Дослідження провалів земної поверхні над соляною шахтою
Мета. Дослідження зрушень гірського масиву навколо покинутої солевидобувної шахти. Ідентифікація дисипативних структур під час провалів земної поверхні. Meтоди. FLAC3D програмний пакет був застосований для моделювання перерозподілу напружень і деформацій під час необоротних зрушень масиву під час...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автори: | , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут фізики гірничих процесів НАН України
2020
|
Назва видання: | Физико-технические проблемы горного производства |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166518 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Дослідження провалів земної поверхні над соляною шахтою / Л.М. Захарова, ОВЧеснокова, О.Ю. Підгурна, В.В. Назимко // Физико-технические проблемы горного производства: Сб. научн. тр. — 2020. — Вип. 22. — С. 57-76. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета. Дослідження зрушень гірського масиву навколо покинутої солевидобувної шахти. Ідентифікація дисипативних структур під час провалів земної поверхні.
Meтоди. FLAC3D програмний пакет був застосований для моделювання перерозподілу напружень і деформацій під час необоротних зрушень масиву під час його активізації.
Результати. Виконані дослідження дозволили встановити суттєві особливості розвитку та активізації зрушень масиву навколо соляних шахт під дією обводнення контакту соляного купола з вищерозташованими породами. Головна особливість полягає в тому, що процес зародження руйнування протікає не від земної поверхні, а починається в глибині масиву, потім він виходить не земну поверхню. Сам процес активізації супроводжується різкою швидкою еволюцією, видозміною кластерної мозаїки, яка змінює свою поведінку від неузгодженого до узгодженого і навпаки. Тобто відбувається періодична зміна характеру кластерної мозаїки, при якому кластери поводяться як неузгоджено так і злагоджено. Саме цей механізм сприяє, по-перше руйнуванню, по-друге поділу масиву на окремі складові, по-третє протилежному руху цих складових стосовно один одного, і по-четверте зародження і розвитку провалів земної поверхні.
Новизна. Вперше були зафіксовані дисипативні структури під час зародження провалу земної поверхні над підземними виробками соляної шати. Паттерни дисипативних структур проявляються у вигляді потоків, вихорів й кластерів у межах яких спостерігається злагоджені зрушення гірського масиву.
Практичні результати. Для придушення дисипативних структур запропоновано обмежити степені вільності необоротним зрушенням масиву гірських порід. Зокрема поздовжні осі камер рекомендовано орієнтувати перпендикулярно простяганню площині послаблення масиву. |
---|