Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція

Наведена коротка інформація про роботу Міжнародної наукової конференції «Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти», яка проходила 8—9 листопада 2018 р. в Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2018
Hauptverfasser: Шнюков, Є.Ф., Янко, В.В., Ємельянов, В.О., Коболев, В.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2018
Schriftenreihe:Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168214
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція / Є.Ф. Шнюков, В.В. Янко, В.О. Ємельянов, В.П. Коболев // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2018. — Т. 14, № 4. — С. 95-103. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-168214
record_format dspace
spelling irk-123456789-1682142020-04-26T01:25:37Z Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція Шнюков, Є.Ф. Янко, В.В. Ємельянов, В.О. Коболев, В.П. Информация Наведена коротка інформація про роботу Міжнародної наукової конференції «Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти», яка проходила 8—9 листопада 2018 р. в Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова. 2018 Article Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція / Є.Ф. Шнюков, В.В. Янко, В.О. Ємельянов, В.П. Коболев // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2018. — Т. 14, № 4. — С. 95-103. — укр. 1999-7566 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168214 uk Геология и полезные ископаемые Мирового океана Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Информация
Информация
spellingShingle Информация
Информация
Шнюков, Є.Ф.
Янко, В.В.
Ємельянов, В.О.
Коболев, В.П.
Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція
Геология и полезные ископаемые Мирового океана
description Наведена коротка інформація про роботу Міжнародної наукової конференції «Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти», яка проходила 8—9 листопада 2018 р. в Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова.
format Article
author Шнюков, Є.Ф.
Янко, В.В.
Ємельянов, В.О.
Коболев, В.П.
author_facet Шнюков, Є.Ф.
Янко, В.В.
Ємельянов, В.О.
Коболев, В.П.
author_sort Шнюков, Є.Ф.
title Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція
title_short Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція
title_full Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція
title_fullStr Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція
title_full_unstemmed Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція
title_sort морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. міжнародна наукова конференція
publisher Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
publishDate 2018
topic_facet Информация
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168214
citation_txt Морські геолого-геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти. Міжнародна наукова конференція / Є.Ф. Шнюков, В.В. Янко, В.О. Ємельянов, В.П. Коболев // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2018. — Т. 14, № 4. — С. 95-103. — укр.
series Геология и полезные ископаемые Мирового океана
work_keys_str_mv AT šnûkovêf morsʹkígeologogeofízičnídoslídžennâfundamentalʹnítaprikladníaspektimížnarodnanaukovakonferencíâ
AT ânkovv morsʹkígeologogeofízičnídoslídžennâfundamentalʹnítaprikladníaspektimížnarodnanaukovakonferencíâ
AT êmelʹânovvo morsʹkígeologogeofízičnídoslídžennâfundamentalʹnítaprikladníaspektimížnarodnanaukovakonferencíâ
AT kobolevvp morsʹkígeologogeofízičnídoslídžennâfundamentalʹnítaprikladníaspektimížnarodnanaukovakonferencíâ
first_indexed 2025-07-15T02:56:31Z
last_indexed 2025-07-15T02:56:31Z
_version_ 1837679995186577408
