Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості
У експозиційній і науковій колекції музею зберігаються 16 зразків родини Ursidae (ведмедеві), які належать до трьох видів з 6 підвидами. З них 4 зразки (два види з трьома підвидами) походять від тварин, здобутих у природі. При цьому найстаріший зразок, який зберігається у МПХУ — це опудало самця Urs...
Збережено в:
| Видавець: | Національний науково-природничий музей НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2019
|
| Назва видання: | Theriologia Ukrainica |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167402 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості / Ю. Ільюхін // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 18. — С. 52–56. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167402 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Морфологія та мінливість Морфологія та мінливість |
| spellingShingle |
Морфологія та мінливість Морфологія та мінливість Ільюхін, Ю. Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості Theriologia Ukrainica |
| description |
У експозиційній і науковій колекції музею зберігаються 16 зразків родини Ursidae (ведмедеві), які належать до трьох видів з 6 підвидами. З них 4 зразки (два види з трьома підвидами) походять від тварин, здобутих у природі. При цьому найстаріший зразок, який зберігається у МПХУ — це опудало самця Ursus arctos, яке виготовлене ще у 1831 р. Ці зразки за систематичними групами наведені у таблиці. Дано їх перелік з усіма даними і деякими промірами. Наведено порівняння деяких краніологічних промірів двох видів — U. arctos та U. maritimus. Ці види відокремилися від загального пращура близько 2 млн. років тому. За цей час вони пристосувалися до різних умов життя і живлення, що і відображається на їх промірах. Так, при порівнянні розмірів кутніх зубів помітна перевага U. arctos як переважно рослинноїдної тварини над типовим м’ясоїдом U. maritimus — у середньому вони більші за довжиною на 31 %. При цьому ширина пащі над іклами у U. maritimus перевищує ширину над кутніми зубами — у U. arctos навпаки. Особливу увагу надано порівнянню об’єму мозкової порожнини, як досить важливому параметру, який напряму зв’язаний з «розумовою» здатністю тварин. Цей показник у U. maritimus перевищує показник U. arctos майже удвічі — у нашому випадку це 89 % (вимірювали по два неушкоджених зразки цих видів з нашої колекції). Це зв’язано скоріш за все з тим, що U. maritimus мешканець відкритих просторів і має більш розвинений нюх і зір, ніж U. arctos, який є переважно лісовою твариною. Наведено порівняння цього показника у ведмедів з іншими великими хижими — левом та тигром (ведмеді при цьому порівнянні лідирують). Виходячи з цих даних, можна стверджувати, що саме ведмеді, особливо U. maritimus, мають найбільший за розмірами мозок серед сучасних наземних хижих ссавців. Колекція родини Ursidae в МПХУ зберігається у доброму стані та може використовуватися як у просвітницьких, так і у наукових цілях. |
| format |
Article |
| author |
Ільюхін, Ю. |
| author_facet |
Ільюхін, Ю. |
| author_sort |
Ільюхін, Ю. |
| title |
Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості |
| title_short |
Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості |
| title_full |
Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості |
| title_fullStr |
Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості |
| title_full_unstemmed |
Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості |
| title_sort |
представники родини ursidae в музеї природи харківського університету та їхні краніологічні особливості |
| publisher |
Національний науково-природничий музей НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Морфологія та мінливість |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167402 |
| citation_txt |
Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості / Ю. Ільюхін // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 18. — С. 52–56. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Theriologia Ukrainica |
| work_keys_str_mv |
AT ílʹûhínû predstavnikirodiniursidaevmuzeíprirodiharkívsʹkogouníversitetutaíhníkraníologíčníosoblivostí |
| first_indexed |
2023-10-18T22:20:43Z |
| last_indexed |
2023-10-18T22:20:43Z |
| _version_ |
1796155271928610816 |
| spelling |
