Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості
У експозиційній і науковій колекції музею зберігаються 16 зразків родини Ursidae (ведмедеві), які належать до трьох видів з 6 підвидами. З них 4 зразки (два види з трьома підвидами) походять від тварин, здобутих у природі. При цьому найстаріший зразок, який зберігається у МПХУ — це опудало самця Urs...
Збережено в:
Видавець: | Національний науково-природничий музей НАН України |
---|---|
Дата: | 2019 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2019
|
Назва видання: | Theriologia Ukrainica |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167402 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості / Ю. Ільюхін // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 18. — С. 52–56. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У експозиційній і науковій колекції музею зберігаються 16 зразків родини Ursidae (ведмедеві), які належать до трьох видів з 6 підвидами. З них 4 зразки (два види з трьома підвидами) походять від тварин, здобутих у природі. При цьому найстаріший зразок, який зберігається у МПХУ — це опудало самця Ursus arctos, яке виготовлене ще у 1831 р. Ці зразки за систематичними групами наведені у таблиці. Дано їх перелік з усіма даними і деякими промірами. Наведено порівняння деяких краніологічних промірів двох видів — U. arctos та U. maritimus. Ці види відокремилися від загального пращура близько 2 млн. років тому. За цей час вони пристосувалися до різних умов життя і живлення, що і відображається на їх промірах. Так, при порівнянні розмірів кутніх зубів помітна перевага U. arctos як переважно рослинноїдної тварини над типовим м’ясоїдом U. maritimus — у середньому вони більші за довжиною на 31 %. При цьому ширина пащі над іклами у U. maritimus перевищує ширину над кутніми зубами — у U. arctos навпаки. Особливу увагу надано порівнянню об’єму мозкової порожнини, як досить важливому параметру, який напряму зв’язаний з «розумовою» здатністю тварин. Цей показник у U. maritimus перевищує показник U. arctos майже удвічі — у нашому випадку це 89 % (вимірювали по два неушкоджених зразки цих видів з нашої колекції). Це зв’язано скоріш за все з тим, що U. maritimus мешканець відкритих просторів і має більш розвинений нюх і зір, ніж U. arctos, який є переважно лісовою твариною. Наведено порівняння цього показника у ведмедів з іншими великими хижими — левом та тигром (ведмеді при цьому порівнянні лідирують). Виходячи з цих даних, можна стверджувати, що саме ведмеді, особливо U. maritimus, мають найбільший за розмірами мозок серед сучасних наземних хижих ссавців. Колекція родини Ursidae в МПХУ зберігається у доброму стані та може використовуватися як у просвітницьких, так і у наукових цілях. |
---|