fulltext 94 Інформація Є.Ф. Шнюков 1, В.В. Янко 2, В.О. Ємельянов 1, В.П. Коболев 3 1 ДНУ "Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України" 2 Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова 3 Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України МОРСЬКІ ГЕОЛОГОHГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ Наведена коротка інформація про роботу Міжнародної наукової конференції «Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспек� ти», яка проходила 8—9 листопада 2018 р. в Одеському національному універси� тету ім. І.І. Мечникова. На засіданнях конференції була порушена низка проблем сучасного стану та перспектив розвитку морських геолого�геофізичних та гео� екологічних досліджень. Представлені доповіді свідчать про потребу у принципо� во нових та нетрадиційних підходах до вирішення проблем геології Азово�Чорно� морського басейну, зокрема вивчення і освоєння його вуглеводневого потенціалу та необхідності урахування всіх можливих негативних наслідків для довкілля. За ініціативи Державної наукової установи «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України» та кафедри загальної і морської геології геолого�гео� графічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова 8—9 листопада 2018 р. в м. Одесі відбулась Міжнародна наукова конференція «Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти». Конференція присвячена 100�річчю від дня заснування Національної академії наук України та 50�річчю кафедри загаль� ної та морської геології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Перше пленарне засідання розпочалось із змістовного привітання голови оргкомітету, почесного директора Державної наукової установи «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», академіка НАН Ук� раїни Є.Ф. Шнюкова. Зокрема він порушив низку проблем сучас� ного стану та перспектив розвитку морських геолого�геофізич� них досліджень вуглеводневого і мінерального потенціалу Азово� Чорноморського басейну та перспектив його освоєння. © Є.Ф. ШНЮКОВ, В.В. ЯНКО, В.О. ЄМЕЛЬЯНОВ, В.П. КОБОЛЕВ, 2018 ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 95 З вітальним словом та побажаннями успішної роботи до учасників конфе� ренції звернувся співголова оргкомітету, проректор з наукової роботи Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, член�кореспондент НАН Ук� раїни В.О. Іваниця. Співголова оргкомітету, завідувач єдиної в Україні кафедри загальної та морської геології геолого�географічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, професор В.В. Янко коротко ознайомила учас� ників конференції з історією та науковими досягненнями кафедри. Її заснуван� ня пов’язано з ім’ям видатного спеціаліста, новатора та організатора досліджень у галузі морської геології Г.Г. Ткаченко, який в 1968 році почав працювати в Одеському, на той час державному університеті ім. І.І. Мечникова. За цей час ка� федра підготувала понад 300 кваліфікованих фахівців у галузі морської геології, які наразі працюють у різних країнах світу. Серед викладачів кафедри — три про� фесори і чотири доценти, які забезпечують викладання всіх базових дисциплін. До складу кафедри входять наступні підрозділи: галузева лабораторія морської геології і геохімії, палеонтологічний музей, мінералогічний музей; мікропалеон� тологічна лабораторія; палеонтологічний заповідник. Основні зусилля наукових досліджень співробітників кафедри націлені на вивчення геології, геохімії і мінеральних ресурсів Індійського і Атлантичного океанів, а також Чорного і Се� редземного морів (палеонтологія, стратиграфія, палеогеографія, морська геоар� хеологія, екологія та геотоксикологія). Кафедра успішно співпрацює з багатьма країнами та установами (рис.). У роботі конференції взяли участь понад 60 представників 25 наукових уста� нов, вищих навчальних закладів та виробничих організацій України та зарубіжжя. Серед учасників конференції — 3 академіка і 3 члени�кореспонденти НАН Ук� ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти В президії конференції (зліва направо): проректор з наукової роботи Одеського національно� го університету ім. І.І. Мечникова, член�кореспондент НАН України В.О. Іваниця, завідувач кафедри загальної та морської геології Одеського національного університету ім. І.І. Мечни� кова, проф. В.В. Янко, голова оргкомітету конференції, почесний директор ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України» (м. Київ), академік НАН України Є.