Історія та стан вивчення рукокрилих Черкаської області України з оглядом фактичних знахідок

• Main Author: Білушенко, А.А.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Національний науково-природничий музей НАН України 2019
• Series: Theriologia Ukrainica
• Subjects: Фауна та систематика
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167397

В роботі приведені матеріали по дослідженню рукокрилих Черкаської області за даними колекційного матеріалу природничих і зоологічних музеїв України та літературних джерел. Матеріал по 11 видам рукокрилих регіону був зібраний різними науковцями незалежно один від одного. Шість видів — нічниця водяна (M. daubentonii), вухань бурий (P. auritus), широковух європейський (B. barbastellus), вечірниця дозірна (N. noctula), нетопир лісовий (P. nathusii), пергач пізній (E. serotinus) — відмічені в колекціях чотирьох музеїв (ЗМКУ, ННПМ, ДПМ, ЗММУ). Інша частина видів (5 з 11) — нічниця війчаста (M. nattereri), вечірниця велетенська (N. lasiopterus), вечірниця мала (N. leisleri), нетопир-карлик (P. pipistrellus), лилик двоколірний (V. murinus) — відомі тільки за даними з літературою. Більшість цих знахідок мають фрагментарний характер. Стан дослідження рукокрилих фауни регіону на той час (з другої половини XІХ ст. до кінця ХХ ст.) не можна було охарактеризувати як достатній. Вивчення рукокрилих дослідженої території можна розділити на чотири періоди: І) друга половина XIX ст. (праці Кеслера). У цей період з’явилися перші відомості про рукокрилих; ІІ) початок та кінець XX ст. — поява перших фрагментарних даних, що супроводжувалися збором колекційного матеріалу (праці Мигуліна, Абелєнцева, Сологор та ін.); ІІІ) кінець XX та початок XXI ст. — етап, що супроводжувався появою дистанційних методів дослідження (детекторні обліки) та інших методів, які передбачають вивчення кажанів без вилучення їх з природного середовища існування (праці Загороднюка, Ружіленко, Білушенка); IV) початок XXI ст. і по наш час — на території області відомо 14 видів рукокрилих, які відносяться до семи родів родини Vespertilionidae, один вид з яких — вечірниця велетенська (N. lasiopterus) — відомий лише з літератури. Два види — нетопир білосмугий (P. kuhlii), та вухань австрійський (P. austriacus) — відмічені для регіону вперше. Перебування у складі фауни регіону 11 видів рукокрилих, відомих раніше за колекційними зразками та літературними даними, підтверджено сучасними дослідженнями автора.