irk-123456789-1674022020-03-27T01:25:33Z Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості Ільюхін, Ю. Морфологія та мінливість У експозиційній і науковій колекції музею зберігаються 16 зразків родини Ursidae (ведмедеві), які належать до трьох видів з 6 підвидами. З них 4 зразки (два види з трьома підвидами) походять від тварин, здобутих у природі. При цьому найстаріший зразок, який зберігається у МПХУ — це опудало самця Ursus arctos, яке виготовлене ще у 1831 р. Ці зразки за систематичними групами наведені у таблиці. Дано їх перелік з усіма даними і деякими промірами. Наведено порівняння деяких краніологічних промірів двох видів — U. arctos та U. maritimus. Ці види відокремилися від загального пращура близько 2 млн. років тому. За цей час вони пристосувалися до різних умов життя і живлення, що і відображається на їх промірах. Так, при порівнянні розмірів кутніх зубів помітна перевага U. arctos як переважно рослинноїдної тварини над типовим м’ясоїдом U. maritimus — у середньому вони більші за довжиною на 31 %. При цьому ширина пащі над іклами у U. maritimus перевищує ширину над кутніми зубами — у U. arctos навпаки. Особливу увагу надано порівнянню об’єму мозкової порожнини, як досить важливому параметру, який напряму зв’язаний з «розумовою» здатністю тварин. Цей показник у U. maritimus перевищує показник U. arctos майже удвічі — у нашому випадку це 89 % (вимірювали по два неушкоджених зразки цих видів з нашої колекції). Це зв’язано скоріш за все з тим, що U. maritimus мешканець відкритих просторів і має більш розвинений нюх і зір, ніж U. arctos, який є переважно лісовою твариною. Наведено порівняння цього показника у ведмедів з іншими великими хижими — левом та тигром (ведмеді при цьому порівнянні лідирують). Виходячи з цих даних, можна стверджувати, що саме ведмеді, особливо U. maritimus, мають найбільший за розмірами мозок серед сучасних наземних хижих ссавців. Колекція родини Ursidae в МПХУ зберігається у доброму стані та може використовуватися як у просвітницьких, так і у наукових цілях. The exhibition and scientific collection of the Museum of Nature currently deposit 16 specimens of the family Ursidae (bears), which belong to three species and 6 subspecies. A, 4 specimens (two species with three subspecies) originate from animals collected in the nature. The oldest specimen stored in MNKU is a mounted male of Ursus arctos made as early as 1831. All specimens are listed in a table in a systematic order along with additional data and some measurements. The comparison of some craniological measurements of two species — Ursus arctos and Ursus maritimus — is presented. These species separated from the common ancestor about 2 million years ago and since they have adapted to different living conditions and nutrition, which is reflected in their measurements. Thus, when comparing the size of angular teeth, there is a noticeable advantage of Ursus arctos, as a predominantly herbivorous animal over the typical carnivorous Ursus maritimus — on average they are 31 percent longer in length and, unlike in Ursus arctos, the width of the mouth above the canines in Ursus maritimus exceeds the width of the mouth above the molar teeth. Particular attention is given to the comparison of the volume of the brain cavity as a rather important parameter, which is directly related to the "mental" capacity of animals. This parameter in Ursus maritimus is more than twice higher than that in Ursus arctos — in our case it is 89 percent (we measured two intact specimens of these species from our collection). This is most likely due to the fact that Ursus maritimus inhabits open spaces and has a more developed sense of smell and vision than Ursus arctos, which is predominantly a forest-dwelling animal. This indicator of bears is compared with that in other large predators — lions and tigers (bears lead in this comparison). Data on "mental" behaviour of bears are given based on which it can be argued that bears, especially Ursus maritimus, have the largest brain size among modern terrestrial predatory mammals. The Ursidae family collection is kept in good condition and can be used for both educational and scientific purposes. 2019 Article Представники родини Ursidae в Музеї природи Харківського університету та їхні краніологічні особливості / Ю. Ільюхін // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 18. — С. 52–56. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2616-7379 DOI: http://doi.org/10.15407/pts2019.18.052 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167402 uk Theriologia Ukrainica Національний науково-природничий музей НАН України |