Ф. Шнюков 96 раїни, 11 докторів наук, 16 кандидатів наук. Заочно в конференції взяли участь близько 34 осіб, в тому числі представники Азербайджану. Слід окремо зазначи� ти активну участь у роботі конференції студентів і аспірантів геолого�гео� графічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Робота конференції проходила у режимі пленарних засідань, на яких заслу� хано 26 доповідей, 12 доповідей було представлено у стендовому вигляді. На конференції розглянуто широкий спектр теоретичних і прикладних проблем, пов’язаних з вивченням геологічної будови Азово�Чорноморського басейну, йо� го мінерально�ресурсного і вуглеводневого (зокрема газогідратного) потенціалу, специфічних геологічних процесів і явищ (газогрязьовий вулканізм) та їх впли� вом на екологічний стан, тощо. Зупинимось у хронологічному порядку заслуховування на найбільш ваго� мих, на наш погляд, результатах, представлених у доповідях на пленарних засіданнях. Більш детально і в повному обсязі зацікавлений читач може ознайо� митись з матеріалами конференції у спеціально виданому збірнику [1]. Зі змістовною доповіддю «Чорне море: майбутнє мінерально�сировинної бази» на конференції виступив Є.Ф. Шнюков (ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», м. Київ). Він зокрема ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Є.Ф. Шнюков, В.В. Янко, В.О. Ємельянов, В.П. Коболев Географія країн та установ співпраці кафедри загальної та морської геології геоло� го�географічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Меч� никова 97 підкреслив, що відклади Чорного і Азовського морів вміщують прояви низки най� важливіших рудних та нерудних корисних копалин. Серед них особливої уваги за� слуговують знахідки енергетичних ресурсів на північно�західній частині Чорного моря, залізні руди на північно�західній частині Азовського моря та розсипи тітан� цирконієвих мінералів, магнетиту, тонкого золота, прісних вод, сапропелів. Пред� ставляє інтерес перспектива вивчення газогідратів метану, приурочених до грязьо� вих вулканів. Важливим видом сировини є залізні руди неогенових відкладів Азово�Чорноморської провінції, а також будівельні піски, запаси яких оцінюють� ся в 12,5 млрд. м3. Народне хазяйство України відчуває постійну нестачу добрив. Наша задача — впровадити у практику і в життя чорноморські сапропелі, запаси яких невичерпні. Ще один важливий вид корисних копалин — прісна вода. Не� обхідно перевірити на практиці ідеї про підруслові стоки Дніпра, Дністра, Півден� ного Бугу, Дону. Великий інтерес представляє вивчення древніх похованих прибе� режно�морських розсипів. Новий об’єкт пошуків — тонке золото. Необхідно також оцінити, чи заслуговують уваги чорноморські залізорудні конкреції. Необхідність цілеспрямованих досліджень з освоєння газогідратів була обґрунтована у доповіді В.П. Коболева (Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Київ) «Чорне море: дорожня карта освоєння газогідратів» (співавтор — Є.Ф. Шнюков, ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», м. Київ). Газогідрати являють собою найменш досліджений і найбільш проблемний тип газових ресурсів Чорного моря. Це стосується як оцінки принципової можливості їх включення в промис� ловий обіг, так і характеристики ресурсної бази і, відповідно, оцінки масштабів передбаченого добутку та визначення часових рамок його початку. З метою ви� вчення масштабів газогідратних скупчень і розробки технологій добутку цієї сировини майбутнього автори вважають за доцільне створення в Західночорно� морській западині стаціонарного дослідного полігону на одному з глибоковод� них грязьових вулканів. Історію відкриття морських родовищ вуглеводнів на північній та південній ок� раїнах Східноєвропейської платформи, які відрізняються як за географічним роз� ташуванням, так і за багатьма рисами геотектонічної еволюції, було розглянуто у доповіді М.І. Павлюка, М.Б. Яковенко (Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів). Зокрема, автори акцентували увагу на з’ясуванні геоди� намічних умов формування окраїнних платформних нафтогазоносних провінцій. Аналіз опублікованих матеріалів та нові дані про знахідки дакійських мо� люсків в розкритих свердловинами пліоценових відкладах шельфу Чорного мо� ря східніше дельти р. Дунай представлено в доповіді П.