«Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga?
Проведено аналіз вернакулярних назв, літописних і зоологічних даних. Показано, що використання номену «земляний заєць» пов’язано з двома незалежними об’єктами. Перший з них, Ochotona pusilla, описаний як Lepus pusillus з вернакулярними назвами «чекалка» (за голосом) та «земляний зайчик» (за побутом)...
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2016
|
Назва видання: | Праці теріологічної школи |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167556 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | «Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? / І. Загороднюк // Праці Теріологічної школи. — 2016. — Т. 14: Екологія та географія ссавців. — С. 16–33. — Бібліогр.: 91 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-167556 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1675562020-11-19T15:23:25Z «Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? Загороднюк, І. Фауна та систематика Проведено аналіз вернакулярних назв, літописних і зоологічних даних. Показано, що використання номену «земляний заєць» пов’язано з двома незалежними об’єктами. Перший з них, Ochotona pusilla, описаний як Lepus pusillus з вернакулярними назвами «чекалка» (за голосом) та «земляний зайчик» (за побутом). Другий, Allactaga major, описаний як Dipus jaculus з вернакулярними назвами «земляний заєць» та «тушканчик». У випадку з Ochotona назва «заєць» пов’язана зі схожістю з лепоридами, у випадку з Allactaga — з поведінкою (стрибун). Узагальнення відомостей засвідчує широке поширення Ochotona в регіоні в минулому, і тому назва «земляний заєць» може бути асоційована саме з цим видом. Наразі подібне скорочення західного сегменту ареалу відбувається і у Allactaga. Припускається, що у періоди розселення пискухи цей вид міг набувати господарського значення (зокрема як імовірний об’єкт промислу і як можливий носій чуми), через що й отримав власні назви, з яких давнішою, очевидно, є «чекалка». The analysis of vernacular names, chronicles and zoological data is carried out. It is shown that the use of nomen “ground hare” is associated with two independent objects. The first one is Ochotona pusilla, described as Lepus pusillus with vernacular names “chekalka” (because of its voice) and “zemlianyj zaitchik” (= ground leveret, because of its lifestyle). The second one is Allactaga major, described as Dipus jaculus with vernacular names “ground hare” and “tushkanchik” (= jerboa). In case of Ochotona, the name “hare” is associated with their similarity to lagomorphs, while in case of Allactaga it is linked with the behavior (jumper). Summarization of data confirms the wide distribution of Ochotona in the region in the past, so the name “ground hare” may be associated exactly with this species. Currently there is a similar reduction in the western segment of the range of Allactaga. It is assumed that in periods of dispersal of Ochotona, the species could acquire economic value (particularly as a possible game species or a possible carrier of plague) and because of that received its own names, among which, obviously, “chekalka” is the oldest one. 2016 Article «Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? / І. Загороднюк // Праці Теріологічної школи. — 2016. — Т. 14: Екологія та географія ссавців. — С. 16–33. — Бібліогр.: 91 назв. — укр. 2312–2749 DOI: http://doi.org/10.15407/ptt2016.14.016 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167556 599.323.3:599.325.2(4-11) uk Праці теріологічної школи Національний науково-природничий музей НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Фауна та систематика Фауна та систематика |
spellingShingle |
Фауна та систематика Фауна та систематика Загороднюк, І. «Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? Праці теріологічної школи |
description |
Проведено аналіз вернакулярних назв, літописних і зоологічних даних. Показано, що використання номену «земляний заєць» пов’язано з двома незалежними об’єктами. Перший з них, Ochotona pusilla, описаний як Lepus pusillus з вернакулярними назвами «чекалка» (за голосом) та «земляний зайчик» (за побутом). Другий, Allactaga major, описаний як Dipus jaculus з вернакулярними назвами «земляний заєць» та «тушканчик». У випадку з Ochotona назва «заєць» пов’язана зі схожістю з лепоридами, у випадку з Allactaga — з поведінкою (стрибун). Узагальнення відомостей засвідчує широке поширення Ochotona в регіоні в минулому, і тому назва «земляний заєць» може бути асоційована саме з цим видом. Наразі подібне скорочення західного сегменту ареалу відбувається і у Allactaga. Припускається, що у періоди розселення пискухи цей вид міг набувати господарського значення (зокрема як імовірний об’єкт промислу і як можливий носій чуми), через що й отримав власні назви, з яких давнішою, очевидно, є «чекалка». |
format |
Article |
author |
Загороднюк, І. |
author_facet |
Загороднюк, І. |
author_sort |
Загороднюк, І. |
title |
«Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? |
title_short |
«Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? |
title_full |
«Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? |
title_fullStr |
«Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? |
title_full_unstemmed |
«Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? |
title_sort |
«земляний заєць» у східній європі: ochotona чи allactaga? |
publisher |
Національний науково-природничий музей НАН України |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Фауна та систематика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167556 |
citation_txt |
«Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? / І. Загороднюк // Праці Теріологічної школи. — 2016. — Т. 14: Екологія та географія ссавців. — С. 16–33. — Бібліогр.: 91 назв. — укр. |
series |
Праці теріологічної школи |
work_keys_str_mv |
AT zagorodnûkí zemlânijzaêcʹushídníjêvropíochotonačiallactaga |
first_indexed |
2023-10-18T22:21:04Z |
last_indexed |
2023-10-18T22:21:04Z |
_version_ |
1796155287039639552 |