Методологія вартісних оцінок імплементації екологічних Директив ЄС в Україні

• Main Author: Міщенко, В.С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2014
• Series: Економіка природокористування і охорони довкілля
• Subjects: Євроінтеграційні та геополітичні виклики
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166629

У контексті підписання Угоди про асоціацію з ЄС висвітлено актуальність питань вартісної оцінки імплементації екологічних ди- ректив в Україні. Такі оцінки є передумовою фінансового аналізу потреб у коштах і джерел їх отримання. Досліджено методологічний інструментарій обчислення вартісних показників, що має забезпечити отримання релевантних та вірогідних оцінок. Розглянуто склад і категорії витрат, основні методи оціночних розрахунків та особливості їх застосування. Узагальнено європейський досвід у зазначеній сфері. Здійснено аналіз національного контексту питання. У зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС в Україні актуалізувалось питання вартісної оцінки імплементації європейських директив. Серед відповідних завдань на одному з перших місць постало дотримання екологічних стандартів. У цій сфері обсяги фінансових ресурсів на імплементацію норм ЄС є очікувано одними з найбільш вагомих. Проект Угоди про асоціацію України з ЄС у тій частині, що стосується природоохоронних законодавчих документів, налічує 26 ди- ректив і 3 регламенти, що підлягають імплементації. Строки імплементації становлять від 2-3 до 5-6 років (в окремих положеннях директив до 8-10 років) з моменту набрання чинності Угодою. При цьому переважна більшість документів має бути імплементована протягом 2-3 років. Неодмінною складовою планів імплементації є вартісні показники, на основі яких має аналізуватися забезпеченість фінансовими ресурсами інвестиційних потреб. Проведення вартісних оцінок імплементації законодавства ЄС має ґрунтуватись на використанні певного стандартизованого ін- струментарію. Така інформація може бути релевантною та вірогідною лише за умови, що вона отримується за заздалегідь визначеною методологією. Без відповідної основи ми будемо приречені на суперечливі та незіставні між собою оцінки, які надалі можуть бути ви- користані зі спекулятивними цілями. Обумовлюється застосування методичних підходів, заснованих: на макроекономічних порівняннях з іншими країнами; на викорис- танні показників витрат, віднесених на одиницю робіт, послуг тощо; на розробці локальних (територіальних) моделей; на спеціально створених програмних продуктах тощо. Перенесення правових норм ЄС, зафіксованих у директивах і регламентах, на вітчизняний ґрунт – у практику природоохоронного регулювання – є складним багатостадійним процесом. Він відповідно включає цілий комплекс витрат, починаючи з категорії адміністра- тивних, що здійснюються на різних рівнях управління, і закінчуючи капітальними та операційними, що здійснюються у виробничий сфері. Процес починається з юридичного аналізу відповідності законодавства та з транспозиції – перенесення правових норм у законодавство України. Далі він переходить у стадію планування й організації робіт, забезпечення координації зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, кадрове, інформаційне й фінансове супроводження, здійснення контрольних функцій на всіх стадіях та моніторингу. Визначальна роль у формуванні інвестиційної імплементації належить збалансуванню джерел фінансування. Серед них насамперед мають бути оцінені можливості державного й місцевого бюджетів. Їх складовою є кошти підприємств, гранти, позики, допомога між- народних фондів та інші надходження. За досвідом країн Центральної та Східної Європи, які здійснювали імплементацію законодавства ЄС, цей процес отримував вагому фінансову підтримку з різних фондів ЄС, у тому числі структурних. Щодо України така допомога прямо не передбачена (крім технічної), однак і не виключена.