Ф. Гожика (Інститут гео� логічних наук, м. Київ, співавтор — В.Є. Рокицький, Причорномор ДРГП, м. Одеса). За малакологічними даними стратифіковано пліоценові відклади, на� ведена їх кореляція з дакійским регіоярусом. Системно�рангові геологічні моделі при прогнозі та пошуку родовищ вугле� воднів на дні Чорного моря розглянуто у доповіді В.М. Кадуріна (співавтори — В.В. Янко, О.В. Чепіжко, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнико� ва, м. Одеса). Побудова таких моделей, як систем геологічної інформації з при� чинно�наслідковими зв’язками на основі рангової деталізації, дозволить виділи� ти перспективні ділянки для пошуку та розвідки родовищ нафти і газу на морсь� кому дні з високим ступенем достовірності. ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти 98 В доповіді З.Й. Войцицького, Г.Д. Сидоренко і О.П. Вергуненко (Техно� логічний центр ДГП «Укргеофізика», м. Київ) був проаналізований сучасний стан сейсморозвідувальних досліджень ДГП «Укргеофізика» та визначені перс� пективи нарощування ресурсної бази вуглеводневої сировини в межах північно� західного шельфу Чорного моря. Океани, моря, естуарії, лимани і гирла річок у сукупності утворюють на пла� неті Земля глобальну геоекосистему — Світовий океан. В доповіді В.О. Ємелья= нова (ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутво� рення НАН України», м. Київ) були розглянуті питання стану та основних скла� дових проблеми впливу Світового океану на життєдіяльність і, зокрема, здоров’я людей, окреслені деякі засоби та шляхи її дослідження і розв’язання, в тому числі із залученням теоретико�методологічних інструментів морської геоекології. О.А. Щипцов (ДУ «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України», м. Київ) в своїй доповіді зупинився на деяких аспектах форму� вання проекту Концепції Державної цільової науково�технічної програми відновлення морських досліджень та науково�дослідницької інфраструктури Ук� раїни. Позитивно оцінюючи факт видання зазначеного документа, доповідач вважає, що проект Концепції Програми потребує суттєвого доопрацювання і сподівається, що всі подані пропозиції і зауваження будуть враховані. Зокрема, він запропоновав ініціювання окремих основоположних постанов Кабінету Міністрів України та включення до Програми питання освоєння в інтересах Ук� раїни мінерально�сировинних ресурсів глибоководних районів Світового океа� ну за межами її національної юрисдикції. В доповіді В.В. Янко (Одеський національний університет ім. І.І. Мечнико� ва, м. Одеса) були представлені результати розробки нового методу пошуків ме� тану під дном Чорного моря. На підставі сполученого аналізу абіотичних (фізи� ко�хімічні характеристики водної товщі, газометричні, геохімічні, літологічні, мінералогічні властивості донних відкладів) і біотичних (кількісний і таксо� номічний склад біоти) параметрів зроблено висновок про можливість викорис� тання мейобентосу для оконтурювання скупчень метану під морським дном (співавтори — Г.А. Кравчук, С.В. Кадурін (Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, м. Одеса, І.І. Кулакова, Інститут морської біології НАН Ук� раїни, м. Одеса). Р.І. Кутас (Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Київ) представив результати геолого�геофізичних досліджень газової емісії, грязьовул� канічної активності, формування газогідратів в Чорному морі і їх взаємозв’язку з геодинамічною і геотермічною еволюцією осадового басейну. Базальти і андезібазальти, які є найбільш інформативними з геодинамічної точки зору породами, виявлені і вивчені К.Є. Шнюковою (Інститут геохімії, мінералогії и рудоутворення ім. М.П. Семененко НАН України, м. Київ) на трьох ділянках розвитку магматизму в зоні зчленування Західночорноморської западини, Гірського Криму та Скіфської плити. На підставі петрохімічних и гео� хімічних ознак нею виділено 5 петрогенетичних типів базальтів и надана їх гео� динамічна інтерпретація. На базі аналізу взаємозв’язку літологічного складу порід, що вміщують га� зогідрати, з геоморфологією і геотектонічними структурами дна океану, у до� повіді Е.