коли або µ та κ дорiвнюють нулю, або увесь стовпчик rij матрицi R дорiвнює нулю. Але в останньому випадку матриця R є сингулярною матрицею, що суперечить умовi (17), тому умови (25) доведено. Отриманi умови значно спрощують рiвняння (18) та дають змогу розв’язати його поеле- ментно, по можливостi спрощуючи результат за допомогою унiтарних перетворень, що не залежать вiд x. У наступному пунктi розв’язки рiвняння (18) та результати (21) – (25) зiбрано та подано у виглядi списку незвiдних тривимiрних суперпотенцiалiв. 5. Тривимiрнi матричнi суперпотенцiали. Для зручностi будемо записувати матрицi P,Q та R окремо. Матрицi P та R будемо розкладати за елементами наступного базису: e1 = 0 1 0 1 0 0 0 0 0  , e6 = 0 0 0 0 0 1 0 1 0  , e2 = 0 −i 0 i 0 0 0 0 0  , e5 = 0 0 −i 0 0 0 i 0 0  , e4 = 0 0 1 0 0 0 1 0 0  , e8 = 0 0 0 0 0 0 0 0 1  , e3 = 1 0 0 0 −1 0 0 0 0  , e7 = 0 0 0 0 0 −i 0 i 0  , дев’ятий елемент базису e0 збiгається з одиничною матрицею I . МатрицюQ будемо записувати у дiагональнiй формi Q = diag {q1, q2, q3} = q1 + q2 2 e0 + q1 − q2 2 e3 + 2q3 − q1 − q2 2 e8. Використавши наведенi базиси та результати (21), отримаємо список нееквiвалентних зоб- ражень для матрицi Q: якщо ν = −λ2, то Q = diag {λ tan(λx+ γ1), λ tan(λx+ γ2), λ tan(λx+ γ3)} ; (28) якщо ν = λ2, то Q = diag {−λ tanh(λx+ γ1),−λ tanh(λx+ γ2),−λ tanh(λx+ γ3)} , (29) Q = diag {−λ coth(λx+ γ1),−λ coth(λx+ γ2),−λ coth(λx+ γ3)} , (30) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 ТРИВИМIРНI МАТРИЧНI СУПЕРПОТЕНЦIАЛИ 1647 Q = diag {−λ tanh(λx+ γ1),−λ tanh(λx+ γ2),−λ coth(λx+ γ3)} , (31) Q = diag {−λ coth(λx+ γ1),−λ coth(λx+ γ2),−λ tanh(λx+ γ3)} , (32) Q = diag {−λ tanh(λx+ γ1),−λ tanh(λx+ γ2),±λ} , (33) Q = diag {−λ coth(λx+ γ1),−λ coth(λx+ γ2),±λ} , (34) Q = diag {±λ,−λ tanh(λx+ γ2),−λ coth(λx+ γ3)} , (35) Q = diag {±λ,±λ,−λ tanh(λx+ γ3)} , (36) Q = diag {±λ,±λ,−λ coth(λx+ γ3)} , (37) Q = diag {λ,−λ,−λ tanh(λx+ γ3)} , (38) Q = diag {λ,−λ,−λ coth(λx+ γ3)} ; (39) якщо ν = 0, то Q = diag { − 1 x+ γ1 ,− 1 x+ γ2 ,− 1 x+ γ3 } , (40) Q = diag { − 1 x+ γ1 ,− 1 x+ γ2 , 0 } , (41) Q = diag { 0, 0,− 1 x+ γ3 } . (42) У наведеному перелiку розглянуто два випадки, коли γ1, γ2, γ3 всi рiзнi i γ1 = γ2 6= γ3. Результати (22) – (25) дають змогу розв’язати рiвняння (18) та знайти матрицi P та R у наведеному вище базисi. Пропустимо громiздкi викладки та наведемо одразу список нееквiва- лентних зображень для матриць P та R. Зазначимо, що, де це було можливо, розв’язки були спрощенi за допомогою унiтарних перетворень, що не залежать вiд змiнної x. Нееквiвалентнi матрицi R для рiзних γ1, γ2, γ3 мають вигляд R = ±ω(e3 + e8), (43) R = εe2 + re3 ± ωe8, (44) R = ±ω(e3 − e8), (45) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 1648 Ю. А. КАРАДЖОВ R = 1 2 (r ± ω)e0 + 1 2 (r ∓ ω)e3 + εe5 − 1 2 (3r ± ω)e8, (46) R = ±ω(e0 − 2e8), (47) R = 1 2 (r ± ω)e0 − 1 2 (r ∓ ω)e3 + εe7 − 1 2 (3r ± ω)e8 (48) i для γ1 = γ2 6= γ3 R = ±ω(e1 ± e8), (49) R = 1 2 (r ± ω)e0 + 1 2 (r ∓ ω)e3 + εe5 − 1 2 (3r ± ω)e8, (50) де p, r, φ, ε — дiйснi сталi, p 6= 0 i r2+ε2 = ω2. У випадку (49) знаки перед e1 i e8 вибираються незалежно. Нижче наведено список нееквiвалентних матриць P , що вiдповiдають матрицi R вигля- ду (43): P = φe1 √ sec(λx+ γ1) sec(λx+ γ2) + pe6 √ sec(λx+ γ2) sec(λx+ γ3), (51) P = φe1 √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ2) + pe6 √ sech(λx+ γ2) sech(λx+ γ3), (52) P = φe1 √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ2) + pe6 √ csch(λx+ γ2) csch(λx+ γ3), (53) P = φe1 √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ2) + pe6 √ sech(λx+ γ2) csch(λx+ γ3), (54) P = φe1 √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ2) + pe6 √ csch(λx+ γ2) sech(λx+ γ3), (55) P = φe1 √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ2) + pe6 √ sech(λx+ γ2) exp(±λx), (56) P = φe1 √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ2) + pe6 √ csch(λx+ γ2) exp(±λx), (57) P = φe1 √ exp(±λx) sech(λx+ γ2) + pe6 √ sech(λx+ γ2) csch(λx+ γ3), (58) P = φe1 + pe6 √ sech(−λx) sech(λx+ γ3), (59) P = φe1 + pe6 √ sech(−λx) csch(λx+ γ3), (60) P = φe1√ (x+ γ1)(x+ γ2) + pe6√ (x+ γ2)(x+ γ3) , (61) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 ТРИВИМIРНI МАТРИЧНI СУПЕРПОТЕНЦIАЛИ 1649 P = φe1√ (x+ γ1)(x+ γ2) + pe6√ x+ γ2 . (62) Вiдповiднi матрицi Q визначаються формулами (28) – (35), (38) – (41). При цьому формула (28) вiдповiдає першiй формулi зi списку, (29) — другiй i так далi. Нееквiвалентнi матрицi P , що вiдповiдають матрицi R вигляду (44), мають вигляд P = pe1 √ sec(λx+ γ1) sec(λx+ γ2), (63) P = pe1 √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ2), (64) P = pe1 √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ2), (65) P = pe1 √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ2), (66) P = pe1 √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ2), (67) P = pe1 √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ2), (68) P = pe1 √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ2), (69) P = pe1 √ exp(±λx) sech(λx+ γ2), (70) P = pe1, (71) P = pe1, (72) P = pe1√ (x+ γ1)(x+ γ2) , (73) P = pe1√ (x+ γ1)(x+ γ2) . (74) Вiдповiднi матрицiQ визначаються формулами (28) – (35), (38) – (41). Вiдповiднiсть визначаєть- ся так, як i в попередньому випадку. Нееквiвалентнi матрицi P , що вiдповiдають матрицi R вигляду (45), мають вигляд P = φe1 √ exp(±λx) sech(λx+ γ2) + pe4 √ exp(±λx) csch(λx+ γ3), (75) P = φe1 + pe4 √ exp(λx) sech(λx+ γ3), (76) P = φe1 + pe4 √ exp(λx) csch(λx+ γ3). (77) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 1650 Ю. А. КАРАДЖОВ Вiдповiднi матрицi Q визначаються формулами (35), (38), (39). Нееквiвалентнi матрицi P , що вiдповiдають матрицi R вигляду (46), мають вигляд P = pe4 √ sech(λx+ γ1) csch(λx+ γ3), (78) P = pe4 √ csch(λx+ γ1) sech(λx+ γ3), (79) P = pe4 √ sech(λx+ γ1) exp(±λx), (80) P = pe4 √ csch(λx+ γ1) exp(λx), (81) P = pe4 √ exp(±λx) csch(λx+ γ3), (82) P = pe4 √ exp(λx) sech(λx+ γ3), (83) P = pe4 √ exp(λx) csch(λx+ γ3), (84) P = pe4√ x+ γ1 . (85) Вiдповiднi матрицi Q визначаються формулами (31) – (35), (38), (39), (41). Нееквiвалентнi матрицi P , що вiдповiдають матрицi R вигляду (47), мають вигляд P = φe4 √ sech(λx+ γ1) csch(λx+ γ3) + pe6 √ sech(λx+ γ2) csch(λx+ γ3), (86) P = φe4 √ csch(λx+ γ1) sech(λx+ γ3) + pe6 √ csch(λx+ γ2) sech(λx+ γ3), (87) P = φe4 √ sech(λx+ γ1) exp(±λx) + pe6 √ sech(λx+ γ2) exp(±λx), (88) P = φe4 √ csch(λx+ γ1) exp(λx) + pe6 √ csch(λx+ γ2) exp(±λx), (89) P = φe4 √ exp(±λx) csch(λx+ γ3) + pe6 √ sech(λx+ γ2) csch(λx+ γ3), (90) P = φe4 √ exp(λx) sech(λx+ γ3) + pe6 √ exp(−λx) sech(λx+ γ3), (91) P = φe4 √ exp(λx) csch(λx+ γ3) + pe6 √ exp(−λx) csch(λx+ γ3), (92) P = φe4√ x+ γ1 + pe6√ x+ γ2 . (93) Вiдповiднi матрицi Q визначаються формулами (31) – (35), (38), (39), (41). Нееквiвалентнi матрицi P , що вiдповiдають матрицi R вигляду (48), мають вигляд ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 ТРИВИМIРНI МАТРИЧНI СУПЕРПОТЕНЦIАЛИ 1651 P = pe6 √ exp(±λx) csch(λx+ γ3), (94) P = pe6 √ exp(λx) sech(λx+ γ3), (95) P = pe6 √ exp(λx) csch(λx+ γ3). (96) Вiдповiднi матрицi Q визначаються формулами (35), (38), (39). Нееквiвалентнi матрицi P , що вiдповiдають матрицi R вигляду (49), мають вигляд P = pe3 sec(λx+ γ1) + φ(e4 ∓ e6) √ sec(λx+ γ1) sec(λx+ γ3), (97) P = pe3 sech(λx+ γ1) + φ(e4 ∓ e6) √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ3), (98) P = pe3 csch(λx+ γ1) + φ(e4 ∓ e6) √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ3), (99) P = pe3 sech(λx+ γ1) + φ(e4 ∓ e6) √ sech(λx+ γ1) csch(λx+ γ3), (100) P = pe3 csch(λx+ γ1) + φ(e4 ∓ e6) √ csch(λx+ γ1) sech(λx+ γ3), (101) P = pe3 sech(λx+ γ1) + φ(e4 ∓ e6) √ sech(λx+ γ1) exp(±λx), (102) P = pe3 csch(λx+ γ1) + φ(e4 ∓ e6) √ csch(λx+ γ1) exp(±λx), (103) P = pe3 exp(±λx) + φ(e4 ∓ e6) √ exp(±λx) sech(λx+ γ3), (104) P = pe3 exp(±λx) + φ(e4 ∓ e6) √ exp(±λx) csch(λx+ γ3), (105) P = pe3 x+ γ1 + φ(e4 ∓ e6)√ (x+ γ1)(x+ γ3) , (106) P = pe3 x+ γ1 + φ(e4 ∓ e6)√ x+ γ1 , (107) P = pe3 + φ(e4 ∓ e6)√ x+ γ3 . (108) Вiдповiднi матрицiQ визначаються формулами (28) – (34), (36), (37), (40) – (42). У цьому списку знак у матрицi P перед e6 є протилежним до вибраного знаку в матрицi R перед e8. Нееквiвалентнi матрицi P , що вiдповiдають матрицi R вигляду (50), мають вигляд P = pe4 √ sec(λx+ γ1) sec(λx+ γ3), (109) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 1652 Ю. А. КАРАДЖОВ P = pe4 √ sech(λx+ γ1) sech(λx+ γ3), (110) P = pe4 √ csch(λx+ γ1) csch(λx+ γ3), (111) P = pe4 √ sech(λx+ γ1) csch(λx+ γ3), (112) P = pe4 √ csch(λx+ γ1) sech(λx+ γ3), (113) P = pe4 √ sech(λx+ γ1) exp(±λx), (114) P = pe4 √ csch(λx+ γ1) exp(±λx), (115) P = pe4 √ exp(±λx) sech(λx+ γ3), (116) P = pe4 √ exp(±λx) csch(λx+ γ3), (117) P = pe4√ (x+ γ1)(x+ γ3) , (118) P = pe4√ x+ γ1 , (119) P = pe4√ x+ γ3 . (120) Вiдповiднi матрицi Q визначаються формулами (28) – (34), (36), (37), (40) – (42). Таким чином, повний список тривимiрних матричних суперпотенцiалiв, а саме матриць P , Q та R, задається формулами (28) – (120). Кожному з цих суперпотенцiалiв вiдповiдає форм- iнварiантний гамiльтонiан (2) з потенцiалом вигляду Vk = W 2 k −W ′k. Вiдповiднi спектральнi задачi можна зiнтегрувати, використавши стандартнi методи суперсиметричної квантової ме- ханiки. 6. Висновок. У статтi було поставлено задачу: знайти тривимiрнi матричнi суперпотенцiа- ли, що вiдповiдають точно iнтегровним системам рiвнянь Шрьодiнгера. В загальному виглядi задача залишається досить складною для аналiзу, але її було розв’язано, обмеживши клас роз- глядуваних суперпотенцiалiв випадком (13). Дане обмеження мотивовано тим, що широкий клас скалярних потенцiалiв, а також майже всi вiдомi матричнi потенцiали мають зазначений вигляд. Було знайдено 70 нових матричних суперпотенцiалiв. Результати наведено у виглядi списку матриць Q (формули (28) – (42)), R (формули (43) – (50)) та P (формули (51) – (120)). Вiдповiднi суперпотенцiали можна легко вiдновити в явному виглядi за допомогою формули (13). Таким чином, у роботi знайдено клас матричних суперпотенцiалiв, що вiдповiдають точно розв’язним системам рiвнянням Шрьодiнгера, якi можуть мати широке застосування у кванто- ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12 ТРИВИМIРНI МАТРИЧНI СУПЕРПОТЕНЦIАЛИ 1653 вiй механiцi. Зокрема, системи рiвнянь такого типу описують рух нерелятивiстських бозонiв у магнiтному полi. Незважаючи на той факт, що задачу вдалось розв’язати повнiстю, отриманi результати обмеженi формою (13) та розмiрнiстю суперпотенцiалу. В наступних роботах буде розглянуто бiльш загальний клас матричних суперпотенцiалiв, а також планується розширити клас вiдомих скалярних потенцiалiв. Автор висловлює подяку професору А. Г. Нiкiтiну за кориснi дискусiї та коментарi. 1. Witten E. Dynamical breaking of supersymmetry // Nucl. Phys. B. – 1981. – 185, Issue 513 . 2. Gendenshtein L. Derivation of exact spectra of the Schr odinger equation by means of supersymmetry // JETP Lett. – 1983. – 38. – P. 356 – 359. 3. Cooper F., Khare A., Sukhatme U. Supersymmetry and quantum mechanics // Phys. Repts. – 1995. – 251, Issue 5 – 6. – P. 267 – 385. 4. Pron’ko G. P., Stroganov Y. G. New example of quantum mechanical problem with a hidden symmetry // Sov. Phys. JETP. – 1977. – 45. – P. 1075 – 1078. 5. Correa F., Dunne G. V., Plyushchay M. S. The Bogoliubov – de Gennes system, the AKNS hierarchy, and nonlinear quantum mechanical supersymmetry // Ann. Phys. – 2009. – 324, Issue 12. – P. 2522 – 2547. 6. Correa F., Jakubsky’ V., Luis-Miguel Nieto, Plyushchay M. S. Self-isospectrality, special supersymmetry, and their effect on the band structure // Phys. Rev. Lett. – 2008. – 101, Issue 3. 7. Plyushchay M. S., Arancibia A., Luis-Miguel Nieto. Exotic supersymmetry of the kink-antikink crystal, and the infinite period limit // Phys. Rev. – 2011. 8. Tkachuk V. M., Roy P. Motion of a spin- 1 2 particle in shape invariant scalar and magnetic fields // J. Phys. A. – 2000. – 33, Issue 22. – P. 4159 – 4167. 9. Andrianov A. A., Ioffe M. V. From supersymmetric quantum mechanics to a parasupersymmetric one // Phys. Lett. B. – 1991. – 255, Issue 4. – P. 543 – 548. 10. Andrianov A. A., Ioffe M. V., Spiridonov V. P., Vinet L. Parasupersymmetry and truncated supersymmetry in quantum mechanics // Phys. Lett. B. – 1991. – 272, Issue 3 – 4. – P. 297 – 304. 11. Andrianov A. A., Cannata F., Ioffe M. V., Nishnianidze D. N. Matrix Hamiltonians: SUSY approach to hidden symmetries // J. Phys. A. – 1997. – 30, Issue 14. – P. 5037 – 5050. 12. de Lima Rodrigues R., Bezerra V. B., Vaidyac A. N. An application of super symmetric quantum mechanics to a planar physical system // Phys. Lett. A. – 2001. – 287. – P. 45 – 49. 13. Fukui T. Shape-invariant potentials for systems with multi-component wave functions // Phys. Lett. A. – 1993. – 178, Issue 1 – 2. – P. 1 – 6. 14. Nikitin A. G., Karadzhov Yuri. Matrix superpotentials // J. Phys. A: Math. Theor. – 2011. – 44, Issue 30. 15. Karadzhov Yuri. Matrix superpotential linear in variable parameter // CNSNS (2011), doi:10.1016/j.cnsns.2011.09.025. 16. Nikitin A. G., Karadzhov Yuri. Enhanced classification of matrix superpotentials // J. Phys. A: Math. Theor. – 2011. – 44, Issue 44. Oтримано 31.01.12 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 12