О. Максимової (Національний технічний університет «Дніпровська ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Є.Ф. Шнюков, В.В. Янко, В.О. Ємельянов, В.П. Коболев 99 політехніка», м. Дніпро) запропонована класифікація родовищ газових гідратів за генетичним типом. Комплексним геолого�гідрогеохімічним дослідженням у якості прямих ме� тодів пошуку морських покладів вуглеводнів була присвячена доповідь І.О. Суч= кова (співавтори — Л.П. Пономарева, В.В. Бацко, Одеський національний університет імені I.I. Мечникова, Нетребська Е.Я., ДРГП «Причорноморгео� логія», м. Одеса). 3 2016 року Одеський національний університет імені І.І. Меч� никова спільно з ДРГП «Причорноморгеологія» проводить на НДС «Искатель» комплексні геолого�гідрохімічні дослідження нафтогазоперспективних ділянок центральної та західної частини Північно�Західного шельфу Чорного моря в ме� жах Килійсько�Зміїноостровського виступу та Криловського прогину. Автори сподіваються, що результати цих робіт дозволять у майбутьньому виконати прогнозно�геохімічне моделювання нафтогазоперспективних ділянок та надати рекомендації стосовно подальших геологорозвідувальних робіт. Тонке золото у морських відкладах в межах північно�західного шельфу Чор� ного моря є перспективною складовою мінерально�сировинної бази України. Найбільшої уваги, згідно доповіді Н.О. Федорончук (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, м. Одеса) заслуговує Прадніпровська ділянка (поблизу Дніпровського жолобу). Виконаний аналіз морфології та хімічного складу часток золота із застосуванням електронної мікроскопії показав поліген� ний, але переважно теригенний характер скупчень тонкого золота у її межах. В об’єднаній доповіді В.В. Скворцова (співавтори — Є.Ф. Шнюков, В.В. Іванченко, Т.М. Альохіна, В.В. Стеценко, ДНУ «Центр проблем морської ге� ології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», В.В. Пермяков, Інститут геологічних наук, м. Київ) розглянуто особливості морфології і хімізму головного рудного мінералу темних пісків північно�західного узбережжя Азовського моря — ільменіту, а також рутилу і титаніту. Наведені результати польових і лабораторних досліджень донних відкладів у північно�західній аква� торії Азовського моря дозволили на відстані 1600—1900 м від берега встановити ділянку дна, що відповідає палеорельєфу узбережжя, з характерними ознаками накопичення важких мінералів. Поглиблений погляд на наявні дані про речовинний склад океанічних залізомарганцевих утворень дозволив І.О. Сучкову (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, м. Одеса) розглядати марганцеве рудоутворен� ня як характерну рису океанського седиментогенезу. На підставі вивчення міне� ральних асоціацій рудних утворень і кристалохімічних особливостей мінералів, що складають океанічні залізомарганцеві рудні утворення, виділені мінеральні типи, які відбивають умови формування руд. Автор розробки технології геолого�структурно�термо�атмо�геохімічних досліджень І.Д. Багрій (Інститут геологічних наук НАН України, м. Київ) у своїй доповіді показав ефективність її застосування на конкретних перспективних площах півдня України та прилеглих акваторій Чорного та Азовського морів з урахуванням системи критеріальних ознак прогнозування (співавтори — Н.В. Маслун, У.З. Науменко, С.Д. Аксьом Інститут геологічних наук НАН Ук� раїни, З.Я. Войцицький, Технологічний центр ДГП «Укргеофізика», В.І. Солод= кий ДП «Укрнаукагеоцентр», м. Київ, В.І. Марюхно, ТОВ «Науково�вишуку� вальний геологічний центр», м. Полтава). ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти 100 В доповіді О.Р. Адріанової (співавтори — Р.Р. Белевич, М.І. Скіпа, ДУ «Відділення гідроакустики Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Одеса) наведено результати аналізу і порівняння тенденцій в коливаннях гідрометеорологічних характеристик (температури повітря і води, осадів і роз� ходів річок) та рівня моря на узбережжі західної частини Чорного моря. На ос� нові виконаних оцінок динаміки суші по станціям берегової зони цього регіону за більш, ніж 100�річний період авторами показано, що зміни рівня моря є наслідком процесів, які проходять в прибережній зоні та на дні. Результати вивчення викопних (неоген�четвертинних) і рецентних остракод північної частини Чорного моря за останні 30 років у галузі історичної геології, палеогеографії, біостратиграфії та перспективи їх подальших досліджень наведе� но у доповіді Н.І. Дикань (Інститут геологічних наук НАН України, м. Київ). Ав� тор слушно вважає, що остракодовий метод вивчення донних відкладів повинен стати важливою складовою морських геологічних досліджень, спрямованих на позитивне вирішення стратегічної для України задачі національної безпеки — видобутку вуглеводнів в українському секторі Чорного моря. З доповіддю «Сейсмічність та діяльність грязьових вулканів Керченського півострова» виступив М.А. Деяк (співавтор — Є.Ф. Шнюков, ДНУ «Центр проб� лем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», м. Київ). Доповідач навів данні про взаємозв’язок між грязьовими вулканами Керченського півострова и землетрусами. Встановлено їх вплив на стан грязьо� вих вулканів, зокрема на співвідношення основних компонентів сопочних газів, дебіту вод і об’єму виверженої брекчії. Виявлено корелятивний зв’язок між зміною концентрації вуглекислого газу и гелію з землетрусами. Результати досліджень сучасного седиментогенезу Дніпро�Бузького лиману були представлені у доповіді Т.М. Альохіної (співавтор — В.В. Іванченко, ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», м. Кривий Ріг). Доповідач охарактеризувала гранулометричний склад, солевміст, питому щільність, вміст хімічних елементів та мінеральний склад седи� менту. Встановлено суттєвий вплив антропогенного фактору на склад і будову донних осадків лиману. Наведені дані демонструють залежність будови і складу донних відкладів Дніпро�Бузького лиману від природних і техногенних факторів. Чинникам сучасного седиментогенезу Азовського моря присвячена доповідь Л.В. Куразєєвої (співавтор — Т.М. Альохіна, ДНУ «Центр проблем морської гео� логії, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», м. Кривий Ріг). Процес седиментації в районі північного узбережжя Азовського моря характери� зується значною мінливістю параметрів. Доповідач показала, що важливу роль у формуванні сучасних донних осадків відіграють біогенні джерела надходження матеріалу, а сучасний седиментогенез Азовського моря зазнає вагомого антропо� генного впливу, що призводить до змін обсягу та якісного складу осадів. Огляд нетрадиційних методів розробки аквальних родовищ метаногідратів наведено у доповіді О.В. Зур’яна (співавтор — С.В. Гошовський, Український державний геологорозвідувальний інститут, м. Київ) на основі виконаного пате� нтного пошуку розробок технологій їх видобутку у світі. Особливий інтерес представляють інноваційні методи освоєння покладів метаногідратів на базі ви� користання наночасток и мікроорганізмів. Надані передбачувані екологічні рис� ки и можливі шляхи їх вирішення. ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Є.Ф. Шнюков, В.В. Янко, В.О. Ємельянов, В.П. Коболев 101 В об’єднаній доповіді П.Т. Сиротенко (Український державний геолого� розвідувальний інститут, м. Київ) були розглянуті питання розробки методів та алгоритмів дистанційного виявлення сипів та ділянок виділення нафти і газу з дна моря на Північно�Західному шельфі Чорного моря (співавтори — С.В. Го= шовський, Український державний геологорозвідувальний інститут, м. Київ, А.І. Воробйов, Центр аерокосмічних досліджень ІГН НАН України, м. Київ) та теоретичні і експериментальні основи визначення вмісту вуглеводнів у водному середовищі на основі генерування пухирців при просочуванні газу з морського дна (співавтор — С.В. Гошовський, Український державний геологорозвідуваль� ний інститут, м. Київ). Принципи інформаційної гідроакустики і застосування її методів в дослідженні неоднорідних середовищ були розглянуті у доповіді М.І. Скіпи (ДУ «Відділення гідроакустики Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Одеса). Отримані результати пов’язані з задачами моделювання і синтезу сиг� налів, відновленням за їх інформативними ознаками характеристик гідрофізич� них неоднорідних утворень. Автор показав перспективність вибраної концепції для дослідження різних районів Чорного моря. Остання пленарна доповідь конференції була присвячена дослідженням шельфу Південно�Китайського моря методом геополяритонної томографії (Ю.О. Богданов, С.І. Прокопенко (ТОВ «МАК�СПЕЦ�АВИА�ИНДУСТРИЯ», м. Харків). Отримані результати дистанційного зондування на площі Шеньху (північний континентальний схил Південно�Китайського моря, де було успішно здійснено промисловий добуток газогідратів), дозволили зафіксувати геофізич� ним пасивним сканером «DSF» з борту морського судна наявність трубо� подібних структур, як потужних міграційних вуглеводневих каналів. На побудо� ваному томографічному розрізі виявлено наявність газових карманів на глиби� нах 2000—3500 м, розгрузка яких зумовлює підтоки газу з глибинних горизонтів надр. Дослідження показали гетерогенність розподілу скупчень газогідратів в структурах континентальної окраїни и багатофакторність необхідних умов для їх формування. Наукові дискусії під час обговорення доповідей засвідчили про високий рівень результатів виконаних досліджень, потребу у принципово нових та нетра� диційних підходах до вирішення проблем геології Азово�Чорноморського ба� сейну, зокрема вивчення і освоєння його вуглеводневого потенціалу та не� обхідності урахування всіх можливих негативних наслідків для довкілля. Після закінчення пленарних засідань відбулась загальна плідна дискусія, яка в основному стосувалась розробки Державної цільової програми віднов� лення морських досліджень і науково�дослідницької інфраструктури України та подальших кроків вивчення газогідратного потенціалу Чорного моря. В дискусії прийняли участь І.Д. Багрій, В.П. Коболев, Р.І. Кутас, Є.Ф. Шнюков, Н.І. Дикань, В.В. Янко Учасники дискусії визнали за доцільне проводити раз на два роки Школу�семінар з морської геології на базі Одеського Національ� ного університету ім. І.І. Мечникова. Учасники конференції прийняли відповідне рішення. 1. Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти». Міжна� родна наукова конференція. 2018, Одеса. 336 с. ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти 102 Р І Ш Е Н Н Я МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «МОРСЬКІ ГЕОЛОГОHГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ» присвяченої 100Hріччю від дня заснування Національної академії наук України та 50Hріччю кафедри загальної та морської геології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (8—9 листопада 2018 р., м. Одеса, Україна) Міжнародна наукова конференція «Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти», присвячена 100�річчю від дня заснуван� ня Національної академії наук України та 50�річчю кафедри загальної та морсь� кої геології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, проходи� ла 8—9 листопада 2018 р. в м. Одесі. Конференція організована за ініціативи Державної наукової установи «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України» та кафедри загальної та морської гео� логії геолого�географічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. В роботі конференції приймали участь 3 академіка і 3 члени�кореспонденти НАН України, 11 докторів наук, 16 кандидатів наук, які представляли 25 наукових установ, вищих навчальних закладів та виробничих організацій. Всього в роботі конференції взяли участь понад 60 учасників, включаючи студентів і аспірантів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Заочно в конференції взяли участь близько 34 осіб, в тому числі представники Азербайджану. На пленарних засіданнях конференції було заслухано 35 доповідей і предс� тавлено 12 стендових повідомлень 115 авторів, в яких порушено низку проблем сучасного стану та перспектив розвитку морських геолого�геофізичних та геое� кологічних досліджень. Робота конференції проходила за такими науковими напрямами: 1. Морська геологія та геоекологія. 2. Вуглеводневий та мінеральний потенціал морів та океанів. 3. Розробка нових технологій прогнозу, пошуку і розвідки родовищ вугле� воднів на дні морів і океанів. На пленарних засіданнях обговорено широке коло теоретичних і прикладних проблем різних напрямів морської геології та геоекології, а також питання, пов’язані з використанням нових (в тому числі принципово нових) підходів, ме� тодів і технологій у проведенні геолого�геофізичніх досліджень, а саме: тек� тонічні та геодинамічні особливості Азово�Чорноморського басейну, мінераль� но�ресурсний потенціал, особливості його геоморфології, специфіку геологічних процесів та явищ (газогрязьовий вулканізм, тощо), їх вплив на екологічний стан та життєдіяльність людини, створення системно�рангових геологічних моделей та геомоделей екологічного стану територіальних вод України, проведення оцінки динаміки берегової зони, актуальні напрями еколого�геологічних про� цесів, вуглеводневий і мінеральний потенціал Азово�Чорноморського басейну та перспективи його освоєння з використанням сучасних технологій тощо. Наукові дискусії під час обговорення доповідей свідчать про високий рівень результатів виконаних досліджень, потребу у принципово нових та нетра� диційних підходах до вирішення проблем геології Азово�Чорноморського ба� ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Є.Ф. Шнюков, В.В. Янко, В.О. Ємельянов, В.П. Коболев 103 сейну, зокрема вивчення і освоєння його вуглеводневого потенціалу та не� обхідності урахування всіх можливих негативних наслідків для довкілля. Тематика конференції включала також розробку нових технологій прогнозу, пошуку і розвідки родовищ вуглеводнів на дні морів і океанів (в тому числі роз� робка нетрадиційних методів розробки нетрадиційних газових родовищ), а та� кож методів та алгоритмів дистанційного виявлення сипів та ділянок виділень нафти і газу на дні моря тощо. Учасники конференції прийняли рішення: 1.Основні зусилля геолого�геофізичних, геохімічних і геоекологічних досліджень спрямувати на: • виявлення закономірностей розповсюдження і накопичення нафти і газу в Чорному морі; • вивчення газогідратоносності Чорного моря; • вивчення грязьового вулканізму Азово�Чорноморського басейну та його зв’язку з нафтогазоносністю та впливом на довкілля; • виявлення перспективних ділянок концентрації мінералів рідких металів, особливо, тонкого (дисперсного) золота; • встановлення геологічних явищ і процесів в морському середовищі, що впливають на життєдіяльність та добробут населення України; • розвиток геофізичних, гідроакустичних, ДЗЗ, а також геохімічних і страти� графічних методів пошуку корисних копалин та оцінки стану морського середовища; • розробка принципів і способів геолого�економічної оцінки родовищ. 2.Конференція вважає, що вкрай необхідно розвивати матеріально�технічну базу морських досліджень в Україні. Особливу увагу треба приділити пошуку можливостей забезпечення морських науково�дослідних робіт експедиційними науково�дослідними плавзасобами різного призначення. 3.Рекомендувати Відділенню наук про Землю НАН України, адміністрації Геолого�географічного факультету ОНУ, а також установам та організаціям, які традиційно займаються морськими дослідженнями, долучитися до розробки та формування Державної цільової програми відновлення морських досліджень та науково�дослідницької інфраструктури (з урахуванням нової редакції Морської доктрини України та відповідних рішень РНБО України) шляхом входження їх представників до робочих груп з розробки Програми, підготовки зауважень та пропозицій, активної участі під час громадського обговорення (що передбачено Законом). 4.Звернутися до МЗС України з проханням надати роз’яснення стосовно ак� ваторій Чорного моря, в яких українські вчені можуть проводити дослідження. 5.Учасники конференції щиро вдячні співробітникам кафедри загальної і морської геології геолого�географічного факультету, Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова за відмінну організацію конференції, гостинне піклування про добробут учасників. 6.Учасники конференції вважають за доцільне проводити раз на два роки на базі Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова Школу�семінар з морської геології ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2018. 14, № 4 Морські геолого�геофізичні дослідження: фундаментальні та прикладні аспекти